Справа № 2-1289/10
м. Донецьк 21 липня 2010 р.
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Лебеденко С.В.
при секретарі Орловій О.В.
за участі позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа - Орган опіки та піклування Пролетарської районної в м. Донецьку ради про позбавлення батьківських прав -
Позивачка звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4, в обґрунтування якого зазначила, що з 18 липня 2008 року знаходилась з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі та проживала однією сім'єю до 31 січня 2009 року. Фактичні шлюбні відносини припинені з лютого 2009 року. Від шлюбу з відповідачем має доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її повному утриманні. Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, проживає на допомогу в розмірі 130 грн. разом з донькою. Кожний місяць витрати на доньку складають більше 800 грн., але відповідач жодного разу не запропонував матеріальну допомогу. Батько та інші родичі ОСОБА_2 не відвідували, не надавали матеріальну допомогу, не цікавились її здоров'ям, розвитком, долею дівчинки. Дані факти свідчать про те, що батько ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню своєї малолітньої доньки, не турбується про її фізичний та духовний розвиток. Просила позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно ОСОБА_2.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, надавши пояснення, що не бажає, щоб відповідач був батьком її доньки, оскільки вона фактично створила сім»ю з іншим чоловіком. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Крім того, вона бажає виїхати з України на постійне місце проживання, а відповідач не надасть дозвіл на виїзд.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, надавши пояснення, що він періодично відвідував доньку, надавав матеріальну допомогу, але позивачка не бажає того, щоб він спілкувався з дитиною. Також зазначив, що бажає приймати участь у вихованні дитини.
Представник третьої особи пояснила суду, що орган опіки та піклування діє лише в інтересах дитини, тому вважає, що підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 не має, висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав вона не підтримує.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідка, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник спір щодо сімейних правовідносин.
У відповідності до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
У відповідності зі ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров»я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.07.2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. (а.с. 6). Відповідно до рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2010 року шлюб між сторонами розірваний. (а.с. 42)
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 5).
В обґрунтування своєї позовної заяви позивачка надала: копію характеристики, з якої вбачається, що вона характеризується позитивно (а.с. 8); копію акту обстеження житлово-побутових умов проживання, згідно якого ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з матір'ю та дитиною (а.с. 9); копію висновку № 150\46 від 26.10.2009 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила, що зі слів позивачки їй відомо, що батько дитини не проживає разом з сім'єю, матеріальної допомоги не надає, з донькою не спілкується.
Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи вищенаведене, та надані докази у їх сукупності приводить суд до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить позбавити відповідача батьківських прав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, тобто ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
У відповідності до п. 16 вищевказаного Пленуму ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд не може погодитися та покласти за основу позбавлення батьківських прав висновок органу опіки та піклування Пролетарської районної в м. Донецьку ради, оскільки представник цього органу в судовому засіданні не підтримала цей висновок та пояснила, що не має підстав для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, тому даний висновок не може прийматися судом в якості доказу.
Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_5 тому що обставини, на які вона посилалась їй відомі лише зі слів позивачки, тому суд вважає, що вона може помилятися щодо дійсних взаємовідносин між позивачкою та відповідачем.
Ніяких інших доказів ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини позивачка не надала, а створення позивачкою сім»ї з іншим чоловіком не може бути підставою для позбавлення особи батьківських прав.
Про бажання ОСОБА_4 брати участь у вихованні своєї доньки свідчить той факт, що він відстоює свою позицію в суді.
Ст. 141 Сімейного кодексу України встановлює, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Тому, враховуючи те, що представник органу опіки та піклування Пролетарської районної в м. Донецьку ради не підтримала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4, а також молодий вік відповідача та те, що він не судимий, (а.с.12), не є хронічним алкоголіком чи наркоманом, має місце реєстрації, працює не офіційно, позитивно характеризується (а.с. 10), враховуючи вік ОСОБА_2, керуючись інтересами дитини, суд вважає, що підстав для позбавлення батьківських прав не має.
На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, ст.ст. 164, 141 СК України, керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 224-229 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відмовити.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена в судовому засіданні 21 липня 2010 року.
Повний текст рішення буде виготовлений 26 липня 2010 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Лебеденко
Справа № 2-1289/10
(вступна та резолютивна частина)
м. Донецьк 21 липня 2010 р.
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Лебеденко С.В.
при секретарі Орловій О.В.
за участі позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа - Орган опіки та піклування Пролетарської районної в м. Донецьку ради про позбавлення батьківських прав -
На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, ст.ст. 164, 141 СК України, керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 224-229 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відмовити.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена в судовому засіданні 21 липня 2010 року.
Повний текст рішення буде виготовлений 26 липня 2010 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Лебеденко