Справа № 399/218/22
Провадження № 1-кп/399/49/2022
Іменем України
20 липня 2022 року селище Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Онуфріївка кримінальне провадження за № 12022121060000397 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
На розгляді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Підстав для зміни запобіжного заходу або застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили змінити раніше обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Захисники обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили проти продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити його на домашній арешт.
Заслухавши прокурора, обвинувачених, їх захисників, суд встановив наступне.
Ухвалою суду від 27.05.2022 обрано обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 12 год. 30 хв. 27.05.2022 по 12 год. 30 хв. 25.07.2022, включно. Тобто, строк тримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою закінчується 25.07.2022, до вказаного часу судове провадження не може бути завершене.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфіковано як крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням у інше приміщення, які закон класифікує як тяжкий злочин, за який передбачено покарання на строк від 5 до 8 років, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за аналогічні корисливі злочини проти власності, має не зняту та не погашену судимість, на ряду з вказаною підозрою у вчиненні злочину, на даний час в суді стосовно ОСОБА_4 розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202012010000071 від 03.03.2021 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, офіційно не працює, не має легального джерела доходу та міцних соціальних зв'язків, а тому несе підвищену суспільну небезпеку, а тому з урахуванням серйозності висунутого проти нього обвинувачення, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає суду достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та продовжити злочинну діяльність.
Заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені у п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується), не зникли.
Судом також враховано, що обвинувачений раніше судимий, на шлях виправлення не став, не працює, не одружений, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а тому існує можливість його ухилення від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфіковано як крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням у інше приміщення, які закон класифікує як тяжкий злочин, за який передбачено покарання на строк від 5 до 8 років, раніше не судимий, не працює, не має легального джерела доходу та міцних соціальних зв'язків, а тому несе підвищену суспільну небезпеку, а тому з урахуванням серйозності висунутого проти нього обвинувачення, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає суду достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду та продовжити злочинну діяльність.
Заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені у п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується), не зникли.
Судом також враховано, що обвинувачений раніше не судимий, не одружений, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а тому існує можливість його ухилення від кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Застосовуючи такий запобіжний захід, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було застосовано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд -
постановив:
Оголосити перерву в судовому розгляді по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до 14 години 00 хвилин 27 липня 2022 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, продовжити на строк 60 днів, тобто з 11 години 00 хвилин 20 липня 2022 року по 11 годину 00 хвилин 17 вересня 2022 року, включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця сел. Онуфріївка Онуфріївського району Кіровоградської області, продовжити на строк 60 днів, тобто з 11 години 00 хвилин 20 липня 2022 року по 11 годину 00 хвилин 17 вересня 2022 року, включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошено о 08 годині 10 хвилин 22 липня 2022 року.
Суддя ОСОБА_1