вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" липня 2022 р. Справа№ 910/2608/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Владимиренко С.В.
Андрієнка В.В.
за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д.
за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2021, повний текст складено 06.12.2021
у справі № 910/2608/21 (суддя Селівон А.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН СОЮЗ" до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова,
третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Укроборнопром",
про визнання недійсним рішення наглядової ради,
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова (надалі - відповідач) про визнання недійсними з моменту прийняття усіх рішень Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформлених протоколом № 77 засідання Наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова від 23.05.2019. (з урахуванням заяви про доповнення до позову від 11 травня 2021 № 224/21)
Позов мотивовано тим, що оспорюване рішення Наглядової ради товариства не відповідає приписам законодавства та порушує корпоративні права позивача на участь в управлінні товариством, а саме:
склад наглядової ради не відповідав вимогам ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства";
в голосуванні за питання, включені до порядку денного, голосували особи, які не є членами наглядової ради, а отже не мали права голосу;
у складі наглядової ради були відсутні незалежні директори;
не створено комітети налядової ради.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/2608/21 позов задоволено повністю. Визнано недійсними з моменту прийняття рішення Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформлені протоколом № 77 засідання Наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова від 23.05.2019. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" 2 270,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Задовольняючи позов суд виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Меридіан" ім. С.П. Корольова звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/2608/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що позивач не довів, в чому полягає порушення його права прийняттям оскарженого рішення наглядової ради. Позивач зловживав своїми правами, блокуючи внесення змін до статутних документів Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова з метою приведення статуту у відповідність до зміненого законодавства.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді Андрієнко В.В., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2608/21 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/2608/21. Копію ухвали надіслано Господарському суду міста Києва.
12.01.2022 матеріали справи №910/2608/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Після надходження матеріалів справи ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/2608/21 залишено без руху.
Після усунення недоліків ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/2608/21. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 20.06.2022 об 11:20 год. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 15.06.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 15.06.2022. Явка учасників справи визнана необов'язковою.
У судовому засіданні від 20.06.2022 оголошено перерву до 13.07.2022.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" у відзиві на апеляційну скаргу просило апеляційну скаргу відхилити та оскаржене судове рішення залишити без змін як правильне та обґрунтоване.
Державне підприємство "Укроборнопром" у поясненнях просило задовольнити апеляційну скаргу та оскаржене судове рішення скасувати, прийнявши нове про відмову у задоволенні позову.
Явка представників сторін.
В судове засідання від 13.07.2022 з'явилися представники позивача, відповідача, третьої особи.
Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене рішення у даній справі скасувати, виходячи з такого.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Згідно Статуту Відкритого акціонерного товариства «Мерідіан» ім. С.П. Корольова, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом № 11 від 23.03.2009, копія якого наявна в матеріалах справи, Відкрите акціонерне товариство «Меридіан» ім. С.П. Корольова створене згідно наказу Міністерства машинобудування, військово - промислового комплексу і конверсії України від 17.07.1994 № 927 та є правонаступником Заводу «Радіопилад» ім. С.П. Корольова, перетвореного з державного підприємства у відкрите акціонерне товариство.
Випискою депозитарія (Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України») про стан рахунку в цінних паперах станом на 03.02.2021 підтверджується, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" є акціонером Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова з часткою у статутному капіталі в розмірі 40,0753%.
Сторонами не заперечується, що у статутному капіталі відповідача державі належить 503 718 штук акцій, що складає 50,0001%, та управління якими від імені держави здійснює Державний концерн "Укроборонпром".
23 травня 2019 року відбулось засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформлене протоколом № 77, копія якого наявна в матеріалах справи.
Згідно вказаного протоколу на засіданні наглядової ради були присутні: в.о. голови Наглядової ради Товариства Кострицький В.В., в.о. члена наглядової ради Товариства Уланівський С.Є., Сільченко О.А., Кулик С.В. та представник ТОВ "Меридіан Союз" Черненко Ю.С., що діє на підставі Статуту ТОВ «Мерідіан Союз». Повноваження члена наглядової ради Згурського В.А. припинено у зв'язку зі смертю.
Як зазначено в протоколі, відповідно до п. 7.18 Статуту відповідача засідання наглядової ради вважається правомочним, якщо у ньому бере участь не менше 2/3 від загальної кількості її членів. Також в протоколі зафіксовано, що кількість членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні, становить 5 осіб з 6 членів фактичної чисельності Наглядової ради, з огляду на що та з урахуванням ст. 57 Закону України «Про акціонерні товариства» засідання є правомочним.
Порядок денний засідання наглядової ради Товариства від 23.05.2019 складався з двох питань, а саме:
1) звіти правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова про результати фінансово-господарської діяльності та виконання фінансового плану за І квартал 2019 року та преміювання Голови правління Товариства за підсумками роботи за І-й квартал 2019 року;
2) затвердження персонального складу членів правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова.
За результатами голосування з першого питання було вирішено: взяти до відома звіти правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова про результати фінансово-господарської діяльності Товариства та виконання фінансового плану ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова за I квартал 2019 року та відповідно до пункту 3.2. контракту, укладеного з Головою правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова Проценком В.О., преміювати його за підсумками роботи Товариства у І кварталі 2019 року у сумі 170 782,00 грн.
Голосували: "за" - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; "проти" - ОСОБА_5 ; "утримались" - 0.
За результатами голосування з другого питання було вирішено: затвердити персональний склад членів правління Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова: ОСОБА_6 - перший заступник голови правління, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Голосували: "за" - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; "проти" - ОСОБА_5 ; "утримались" - 0.
Вказане рішення засідання наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформлене протоколом № 77 від 23.05.2019, підписано в.о. голови наглядової ради Товариства та трьома в.о. члена наглядової ради Товариства, а також представником ТОВ «Меридіан Союз».
Факт підписання вказаними особами спірного рішення засідання наглядової ради товариства, оформленого протоколом № 77 від 23.05.2019, позивачем не оскаржувався, заперечень щодо дійсності підписів вказаних осіб на зазначеному документі від сторін до суду не надходило.
Позивач як акціонер Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсними з моменту прийняття всіх рішень Наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформлених протоколом № 77 від 23.05.2019 року як таких, що порушують права позивача як учасника товариства в управлінні останнім.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Як було встановлено вище, 50,0001% акцій ВАТ "Меридіан" належить державі в особі ДК "Укроборонпром".
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону "Про національну безпеку України" оборонно-промисловий комплекс України - сукупність органів державного управління, підприємств, установ і організацій промисловості та науки, що розробляють, виробляють, модернізують і утилізують продукцію військового призначення, надають послуги в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і сил оборони, а також здійснюють постачання товарів військового призначення та подвійного використання, надання послуг військового призначення під час виконання заходів військово-технічного співробітництва України з іншими державами.
Згідно з п. 3.2 статуту ВАТ "Меридіан" одним із основних видів діяльності товариства є виробництво радіовимірювальної, медичної, аудіо, дозиметричної та радіометричної техніки, приладів для вимірювання енергоносіїв, що споживаються, товарів народного вжитку, виробів механообробки та інструменту, системи зв'язку, обладнання для атомних електростанцій, спецвиробів для Міноборони, МВД, СБУ та НКАУ та інше.
Враховуючи це та здійснення відповідної діяльності для забезпечення потреб сил безпеки та оборони, ВАТ "Меридіан" належить до підприємств (об'єктів) оборонно-промислового комплексу України.
Водночас ВАТ "Мерідіан" є акціонерним товариством. Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначається Законом "Про акціонерні товариства" (ч.1 ст.1 цього Закону).
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 1 Закону "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.
Держава реалізує свої корпоративні права у статутному капіталі такого товариства відповідно до вимог Закону "Про управління об'єктами державної власності".
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону "Про управління об'єктами державної власності" законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, ГК, Податкового кодексу України, Закону "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.
У ч. 2 ст. 3 Закону "Про управління об'єктами державної власності", в свою чергу, передбачено, що особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" метою цього Закону є визначення особливостей управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, шляхів підвищення ефективності функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу та забезпечення здійснення контролю за їх діяльністю.
Тобто спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок функціонування підприємств в оборонно-промисловому комплексі (які також є господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків), є Закон "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".
Оскільки Закон "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не регулює всі аспекти створення, діяльності і припинення господарських товариств, а встановлює лише окремі особливості їх діяльності, то до корпоративних правовідносин, що не врегульовані нормами Закону "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", підлягають застосуванню положення Закону "Про акціонерні товариства".
Також суд зауважує, що 06.10.2021 набув чинності Закон "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", на підставі якого ст.1 Закону "Про акціонерні товариства" було доповнено ч.7, відповідно до якої особливості правового статусу, утворення, формування статутного капіталу, функціонування та припинення акціонерних товариств в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У частинах 1 та 2 ст. 18 цього Закону передбачено, що управління товариством здійснюється загальними зборами (акціонерів/учасників) як вищим органом товариства, наглядовою радою (в разі її утворення) та виконавчим органом товариства (далі - органи управління товариства). Компетенція органів управління товариства, порядок їх утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, доцільність включення до складу органів управління товариства незалежних членів та їх кількість, а також порядок зміни складу органів управління товариства визначаються відповідно до статуту, що затверджується загальними зборами (акціонерів/учасників).
Тобто, з 06.10.2021 законодавство прямо передбачає застосування спеціального порядку функціонування акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу відповідно до Закону "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", який поширюється в тому числі і на порядок утворення та роботи органів товариств, зокрема, наглядових рад.
Втім, на момент ухвалення оскаржуваного рішення наглядовою радою ВАТ "Меридіан" питання корпоративного управління у цьому товаристві регулювалися трьома Законами: «Про акціонерні товариства", "Про управління об'єктами державної власності" та "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".
Щодо компетенції наглядової ради.
Відповідно до абзаців 1, 2 ч. 1 ст. 53 Закону "Про акціонерні товариства" (в редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин) члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено інший строк повноважень наглядової ради, але такий строк не може перевищувати три роки.
Якщо у встановлений цим Законом строк загальними зборами не ухвалені рішення, передбачені пунктами 17 та 18 ч. 2 ст. 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів (абз.3 ч.1 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства").
Пунктами 17 та 18 ч. 2 ст. 33 зазначеного Закону передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить: обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради, прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом.
При цьому чинне законодавство не передбачає можливість пролонгації повноважень членів наглядової ради.
Склад наглядової ради ВАТ "Меридіан" було затверджено у 2010 році, з того часу члени наглядової ради не переобирались.
Таким чином наглядова рада мала обмежену компетенцію, тобто не мала права ухвалювати рішення, не пов'язані з питанням щодо організації її переобрання.
Щодо кворуму.
Відповідно до протоколу №77 від 23.05.2019 на засіданні Наглядової ради були присутні 5 осіб із 6 членів фактичної чисельності Наглядової ради.
Відповідно до п.7.18 статуту ВАТ "Меридіан" засідання наглядової ради вважається правомочним, якщо в ньому бере участь не менше 2/3 від загальної її кількості. Порядок скликання та проведення чергових та позачергових засідань наглядової ради регулюється Положенням про наглядову раду. Пунктом 8.11. Положення про наглядову раду товариства також встановлено, що засідання наглядової ради у формі спільної присутності вважається правомочним, якщо у ньому бере участь не менше 2/3 від загальної кількості членів.
Водночас слід звернути увагу на те, що Законом "Про акціонерні товариства" встановлені інші вимоги до кворуму.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів наглядової ради і до обрання всього складу наглядової ради засідання наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини її складу.
Відтак, оскільки на засіданні наглядової ради були присутні 5 члени із 6, кворум був наявний, що також відповідає Закону "Про акціонерні товариства". При цьому суд зауважує, що оскільки у випадку невідповідності положень статуту та Положення про наглядову раду нормам Закону "Про акціонерні товариства" підлягають застосуванню саме норми закону.
Щодо кількості незалежних директорів у складі наглядової ради
Частиною 4 ст. 53 Закону "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб. Положення абз.1 цієї частини не застосовуються до банків. Вимоги до складу наглядової ради банку визначаються Законом "Про банки і банківську діяльність".
У той же час відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.
Одним із таких законів є Закон "Про управління об'єктами державної власності". Цей Закон у ст.11-2 врегульовує особливості створення та функціонування наглядових рад у господарських товариствах, у яких частка більше 50% у статутному капіталі належить державі. Ця стаття на момент виникнення спірних відносин містила такі норми:
1. У державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, наглядова рада утворюється, ліквідується та її діяльність організовується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що переглядається не рідше одного разу на п'ять років, з урахуванням положень законів України.
2. До складу наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради.
Кандидати на посаду члена наглядової ради державного унітарного підприємства відбираються та призначаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Кандидатури осіб, які пропонуються суб'єктом управління об'єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, відбираються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а самі члени наглядової ради обираються згідно із Законом України "Про акціонерні товариства", іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств.
3. Керівником або членом наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може бути особа, яка є засновником, акціонером (учасником), керівником та/або членом наглядової ради підприємства, іншої господарської організації, які здійснюють діяльність на тому самому або суміжних ринках з такими державними унітарними підприємствами та/або господарськими товариствами.
4. Керівникам державних унітарних підприємств та членам колегіального виконавчого органу (особі, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, заборонено поєднувати виконання посадових обов'язків керівника або члена колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) державного підприємства або такого господарського товариства з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю, крім отримання авторської винагороди, наукової та викладацької діяльності та/або випадків схвалення такої діяльності наглядовою радою, а в разі відсутності наглядової ради - відповідним суб'єктом управління об'єктами державної власності (для державного унітарного підприємства) чи загальними зборами товариства (для господарського товариства).
5. Керівники та члени органів управління державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несуть відповідальність за свої рішення щодо таких суб'єктів господарювання згідно із законом та умовами укладених з ними контрактів.
6. Особливості утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад державних унітарних підприємств оборонно-промислового комплексу та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначаються Законом України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".
Оскільки ч. 4 ст. 53 Закону "Про акціонерні товариства" встановлює вимоги щодо кількості незалежних членів наглядової ради для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об'єктами державною власністю" - для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, а Закон "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не регулює це питання, то застосуванню підлягають положення ч. 4 ст. 53 Закону "Про акціонерні товариства" як спеціальна норма (аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18, від 04.03.2021 у справі №910/14855/19).
Пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про акціонерні товариства" передбачено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011).
Пунктом 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2210, яким ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" була викладена у приведеній вище редакції (який набрав чинності 06.01.2018) зобов'язано акціонерні товариства (у тому числі, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) протягом року з дня набрання чинності цим законом забезпечити приведення складу наглядової ради та її комітетів, а також інших органів управління у відповідність із вимогами Закону №2210.
Відтак, акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 06.01.2019 зобов'язані були привести склад наглядової ради у відповідність із вимогами саме Закону №2210, яким, зокрема, внесено зміни до ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства".
Отже, ВАТ "Меридіан" мало привести свій статут у відповідність до вимог ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" в термін до 06.01.2019.
Жодних винятків з цього правила для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі чи товариств оборонно-промислового комплексу законодавство на той час не передбачало.
Пріоритет положень статуту у питаннях формування наглядових рад над нормами Закону "Про акціонерні товариства" визначив Закон "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", який набув чинності лише 06.10.2021. Однак, як було зазначено, цей нормативно-правовий акт станом на момент виникнення спірних відносин не підлягав застосуванню.
Відповідно до пунктів 7.3, 7.16 статуту ВАТ "Меридіан" до компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання та відкликання членів наглядової ради. Наглядова рада обирається загальними зборами з числа акціонерів у кількості 7 осіб строком на 3 роки.
Згідно з п. 4.1 Положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан" наглядова рада складається з 7 осіб. До складу наглядової ради входять голова, заступник голови, секретар та члени наглядової ради.
Пунктом 5.2. Положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан" передбачено, що у разі, якщо після закінчення строку, на який обрана наглядова рада, загальними зборами з будь-яких причин не прийняті рішення про обрання або переобрання наглядової ради, повноваження членів наглядової ради продовжуються до дати прийняття загальними зборами рішення про обрання або переобрання наглядової ради.
Судом встановлено, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" від 26.03.2010 обрано голову та членів наглядової ради товариства у кількості 7 осіб. Із зазначеного моменту наглядова рада товариства не переобиралась, незалежні директори до її складу не включались.
У випадку розбіжностей між положеннями статуту і нормами Закону "Про акціонері товариства" застосовуються норми Закону "Про акціонерні товариства" (оскільки спірне рішення було ухвалене в період, коли ще не набув чинності Закон "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності").
У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції вважає, що статут та положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан", які регулюють питання складу та порядку формування наглядової ради товариства, не відповідають вимогам ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" і, відповідно, склад наглядової ради на момент ухвалення оскаржуваного рішення був сформований не у відповідності до вимог закону (не включав незалежних директорів).
Щодо комітетів наглядової ради.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції посилався також на те, що недійсність такого рішення обумовлюється відсутністю попереднього опрацювання питань, що розглядались комітетом з питань аудиту, комітетом з питань визначення винагороди посадовим особам товариства і комітетом з питань призначень (як і відсутністю таких комітетів в цілому).
У ст. 56 Закону "Про акціонерні товариства" передбачено, що наглядова рада акціонерного товариства може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для попереднього вивчення і підготовки до розгляду на засіданні питань, що належать до компетенції наглядової ради. У публічному акціонерному товаристві та акціонерному товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерному товаристві, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, обов'язково утворюються комітет з питань аудиту, комітет з питань визначення винагороди посадовим особам товариства (далі - комітет з винагород) і комітет з питань призначень. При цьому комітет з винагород та комітет з питань призначень можуть бути об'єднані. Комітет з питань аудиту, комітет з винагород і комітет з питань призначень очолюють члени наглядової ради товариства, які є незалежними директорами. Більшість членів зазначених комітетів повинні становити незалежні директори.
Наглядова рада публічного акціонерного товариства приймає рішення з питань попередньо підготовлених комітетом виключно на підставі та в межах пропозицій такого комітету, оформлених відповідним проектом рішення наглядової ради. Мотивоване рішення наглядової ради про відхилення пропозиції комітету надається наглядовою радою комітету для повторної підготовки комітетом пропозиції.
У разі відсутності пропозицій від комітету наглядова рада не має права приймати рішення з питань, що готуються комітетами для розгляду наглядовою радою.
Порядок утворення та діяльності комітетів встановлюється статутом та / або положенням про наглядову раду товариства, а також положеннями про комітети наглядової ради, що затверджуються наглядовою радою товариства.
Відповідно до ст.56-2 Закону "Про акціонерні товариства" до предмета відання комітету з винагород належать:
1) розроблення та періодичний перегляд політики (внутрішнього положення) товариства з питань винагороди;
2) внесення у разі, якщо це передбачено внутрішніми документами товариства, пропозицій акціонерам щодо винагороди членів наглядової ради;
3) внесення пропозицій наглядовій раді щодо винагороди членів виконавчого органу;
4) надання пропозицій до наглядової ради щодо винагороди членів виконавчого органу. Такі пропозиції повинні стосуватися будь-яких форм компенсації, включаючи, зокрема, фіксовану винагороду, винагороду за результатами діяльності, пенсійні домовленості та компенсацію при звільненні. Пропозиції щодо схем винагороди за досягнутими результатами повинні супроводжуватися рекомендаціями щодо відповідних цілей та критеріїв оцінки;
5) надання пропозицій до наглядової ради щодо індивідуальної винагороди, що надається члену виконавчого органу, гарантуючи їх сумісність з політикою винагороди, прийнятою товариством, та їх відповідність оцінці роботи зазначених членів тощо.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у ВАТ "Меридіан" не були створені комітети.
Водночас позивач пов'язує недійсність рішень наглядової ради не з порушенням процедури їх ухвалення, а з відсутністю права ухвалювати таке рішення взагалі, тобто обмеженістю компетенції та відсутністю незалежних директорів у складі наглядової ради. Відтак, якщо б такі комітети й були утворені та попередньо розглянули питання, що ухвалювались на засіданні наглядової ради, це не вплинуло б на дійсність таких рішень.
Щодо зловживання ТОВ "Меридіан Союз" своїми правами під час приведення Статуту Товариства у відповідність до вимог Закону "Про акціонерні товариства" та Закону "Про управління об'єктами державної власності".
Судом встановлено що між акціонерами ВАТ "Меридіан" існує тривалий корпоративний конфлікт, який призвів до численних судових спорів, предметом яких є визнання недійсними рішень наглядової ради Товариства.
Відповідач та третя особа зазначали, що статут ВАТ "Меридіан" та Положення про наглядову раду товариства не приведено у відповідність до вимог чинного законодавства і, відповідно, не переобрано наглядову раду відповідно до вимог закону, оскільки акціонер ТОВ "Меридіан Союз" (якому належить більше 40% статутного капіталу товариства) на загальних зборах акціонерів свідомо голосує "проти" або "утримався", чим перешкоджає приведення цих внутрішніх документів товариства у відповідність до вимог Закону "Про акціонерні товариства" та Закону "Про управління об'єктами державної власності". За посиланням відповідача, позивач не виконав цих вимог Закону, станом на момент ухвалення оспорюваних рішень чинним був статут в редакції 2009 року (затверджений загальними зборами ВАТ "Меридіан" від 23.03.2009, протокол №11) та Положення про наглядову раду товариства, затверджене загальними зборами ВАТ "Меридіан" від 18.04.2006, протокол №8.
Відповідач наполягає, що спеціальні норми матеріального права, які регулюють питання управління корпоративними правами на підприємствах оборонно-промислового комплексу, щодо обрання кандидатур незалежних директорів від імені держави не визначені на законодавчому рівні, а отже відкриває можливість позивачу в межах правової колізії фактично управляти підприємством оборонно-промислового комплексу, що має стратегічне значення для держави.
Скаржник зазначає, що причиною неприведення статуту ВАТ "Меридіан" та його внутрішніх документів (в тому числі Положення про наглядову раду) у відповідність до вимог закону є блокування таких рішень ТОВ "Меридіан Союз" шляхом голосування "проти" та "утримався" з питань порядку денного на загальних зборах щодо затвердження статуту ВАТ "Меридіан".
Досліджуючи названі аргументи відповідача, колегія встановила наступне.
Голосування ТОВ "Меридіан Союз" на власний розсуд з будь-яких питань на загальних зборах є його правом, передбаченим положеннями ч.1 ст.25, ст.40 Закону "Про акціонерні товариства".
Разом з тим, використання ТОВ "Меридіан Союз" зазначеного права з метою блокування ухвалення загальними зборами акціонерів ВАТ "Меридіан" відповідних рішень може бути визнане зловживанням цим акціонером правами якщо ці обставини підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 ЦК справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.
Тлумачення п.6 ч.1 ст. 3 ЦК свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, а інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є за своєю суттю нормами прямої дії.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дія без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права (постанови Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №911/698/21 (911/1116/21), від 02.02.2022 у справі №922/1474/21, від 12.01.2022 у справі №910/429/20 тощо).
Відповідно до п.76.6 постанови Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №911/698/21 (911/1116/21) зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:
1) особа (особи) "використовувала / використовували право на зло";
2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та / або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);
3) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
При цьому суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст.13 ЦК (ч.3 ст.16 ЦК).
Тобто правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути відмова в позові (постанови Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №905/2291/19, від 17.11.2021 у справі №757/30424/18-ц, від 08.07.2020 у справі №214/5314/17, від 03.06.2020 у справі №318/89/18).
Зловживання правами повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Так, на підтвердження доводів про те, що ТОВ "Меридіан Союз" (позивач) неодноразово блокувало ухвалення рішення про затвердження Статуту в новій редакції, Положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан" та обрання членів наглядової ради товариства відповідач та третя особа посилалися на протоколи загальних зборів товариства.
Зокрема, матеріали справи містять копії протоколів загальних зборів ВАТ "Меридіан" від 19.04.2006 №8, від 24.03.2007 №9, від 14.03.2008 №10, від 23.03.2009 №11, від 26.03.2010 №12, від 30.04.2015 №13, від 31.03.2017 №14, 04.05.2018 №15, від 24.04.2019 №17 (т.1 а.с.78-114).
Також ДК "Укроборонпром" надав суду накази Концерну про представників держави у наглядовій раді ВАТ "Меридіан" від 20.01.2015 №16, від 14.11.2012 №262, від 26.11.2015 №470, заяви голів наглядової ради ВАТ "Меридіан", члена наглядової ради, акти приймання-передачі від 04.09.2012 №467 (т.1 а.с. 115-119).
Дослідивши означені документи, колегія суддів зазначає про наступне.
Долучені відповідачем копії протоколів загальних зборів ВАТ "Меридіан" містять інформацію про те, що до порядку денного включались питання зокрема щодо внесення змін до Статуту Товариства шляхом затвердження нової редакції Статуту. Однак при дослідженні цих протоколів колегією встановлено, що ці протоколи подані не в повному обсязі, оскільки відсутні всі сторінки кожного з протоколів. Зокрема в наданих копіях протоколів загальних зборів ВАТ "Меридіан" від 19.04.2006 №8, від 24.03.2007 №9, від 14.03.2008 №10, від 23.03.2009 №11, від 30.04.2015 №13, від 31.03.2017 №14, 04.05.2018 №15, від 24.04.2019 №17 відсутні сторінки, в яких містяться результати обговорення та голосування з питань внесення змін до Статуту Товариства. Крім того, відповідачем не надано проектів Статуту ВАТ "Меридіан" у новій редакції, які розглядались на зборах з метою приведення Статуту у відповідність із змінами до законодавства.
Із копії протоколу №12 від 26.03.2010 (т. 1 а.с. 97) вбачається, що відбувалося голосування з питання внесення зміни до Статуту Товариства шляхом затвердження нової редакції Статуту Товариства. За підсумками голосування зазначено кількість голосів поданих «ЗА» - 45,66%, «ПРОТИ» - 54,337%. За результатами голосування рішення не прийнято. В той же час до матеріалів справи не подано проект Статуту в новій редакції, який розглядався на голосуванні, не встановлено, які зміни та доповнення запропоновані ТОВ «Меридіан Союз» виносились на розгляд.
Також зазначені копії протоколів не містять інформації про хід обговорення питання порядку денного зборів, під час якого акціонерами вирішувалось питання приведення Статуту Товариства у відповідність до зміненого законодавства.
Враховуючи наведене, колегія зазначає, що в результаті дослідження наданих відповідачем доказів суд не вбачає за можливе достеменно встановити, чи:
1) мало місце голосування ТОВ "Меридіан Союз" (як власника більше 40% акцій ВАТ "Меридіан") "проти" та "утримався" з питань затвердження Статуту в новій редакції, Положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан" та обрання членів наглядової ради товариства,
2) чи мала місце системність таких дій позивача,
3) якими були об'єктивні причини такого голосування (зокрема, відсутність таких об'єктивних причин, ігнорування суттєвих зауважень / пропозицій ТОВ "Меридіан Союз" до порядку денного із зазначених питань, порушення прав цього акціонера на участь в управлінні товариством),
4) чи вплинуло таке голосування на неможливість ухвалення рішення про затвердження статуту і внутрішніх документів ВАТ "Меридіан Союз" тощо.
Колегія вважає необхідним звернути увагу на таке.
ТОВ "Меридіан Союз" (позивач) в ході розгляду спору також зазначав про наявність тривалого корпоративного конфлікту між двома акціонерами та наголошує на своєму прагненні привести статут ВАТ "Меридіан" у відповідність до вимог закону, чому якраз, на думку позивача, перешкоджає ДК "Укроборонпром", зловживаючи своїми правами мажоритарного акціонера, який також має й більшість голосів у наглядовій раді.
Надаючи правову оцінку цим доводам, колегія констатує, що позивач, посилаючись на зазначені обставини зі свого боку, не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що він у передбачений Статутом та законодавством спосіб вчиняв всі необхідні та залежні від нього дії щодо внесення передбачених законом змін до Статуту товариства, але цього не відбулось з незалежних від нього причин. Аргументи позивача з цього приводу базуються виключно на письмових та усних доводах, однак жодним чином не підтверджені доказами в розумінні чинного процесуального закону.
Щодо суречливої поведінки позивача на засіданні наглядової ради.
Колегією встановлено суперечливість поведінки позивача. Так, оскаржуючи рішення наглядової ради, ВАТ "Меридіан", посилається на недійсність таких рішень у зв'язку з неправомочністю складу наглядової ради (до якого входив також і представник позивача).
Тобто навіть за умови належного повідомлення ТОВ "Меридіан Союз" про проведення засідання наглядової ради, наявності кворуму, участі його представників та ухвалення рішень, відповідно до доводів позивача, все одно є підстави для визнання таких рішень недійсними. Фактично такі підстави недійсності рішення наглядової ради є взаємовиключними.
Судом встановлено, що член наглядової ради - представник позивача брав участь у роботі наглядової ради, голосував з усіх питань порядку денного та підписав протокол без зауважень щодо відсутності повноважень її членів. При цьому в протоколі зазначено, що в обговоренні питать порядку денного прийняли участь усі присутні, тобто і член наглядової ради-представник позивача Черненко Ю.С. Адже якщо позивач вважає наглядову раду такою, що втратила повноваження вирішувати будь-які питання крім скликання загальних зборів, то тоді логічним і послідовним є утримання члена наглядової ради - представника позивача від роботи у складі такого органу.
Зазначені факти свідчать про доведену наявність суперечливої поведінки позивача. Ці обставини є підставою для застосування «концепції заборони суперечливої поведінки» що, у свою чергу, в даному випадку є однією із підстав для відмови в позові.
Щодо порушення права позивача.
До предмета доказування у цій справі в першу чергу входить обставина щодо встановлення наявності або відсутності порушення оскаржуваним рішенням наглядової ради ВАТ "Меридіан" прав та / або законних інтересів позивача.
Скаржник стверджує, що у справі, що переглядається, жодним чином не порушено права позивача ані як акціонера, ані як члена наглядової ради, вказуючи на те, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження порушення своїх суб'єктивних порушених прав.
Суд першої інстанції, встановивши порушення чинного законодавства, не вказав, які саме по суті права або законні інтереси позивача були порушені.
Колегія суддів зауважує, що не зовсім ґрунтованим є твердження про те, що акціонер може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність в нього статусу акціонера, без обґрунтування, чим саме вказане рішення порушує його права та законні інтереси. В контексті цього суд зазначає про таке.
Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст.4 ГПК).
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, що склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене, й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п. 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
У цій справі суд першої інстанції не з'ясував, яким чином скасування одного із рішень наглядової ради відновить права та законні інтереси акціонера, зацікавленого у приведенні статуту товариства у відповідність до вимог закону, обранні наглядової ради за новою процедурою, включенні до її складу незалежних директорів, створення комітетів.
Водночас колегія суддів зауважує, що, вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого товариства і його інших учасників, тобто дотримуватися балансу інтересів учасників товариства і самого товариства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд.
Вирішуючи корпоративний спір та визнаючи недійсним рішення наглядової ради, слід оцінювати усі докази у сукупності, перевірити наявність у позивача порушеного суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано цей позов, а також з'ясувати, в чому полягає порушення його корпоративних прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, а також, які саме негативні наслідки можуть настати для товариства, яке належить до оборонно-промислового комплексу, у зв'язку з визнанням рішення наглядової ради недійсним.
У даному випадку слід взяти до уваги, що у зв'язку з агресією з боку російської федерації відповідно до Закону "Про оборону України" з 2014 року в Україні триває особливий період, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово подовжувався та діє на даний час. В умовах особливого періоду та воєнного стану стабільне функціонування ДК "Укроборонпром" та товариств оборонно-промислового комплексу, пакетами акцій яких він керує, набуває особливого значення, оскільки цей концерн є стратегічним виробником озброєння та військової техніки в Україні. Захист приватних прав (корпоративних прав акціонерів) має забезпечуватися із дотриманням розумного балансу і врахуванням інтересів держави і всього українського народу щодо забезпечення обороноздатності України в умовах воєнної агресії з боку російської федерації.
Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес акціонера для його співставлення з інтересами інших учасників та товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що при розгляді позовних вимог про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств суд має враховувати належність товариства до підприємств оборонно-промислового комплексу і завдань, які покладені на підприємства цього комплексу в особливий період, включаючи період воєнного стану, запроваджений відповідно до Закону України "Про оборону України", неприпустимість блокування господарської діяльності таких товариств.
У цій справі позивач (акціонер товариства) стверджує про порушення порядку формування наглядової ради, що, на думку акціонера, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту. Такий підхід може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між двома акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства.
У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради (з урахуванням різниці у обставинах справ).
З огляду на предмет та підстави позову суд повинен встановити, які саме негативні наслідки для прав та законних інтересів позивача мають рішення наглядової ради з урахуванням змісту ухваленого рішення.
Що стосується конкретного рішення наглядової ради, зокрема, з першого питання прийнято до відома звіт правління ВАТ "Меридіан" про результати фінансово-господарської діяльності товариства та виконання фінансового плану за I квартал 2019 року. Тобто, в цій частині наглядова рада відповідно до протоколу не ухвалила рішення по суті, яке б мало остаточний характер та відповідні наслідки для самого товариства і його акціонерів. Таке рішення стосується «прийняття до відома» інформації, яка містится у звіті товариства (тобто документів, що містять відомості про результати його діяльності) та його органів, які в подальшому підлягають затвердженню загальними зборами, або прийняття відповідної інформації про діяльність органів товариства до відома тощо. У даному випадку колегія суддів не вбачає фактів порушення права позивача, а тому позов ТОВ «Меридіан Союз» в цій частині не є обґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Що стосується другого питання оскарженого рішення наглядової ради.
Цим рішенням було затвердженно персональний склад членів правління ВАТ «Меридіан ім. С.П. Корольова.
Колегія суддів констатує, що позивач також не довів, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, не зазначив, які саме негативні наслідки для нього потягнуло це кадрове рішення.
При цьому відповідно до п. 7.20 Статуту правління є виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Правління є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді Товариства та організовує виконання їх рішень. Пунктом 7.21 визначено, що правління утворюється за рішенням загальних зборів у кількості 7 членів. Персональний склад членів правління Товариства затверджується Наглядовою радою Товариства за поданням Голови правління строком на 1 рік.
Колегія зазначає, що правління Товариства є виконавчим органом, який повинен системно та безперервно здійснювати керівництво поточною діяльністю. Враховуючи, що його склад затверджується всього на 1 рік, вирішення цього питання має важливе значення для нормальної безперервної діяльності Товариства.
При цьому позивач не зазначає, чим порушуються права та / або законні інтереси як Товариства, так і позивача обранням саме такого складу правління; не визначив кандидатів, проти яких він заперечує; не зазначив в чому полягає його незгода щодо зайняття кандидатами посади членів правління (наприклад: конфлікт інтересів, відсутність належної освіти, достатнього досвіду роботі та інше); не зазначає, яким чином визнання недійсним кадрового рішення може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача.
В цій частині прозов обґрунтовано тільки посиланням на відсутність повноважень членів наглядової ради, тобто констатовано формальну підставу.
Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що незатвердження персонального складу правління може призвести до негативних наслідків діяльності Товариства, які зокрема полягають в ускладненні функціонування товариства. При цьому ВАТ "Меридіан" як підприємство оборонно-промислового комплексу, а також підприємство, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави (відповідно до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83), здійснює виробництво і поставку силам безпеки і оборони продукції, виконує інші роботи для забезпечення обороноздатності, безпеки і захисту інтересів держави. Здійснення такої діяльності є одним із пріоритетних напрямків у забезпеченні оборони Держави.
Тому діяльність підприємств оборонно-промислового комплексу та їх органів має бути врегульована відповідно, щоб не створювати додаткових перешкод організаційного характеру для виконання підприємствами своєї функції.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції наголошує, що ним не встановлено факту порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства - наглядовою радою, що є підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним. При цьому, враховуючи, що Товариство належить до підприємств оборонного комплексу, встановлені факти невідповідності статуту вимогам зміненого законодавства, відсутність у складі наглядової ради незалежних директорів та нестворенняі комітетів само по собі не є підставою для задоволення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог.
Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Судом апеляційної інстанції за результатами прийняття постанови, якою скасовано рішення та прийнято нове про відмову у задоволенні позовних вимог, здійснюється новий розподіл судових витрат, і у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги судові витрати, пов'язані з розглядом справи, було покладено відповідно до ст. 129 ГПК України на позивача.
11.07.2022 через відділ документального забезпечення суду представником позивача подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що за результатом апеляційного перегляду справи суд дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене рішення скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія суддів, з огляду на положення ч. 4 ст. 129 ГПК України, дійшла висновку відмовити у задоволенні клопотання позивача.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/2608/21 скасувати та прийняти нове судове рішення яким у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (вул. Велика Васильківська 64, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 35644262) на користь Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (бул. В. Гавела 8, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 14312973) 3 405,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 22.07.2022.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.В. Владимиренко
В.В. Андрієнко