Справа № 755/5913/22
Провадження №: 3/755/3477/22
"21" липня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 08.07.2022 року близько 17 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки, чим своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що донька вимагала у нього гроші, проте він відмовив їй, тому вона викликала працівників поліції.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 в присутності матері ОСОБА_3 вказала, що вона постійно проживає з бабусею, батько постійно на неї кричить та б'є. Гроші, які вона просила у батька їй були потрібні на купівлю одягу.
ОСОБА_3 вказала, що її донька, ОСОБА_2 , вживає легкі наркотичні засоби, товаришує з компанією дорослих хлопців 20 річного віку, постійно вимагає гроші та відмовляється проживати з батьком.
Суд, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, неповнолітньої потерпілої та її представника, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративних справ вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю доведена доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, відомостями, що містяться в рапорті працівника правоохоронного органу та письмових поясненнях ОСОБА_2 .
Також вина ОСОБА_1 підтверджується показаннями наданими в судовому засіданні як самим ОСОБА_1 так і неповнолітньою потерпілою та її представником - ОСОБА_3 .
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При накладені адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 22 КпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням..
Оскільки, правопорушення вчинено на грунті виховання неповнолітньої доньки, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 24, 33, 173-2, 251, 283, 284, 294 КУпАП -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: