Справа № 2-627
2010 рік
19 липня 2010 року Тельманівський районний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Ольховської О.В.,
при секретарі Чабан О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тельманове справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішення, перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,
17.06.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішення, перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (категорія 1). 14.04.2010 року за висновками МСЕК йому була встановлена ІІ група інвалідності з 14.04.2010 року, яка пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації аварії на ЧАЕС. Розмір його основної пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, розмір додаткової пенсії згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для інвалідів ІІ групи повинен складати 75 % мінімальної пенсії за віком. Пенсія позивачу нараховується з порушенням діючого законодавства України, тому він звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, але отримав відмову у цьому. Позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії незаконними з 14.04.2010 року, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67, ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - із розрахунку - 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14.04.2010 року, скасувати рішення УПФ України в Тельманівському районі Донецької області № 2519/03 від 04.06.2010 року щодо відмови у перерахунку пенсії, а також стягнути з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 120 гривень.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на заявлених вимогах наполягав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позову, позов не визнав.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 05.10.1993 року та є інвалідом ІІ групи згідно довідки НОМЕР_2 від 14 квітня 2010 року.
Вказані факти сторонами не оспорюються.
Позивач звернувся до УПФ України в Тельманівському районі Донецької області із заявою про призначення пенсії по ІІ групі інвалідності, але отримав відмову.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки, згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів ІІ групи - 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1. Зазначені норми розповсюджуються на позивача, як віднесеного до категорії 1. Згідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями).
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-VI, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення перерахунку і виплати пенсій.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Так, інвалідам ІІ групи пенсія по інвалідності призначається у розмірі 90 % пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Згідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно до ч. 3 цієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року. Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Суд не приймає доводи відповідача в тій частині, що КМУ приймає постанови щодо визначення розмірів пенсій окремим категоріям пенсіонерів й так, своєю постановою від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» установив починаючи з 1 липня 2008 року доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: інвалідів II групи - 1090,00 гривень.
Згідно ст. 16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Згідно ст. 22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.
Виходячи із загального законодавства України, закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами Кабінету Міністрів України.
Посилання відповідача на відсутність та суперечливість законодавства суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 9 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Згідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, статтями 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.
Таким чином, з огляду на вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати пенсії повинні бути задоволені і пенсія йому повинна бути перерахована з 14 квітня 2010 року.
Суд прийшов до висновку, що зазначений перерахунок має бути здійснений саме з 14 квітня 2010 року, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
Оскільки судом встановлено, що згідно довідки обласної медико-соціальної експертної комісії № 5 за № 159051 від 14.04.2010 року при проведенні повторного огляду ОСОБА_1 була встановлена ІІ група інвалідності з 14.04.2010 року безстроково, то такий перерахунок у відповідності до вищезазначених вимог Закону має бути проведений з 14 квітня 2010 року.
Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами щодо скасування рішення УПФ України в Тельманівському районі Донецької області № 2519/03 від 04.06.2010 року щодо відмови в перерахунку пенсії, суд виходить з того, що лист № 2519/03 від 04.06.2010 року не є рішенням, обов'язковим до виконання, а являє собою відповідь на письмове звернення позивача щодо призначення пенсії по ІІ групі інвалідності, носить роз'яснювальний характер, а тому скасуванню не підлягає.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 року, громадяни, віднесені до категорії 1, 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Вивчивши матеріали справи та враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, яка повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача складає 37 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями статей 16, 50, 55, 124 Конституції України, статтями 1, 13, 49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року з наступними змінами та доповненнями до нього, ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року, ст. ст. 3, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішення, перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по ІІ групі інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14 квітня 2010 року виходячи із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по ІІ групі інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14 квітня 2010 року із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно, що розраховуються виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 /тридцять сім/ гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення в апеляційний суд Донецької області може бути подана в Тельманівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Донецької області через Тельманівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення або 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не буде подана у встановлений законом строк.
Суддя
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.