вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" липня 2022 р. Справа № 910/13321/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Воєводи І.А.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кондрашова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ахундової Карини Юріївни
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 (повний текст рішення складено 04.11.2021) (суддя Зеленіна Н.І.)
у справі № 910/13321/21 Господарського суду міста Києва
за позовом Фізичної особи-підприємця Ахундової Карини Юріївни
до Антимонопольного комітету України
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець Ахундова Карина Юріївна (далі - ФОП Ахундова К.Ю., позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК України, Комітет, відповідач) про скасування рішення АМК України, викладеного в листі від 16.06.2021 № 130-29.3/07-9144 про відмову в залученні позивача до справи про порушення Акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг еквайрингу шляхом встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу в якості третьої особи (далі - лист про відмову в залученні до участі у справі в якості третьої особи) та зобов'язання відповідача розглянути клопотання відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок АМК України про недостатнє та неналежне обґрунтування того, що рішення в порушеній справі може суттєво зачепити права та інтереси ФОП Ахундової К.Ю. фактично ґрунтується на ненаданні окремих документів, які відповідач вважав за необхідне отримати від позивача. Разом з тим, єдиним критерієм для прийняття АМК України рішення про залучення третьої особи у справі є те, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом. Жодних вимог до надання переліку документів чи доказів законодавство про захист економічної конкуренції не містить, а рішення у формі листа про відмову в залученні до участі у справі в якості третьої особи не містить жодних підстав та мотивів, за яких АМК України дійшов висновку про несуттєвість порушення прав позивача. Крім того, документи та інформація, які в листі АМК України визначив як недостатні для прийняття рішення, можуть бути надані стороною у справі в разі прийняття відповідного розпорядження про залучення позивача третьою особою у справі.
3. На думку позивача, результат розгляду антимонопольної справи має для неї важливе і суттєве значення, оскільки стосується питання встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу, що безпосередньо стосується його інтересів і права, враховуючи також, що законодавством про захист економічної конкуренції не встановлені будь-які критерії визначення ступеню суттєвості.
Короткий зміст заперечень відповідача
4. Відповідач у відзиві на позов заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що в клопотанні про залучення третьою особою підставою для залучення в якості третьої особи є те, що наслідком прийняття рішення органами АМК України у справах є припинення безпідставного стягування АТ КБ "ПриватБанк" завищеної комісії за здійснення безготівкових розрахунків, що може суттєво вплинути на її права та інтереси. Тобто позивач не визначила, які саме права та інтереси порушено діями АТ КБ "ПриватБанк" й АТ "Ощадбанк", а зазначено очікуваний результат розгляду відповідних справ.
5. У клопотанні позивач зазначила, що її необхідно залучити до участі для можливості отримання всіх процесуальних документів, мати можливість ознайомлюватись із матеріалами справи та поясненнями відповідачів, надавати пояснення.
6. Споживачами послуги еквайрингу під час здійснення розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням покупцями електронних платіжних засобів, є фактично всі торговці, залучення кожного торговця, в разі звернення з відповідним клопотанням, може значно обтяжити розгляд справи, що може призвести до необґрунтованого затримання термінів їх розгляду, пов'язаного з процесуальним забезпеченням розгляду справи.
7. Наведені ФОП Ахундовою К.Ю. дані про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку АТ КБ "ПриватБанк" щодо встановлення завищеної комісії за операціями, які не передбачають витрат на інтерчейндж, вже були підставою для початку розгляду справ, тобто інформації, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані законом, надано не було.
8. Розгляд клопотання є процесуальною дією, результат якого, відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не може бути оскаржений. До того ж в оскаржуваному листі АМК України позивача повідомлено, що в разі надання нею інформації, яка сприятиме розгляду справи, така інформація буде залучена до матеріалів цієї справи.
9. За доводами відповідача, обраний позивачем спосіб захисту є неправильним, оскільки питання залучення або незалучення до участі у справі третіх осіб, встановлення наявності впливу рішення на права та інтереси, охоронювані Законом України "Про захист економічної конкуренції", таких осіб віднесено до дискреційних повноважень органів АМК України. У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження (постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 1640/2594/18). Натомість вимога ФОП Ахундової К.Ю. про залучення її до участі у справі, порушеної АМК України, спрямована примусити суб'єкт владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту, що є неприпустимим, однак навіть прийняття такого рішення не забезпечить поновлення її порушеного права і одержання бажаного нею результату, оскільки таке рішення не змінить обсяг її прав та не забезпечить їх примусової реалізації.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/13321/21 у задоволенні позовних вимог ФОП Ахундової К.Ю. відмовлено повністю.
11. Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд дійшов висновку про правильність доводів АМК України про те, що:
- законодавством про захист економічної конкуренції не регламентовано форми відмови у залученні третіх осіб до участі у справі. Така відмова є процедурним питанням у процесі організації здійснення завдань та функцій, покладених на органи АМК України;
- позивач не довів, що звернення до АМК України з клопотанням про залучення третьої особи зумовлено необхідністю захисту її прав та інтересів, які охороняються законодавством про захист економічної конкуренції;
- відмова АМК України, яка викладена у листі про відмову в залученні до участі у справі в якості третьої особи, є обґрунтованою та вмотивованою, прийнятою в межах дискреційних повноважень АМК України, тому підстави для скасування зазначеного листа відсутні.
12. Також місцевий господарський суд зазначив, що в цьому випадку позивач не буде позбавлена можливості захистити свої законні права та інтереси у національних судах вже після винесення рішення АМК України у справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
13. Не погодившись з прийнятим рішенням, ФОП Ахундова К.Ю. звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/13321/21, скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
14. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
15. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначено, що лист про відмову в залученні до участі у справі в якості третьої особи має ознаки формального підходу без розгляду питання по суті, а наведена в ньому аргументація є суперечливою, нерелевантною та містить завідомо недостовірну інформацію.
16. У разі залучення ФОП Ахундової К.Ю. як третьої особи до справи про порушення АТ КБ "ПриватБанк" законодавства про захист економічної конкуренції, вона, як істинний споживач послуги еквайрингу платіжного сервісу АТ КБ "ПриватБанк" LiqPay, якому дійсно заподіяно шкоду діями монополіста, мала б перспективу та можливість реалізації своїх прав, що передбачено законом. Натомість, усунення позивача від процесу розгляду справи про порушення позбавило можливості реалізації низки можливостей, а саме: ознайомлюватися з матеріалами справи, наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення, одержувати копії рішень у справі, подавати свої міркування та заперечення, оскаржувати рішення в порядку, визначеному законодавством.
17. Крім того, залучення позивача як третьої особи у справі сприятиме здійсненню Комітетом всебічного та повного розслідування у справі, зокрема, збору доказової бази щодо доведення фактів порушення. Відмовляючи ФОП Ахундовій К.Ю. у залученні її як третьої особи, АМК України усвідомлено вчиняє дії на зменшення обсягу документально підтверджених фактів, які впливають на порушення АТ КБ "ПриватБанк" законодавства про захист економічної конкуренції, що не сприяє всебічному та повному розслідуванню у справі.
18. Скаржник зазначає, що від прийнятого рішення АМК України у цій справі залежить, чи зможе ФОП Ахундова К.Ю. повернути собі переплачені кошти у порядку, визначеному ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", адже своїми неправомірними діями щодо завищення комісії за послуги еквайрингу АТ КБ "ПриватБанк" порушило права позивача на належне отримання послуги з прийому платежів за допомогою системи LiqPay.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
19. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 зазначену апеляційну скаргу передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Зубець Л.П.
20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 задоволено клопотання ФОП Ахундової К.Ю. та поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/13321/21; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 19.01.2022; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/13321/21; витребувано з Господарського суду міста Києва справу № 910/13321/21; встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правами протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
21. У зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 21.12.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/4/22 від 10.01.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/13321/21.
22. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 для розгляду справи № 910/13321/21 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Владимиренко С.В.
23. Ухвалою від 17.01.2022 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Євсікова О.О., Владимиренко С.В. прийнято апеляційну скаргу ФОП Ахундової К.Ю. на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/13321/21 до свого провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.03.2022.
24. З огляду на введення в Україні воєнного стану та у зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, судове засідання, призначене на 01.03.2022, не відбулося.
25. Ухвалою від 25.04.2022 Північним апеляційним господарським судом призначено апеляційну скаргу ФОП Ахундової К.Ю. до розгляду на 14.06.2022.
26. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 продовжено строк розгляду апеляційної скарги; розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.07.2022 о 10 год. 15 хв.
27. У зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці з 04.07.2022, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1887/22 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/13321/21.
28. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022 для розгляду справи № 910/13321/21 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Ходаківська І.П., Євсіков О.О.
29. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 зазначена вище колегія суддів прийняла апеляційну скаргу ФОП Ахундової К.Ю. у справі № 910/13321/21 до свого провадження; постановила розгляд справи здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 05.07.2022 о 10 год. 15 хв.
30. Зважаючи на воєнний стан в Україні, апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками апеляційного провадження своїх процесуальних прав та вирішення справи.
Позиції учасників справи
31. АМК України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що клопотання позивача про залучення його в якості третьої особи не містить інформації та доказів, що рішення може суттєво зачепити його права та інтереси і сприяти розгляду справи. Посилання позивача на ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач вважає безпідставним та зазначає, що реалізація вказаної статті не залежить від залучення особи в якості третьої особи у справі про захист економічної конкуренції.
Явка представників учасників справи
32. У судове засідання з'явився представник відповідача.
33. Позивач чи її представник в судове засідання не з'явились. Про день, час та місце судового засідання позивач повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи, що призначено на 05.07.2022, до суду не надходило.
34. Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у цій справі в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні позивача чи її представника.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
35. 16.01.2021 на офіційному сайті АМК України розміщено повідомлення про початок розгляду Комітетом справ проти АТ КБ "ПриватБанк" і АТ "Ощадбанк" за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг еквайрингу.
36. У повідомленні зазначено, що:
- в ході дослідження АМК України ринку еквайрингових послуг, в тому числі - в частині встановлення розміру однієї зі складових цих послуг - ставки інтерчейндж, виявлено, зокрема, невідповідність дій певних учасників ринку законодавству про захист економічної конкуренції шляхом встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу;
- здійснювати безготівкові розрахунки за товари споживачам дозволяє послуга еквайрингу. При оплаті покупцем вартості товару з використанням електронних платіжних засобів торговець надає йому таку можливість шляхом здійснення оплати через термінали, підключені до платіжної системи;
- з цією метою торговці співпрацюють з банками, які є учасниками платіжної системи та набули статусу еквайра. Умовами договору між банком-еквайром і торговцем передбачено сплату останнім послуги еквайрингу;
- протягом 2018 - 2020 років послуги еквайрингу надавали близько 30 банків, тобто вітчизняний ринок є потенційно конкурентним. Однак, саме АТ КБ "ПриватБанк" і АТ "Ощадбанк" мають можливість надавати послуги еквайрингу з територіальним покриттям по Україні у повному обсязі. Відтак, найбільші торгівці зазвичай обирають послуги одного з цих банків. Таке становище АТ КБ "ПриватБанк" і АТ "Ощадбанк" має структурні ознаки монопольного (домінуючого) на ринку послуг еквайрингу;
- наразі уже відомо, що АТ КБ "ПриватБанк" і АТ "Ощадбанк" встановили завищені комісії за операціями, які не передбачають витрат на інтерчейндж. Тобто за відсутності необхідності сплачувати інтерчейндж, банк-еквайр не змінював розмір комісії, незалежно від наповнення послуги;
- вказане мало наслідком встановлення завищених тарифів за послуги, які здійснюються в межах однієї банківської установи;
- такі дії суб'єктів, які мають структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг еквайрінгу, були розцінені Комітетом як можливе порушення конкурентного законодавства.
37. Виходячи із наведеної у повідомленні інформації та враховуючи те, що позивач є суб'єктом на ринку послуг карткових платіжних систем, одержує послуги еквайрингу платіжного сервісу АТ КБ "ПриватБанк" - LiqPay під час здійснення розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням покупцями електронних платіжних засобів, щодо якого розпочато розслідування у справі, позивач звернулась до відповідача із клопотанням про залучення третьою особою до участі у справі про порушення АТ КБ "ПриватБанк" законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг еквайрингу шляхом встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу.
38. У клопотанні позивач зазначила, що:
- ФОП Ахундова К.Ю. отримує послуги еквайрингу під час здійснення розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням покупцями електронних платіжних засобів;
- за договором публічної оферти з платіжним сервісом АТ КБ "ПриватБанк" - LiqPay ФОП Ахундова К.Ю. отримує платежі за послуги з розміщення та обробки інформації, створення сайту в мережі Інтернет;
- комісія, яка утримується з ФОП Ахундової К.Ю. за кожну транзакцію переказу коштів, складає 2,75 %;
- розмір комісії за еквайринг не зменшується у випадках, коли АТ КБ "ПриватБанк" виступає одночасно і еквайром і емітентом електронного платіжного засобу;
- протягом травня - листопада 2020 року платіжному сервісу LiqPay загалом було сплачено 1 574,00 грн за послуги переказу грошових коштів;
- частка операцій, які здійснювались з використанням покупцями електронних платіжних засобів, емітентом яких є АТ КБ "ПриватБанк", становить близько 30 % від загальної кількості операцій, здійснених з використанням покупцями електронних платіжних засобів;
- за усіма зазначеними операціями, за відсутності необхідності сплачувати комісію інтерчендж, АТ КБ "ПриватБанк" як банк-еквайр не змінювало розмір комісії за еквайринг. Тобто АТ КБ "ПриватБанк" безпідставно стягнуло з ФОП Ахундової К.Ю. завищену комісію, оскільки ці операції не передбачали витрати на інтерчендж.
39. За результатами розгляду клопотання позивача листом від 16.06.2021 №130-29.3/07-9144 "Щодо залучення до справи у якості третьої особи" АМК України повідомив ФОП Ахундову К.Ю. про відсутність підстав для прийняття розпорядження про визнання її третьою особою, залученою до участі у справах.
40. Лист обґрунтовано тим, що ФОП Ахундова К.Ю. не підтвердила документально, зокрема:
- що операції між нею та покупцями здійснювалися з використанням платіжного сервісу АТ КБ "ПриватБанк" LiqPay та/або через MiniPos терміналу;
- в який спосіб вона визначила, що частка операцій, здійснених з використанням електронних платіжних засобів, емітентом яких є АТ КБ "ПриватБанк", становить 30 % від загальної кількості операцій, здійснених з використання електронних платіжних засобів, та за якими АТ КБ "ПриватБанк" як банк- еквайр не змінювало розмір комісії за еквайринг;
- яким чином вона встановила, що АТ КБ "ПриватБанк" стягнуло завищену комісійну винагороду, та в якому саме розмірі за операціями з використанням електронних платіжних засобів.
41. Крім цього, у листі зазначено, що ФОП Ахундова К.Ю. не надала обґрунтування щодо неможливості використання інших інтернет-еквайрингових сервісів та наявності суттєвих фінансових та інших загроз для ведення господарської діяльності (припинення діяльності) в разі переходу на інший еквайринговий сервіс.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
42. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування акта (рішення) АМК України про відмову в залученні позивача як третьої особи до участі у справі про порушення АТ КБ "ПриватБанк" законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг еквайрингу шляхом встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу, який (акт) оформлений листом, та наявності чи відсутності підстав для спонукання АМК України залучити позивача як третю особу до участі у зазначеній справі.
43. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники; сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою). Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв'язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом. Про визнання третьою особою органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.
44. Скаржник стверджує, що завдяки безпідставній формальній відмові територіальним відділенням АМК України у залученні його в якості третьої особи до справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, як постраждалого від дій монополіста, його було позбавлено можливості реалізації своїх прав, наданих законом.
45. Відповідач, у свою чергу, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, стверджує про те, що відмова у залученні позивача в якості третьої особи є питанням процедурного характеру організації здійснення завдань державного контролю та виконання функцій, покладених на органи АМК України, в частині повноважень з розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
46. Згідно зі ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основними завданнями АМК України є, зокрема: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, сприяння розвитку добросовісної конкуренції, здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
47. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК України має повноваження, зокрема:
- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
- розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість.
48. Відповідно до ст. 60 наведеного Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
49. Положеннями ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
50. Згідно з приписами ч.ч. 2, 6 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
51. Способи захисту цивільного права та інтересів визначені у ст. 16 Цивільного кодексу України.
52. Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватися від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
53. Ступінь доступу до внутрішніх засобів правового захисту повинен бути достатнім, щоб забезпечити особі "право на суд" з урахуванням принципу верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права та охоронювані законом інтереси.
54. Зі змісту положень ст.ст. 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відмова АМК України у залученні ФОП Ахундової К.Ю. до участі у справах як третьої особи, яка оформлена листом, по своїй суті є рішенням АМК України, тобто актом індивідуальної дії, що може бути оскаржений в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17.
55. Таким чином, відповідач безпідставно зазначає про те, що оскаржуваний лист АМК України є лише процесуальною дією, яка не підлягає оскарженню.
56. У розгляді цього спору апеляційний господарський суд виходить із того, що суб'єкт владних повноважень (АМК України) застосовує надані йому у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження).
57. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен із яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб'єкта владних повноважень.
58. Дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу".
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17.
59. Важливим є дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, зокрема, що АМК України має враховувати при ухваленні рішень, у тому числі на стадії вирішення питання щодо розгляду питання про залучення третьої особи. Отже дискреційні повноваження органів АМК України мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права та такими його елементами як юридична визначеність та заборона свавілля.
60. Так, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
61. Частиною другою статті 59 вказаного Закону визначено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
62. Суд першої інстанції, враховуючи конституційне право кожної особи на звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного інтересу надав оцінку висновкам АМК України та не встановив обставин щодо недотриманням відповідачем принципу належного врядування при ухваленні рішення щодо відмови у задоволенні клопотання про залучення ФОП Ахундової К.Ю. (як споживача послуги еквайрингу під час здійснення розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням покупцями електронних платіжних засобів).
63. Частиною п'ятою статті 30 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що у розгляді заяв, справ можуть брати участь треті особи, якщо рішення органів Антимонопольного комітету України може суттєво зачепити їх права та інтереси, охоронювані цим Законом. Питання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб вирішується органами Антимонопольного комітету України. Про залучення третьої особи органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.
64. Суд зазначає, що відповідні дії АМК України із залучення/незалучення осіб в якості третьої особи у справі мають бути вирішені в межах доцільності надання такого статусу та з огляду на проведене дослідження і конкретно визначені обставини щодо можливості прийнятого у справі рішення "суттєво зачіпати" права та інтереси такої особи.
65. Поряд з тим "суттєвість" прав та інтересів таких осіб встановлюється відповідним органом (дискреційність повноважень), що розглядає відповідну справу за поданими такою особою чи в її інтересах іншими особами матеріалами, які мають містити обґрунтування підстав такого залучення. При цьому, такі питання вирішуються в кожному випадку щодо конкретної особи - індивідуально за наданими обґрунтуваннями і визначеними правами та інтересами конкретних осіб. Водночас обов'язок доведення обставин щодо суттєвості впливу майбутнього рішення у сфері захисту економічної конкуренції на законний інтерес чи порушення прав покладено на заявника.
66. При цьому, суд виходить з того, що такі права та інтереси третіх осіб мають "суттєво зачіпатися" майбутнім рішенням у справі, саме в контексті правовідносин, які підпадають під правове регулювання Закону України "Про захист економічної конкуренції", і висновки щодо суттєвості/несуттєвості впливу майбутнього рішення мають бути прийняті саме органами Антимонопольного комітету України, а не за результатами вирішення спору у судовому порядку, зокрема, з огляду на те, що втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань господарського судочинства.
67. Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
68. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" останнім регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
69. Проаналізувавши підстави, з яких ФОП Ахундова К.Ю. звернулася до АМК України з клопотанням про залучення її як третьої особи до участі у справі про порушення АТ КБ "ПриватБанк" законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг еквайрингу шляхом встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу, суд першої інстанції надав оцінку висновкам АМК України, викладеним в оскаржуваному листі і дійшов правильного висновку, що відповідні правовідносини між ФОП Ахундовою К.Ю., як споживачем, і АТ КБ "ПриватБанк", як еквайром, підлягають врегулюванню у національних судах вже після винесення рішення АМК України у справі про порушення АТ КБ "ПриватБанк" законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг еквайрингу шляхом встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу, а не в межах провадження справи, порушеної відповідачем щодо порушення Банком законодавства про захист економічної конкуренції.
70. З огляду на встановлені обставини щодо мотивування клопотання позивача та враховуючи те, що рішення, які будуть прийняті відповідачем за результатами розгляду справи про порушення АТ КБ "ПриватБанк" законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг еквайрингу шляхом встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу, можуть вплинути на права та обов'язки необмеженого кола споживачів АТ КБ "ПриватБанк" й АТ "Ощадбанк", апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач не буде позбавлена можливості захистити свої законні права та інтереси у національних судах, оскільки у випадку якщо за результатами розгляду порушеної АМК України справи буде виявлено порушення АТ КБ "ПриватБанк" положень Закону України "Про захист економічної конкуренції", споживачі наведеної послуги (навіть не залучені третьою стороною у цій справі), будуть мати можливість звернутися до суду про відшкодування понесених збитків і витрат та здійснення відповідних перерахунків у межах захисту своїх саме цивільних прав та інтересів.
71. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відмова АМК України у залученні ФОП Ахундової К.Ю. до участі у справі про порушення АТ КБ "ПриватБанк" законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг еквайрингу шляхом встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу є такою, що прийнята з дотриманням принципу належного врядування, тобто, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про Антимонопольний комітет України" та Законом України "Про захист економічної конкуренції", а тому правомірно відмовив у позові.
72. Отже твердження скаржника про те, що суд першої інстанції не застосував та неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення законодавства про захист економічної конкуренції, не знайшли свого підтвердження у розгляді апеляційної скарги. Такі доводи є виключно власною суб'єктивною позицією скаржника, яка не відповідає дійсним обставинам справи та не ґрунтується на приписах норм конкурентного законодавства.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
73. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
74. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
75. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/13321/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Судові витрати
76. У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ахундової Карини Юріївни залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/13321/21 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/13321/21.
4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 22.07.2022.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
О.О. Євсіков