61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
21.07.2022 Справа №905/131/22
Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурлендер віндтехнолоджі», м. Краматорськ Донецької області
про стягнення 210470,74грн, з яких пеня - 95102,23грн, інфляційні втрати - 86240,88грн, 3% річних - 29127,63грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурлендер віндтехнолоджі», м. Краматорськ Донецької області про стягнення 210470,74грн, з яких пеня - 95102,23грн, інфляційні втрати - 86240,88грн, 3% річних - 29127,63грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг за договором №522/2021-3ТУ від 21.01.2021 у останнього виникла заборгованість у розмірі 1252248,00грн, яка підтверджена рішенням Господарського суду Донецької області від 17.08.2021 у справі №905/759/21, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статті 256, 625 Цивільного кодексу України, статті 3, 216, 218, 222, 224-225, 229, 230 Господарського кодексу України.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду належним чином засвідчені копії договору №522/2021-ЗТУ від 21.01.2021 з додатком №1; акту надання послуг №224 від 03.03.2021, рахунку на оплату №284 від 03.03.2021; платіжного доручення №13990 від 09.02.2021.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/131/22 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду від 18.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/131/22. Справу №905/131/22 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Призначено розгляд справи по суті на 07.02.2022.
Ухвалою господарського суду від 07.02.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.03.2022.
Відповідно до розпорядження керівництва суду №7-р від 21.02.2022, у зв'язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі у Господарському суді Донецької області зупинено відправлення кореспонденції за межі суду, відтак, повідомлення інформації по справі здійснюватиметься альтернативними засобами (електронна пошта, телефонограма тощо).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Згідно з наказом голови Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.
У зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, судове засідання, призначене на 02.03.2022 у справі №905/131/22 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.05.2022 розгляд справи №905/131/22 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами справи; встановлено сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до 20.05.2022.
У період з 12.05.2022 по 20.07.2022 суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В. знаходилася у відпустці.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.01.2022 про відкриття провадження у справі відповідно до рекомендованого повідомлення 25.01.2022.
Ухвала Господарського суду Донецької області від 06.05.2022 направлена сторонам на адреси електронної пошти, вказаної у позовній заяві.
Станом на 21.07.2022 відповідач відзив на позовну заяву не надав, клопотання та заяви про продовження чи поновлення процесуального строку на надання відзиву, про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін у встановлений ухвалою господарського суду від 06.05.2022 не надходили.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про відкрите судове провадження, судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
21.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовінтекс» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фурлендер Віндтехнолоджі» (далі - Замовник) укладено договір №522/2021-ЗТУ (далі - Договір), згідно з п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначеним даним договором та додатками до нього, виконавець надає комплект техніки з екіпажем (далі за текстом - кран) для надання послуг на об'єктах замовника.
Відповідно до п.1.2 Договору, ціна даного договору визначається, як сума вартості всіх послуг, наданих виконавцем в рамках даного договору та додатків до договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з п.4.1 Договору, договірна вартість послуг за договором визначається додатками до договору, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.4.3 Договору, кожний рахунок, який виставляє замовнику виконавець за даним договором за послуги та будь-які наступні платежі, якщо інше не передбачено договором та додатками до нього, сплачуються на підставі наступних документів: акти приймання-передачі наданих послуг, що підготовлені сторонами.
Згідно з п.4.6 Договору, розрахунки замовником за послуги здійснюються у порядку, обумовленому у додатках до даного договору.
Відповідно до п. 4.8 Договору, замовник підписує та направляє виконавцю акт наданих послуг протягом 3-х днів з моменту його отримання або надає мотивовану відмову від його підписання. Акт вважається підписаним замовником за відсутності відповіді останнього протягом 3-х днів з моменту направлення акту виконавцем.
У п. 5.2. визначено, що у разі порушення строків оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується на весь строк затримки платежу.
Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором (п.11.9 Договору).
Відповідно до розділу 7 додатку №1 до договору від 21.01.2021 розрахунки за послуги техніки проводяться замовником, зокрема, другий авансовий платіж в розмірі 1299997,20грн за послуги кранів по заміні головного підшипника шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок виконавця не менш ніж за 1 банківський день до початку надання послуг; остаточний розрахунок за надані послуги та часу простою кранів проводиться після закінчення робіт та підписання актів наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів (за відрахуванням авансів) на розрахунковий рахунок виконавця, в строк не пізніше 10 банківських днів з дати підписання акту по факту наданих послуг.
На виконання умов Договору від 21.01.2021, позивачем відповідачу були надані послуги, що підтверджується актом про надання послуг №224 від 03.03.2021 на суму 2552245,20грн.
Позивачем відповідачу був виставлений рахунок на оплату послуг №284 від 03.03.2021 на суму 1252248,00грн.
Доказів оплати заборгованості за спірним Договором матеріали справи не містять.
Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області до відповідача з позовом про стягнення 1252248грн, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем договору про надання транспортних послуг та вантажопідйомної техніки №522/2021-ЗТУ від 21.01.2021 в частині здійснення оплати за надані послуги.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.08.2021 у справі №905/759/21 позовні вимоги задоволено стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурлендер Віндтехнолоджі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» заборгованість у розмірі 1252248,00грн.
Посилаючись на порушення відповідачем умов Договору про надання транспортних послуг та вантажопідйомної техніки №522/2021-ЗТУ від 21.01.2021 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг та наявності заборгованості у розмірі 1252248,00грн, яка підтверджена рішенням Господарського суду Донецької області від 17.08.2021 у справі №905/759/21, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з стягнення 210470,74грн, з яких пеня - 95102,23грн, інфляційні втрати - 86240,88грн, 3% річних - 29127,63грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Сутність позову полягає у примусовому застосуванні до Відповідача наслідків порушення зобов'язання у вигляді стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів. Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 17.08.2021 у справі №905/759/21 на виконання умов договору від 21.01.2021, позивачем відповідачу були надані послуги, що підтверджується актом про надання послуг №224 від 03.03.2021 на суму 2552245,20грн, позивачем відповідачу був виставлений рахунок на оплату послуг №284 від 03.03.2021 на суму 1252248,00грн. Доказів оплати матеріали справи не містили, відтак, відповідач взяті зобов'язання щодо здійснення своєчасної оплати за надані позивачем послуги не виконав відповідно до договору №522/2021-ЗТУ від 21.01.2021, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 1252248,00грн.
Так, рішення Господарського суду Донецької області від 17.08.2021 у справі №905/759/21 в частині факту наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за спірним договором у розмірі 1252248,00грн має преюдиційний характер для цієї справи.
За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до розділу 7 додатку №1 до договору від 21.01.2021 розрахунки за послуги техніки проводяться замовником, зокрема, другий авансовий платіж в розмірі 1299997,20грн за послуги кранів по заміні головного підшипника шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок виконавця не менш ніж за 1 банківський день до початку надання послуг; остаточний розрахунок за надані послуги та часу простою кранів проводиться після закінчення робіт та підписання актів наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів (за відрахуванням авансів) на розрахунковий рахунок виконавця, в строк не пізніше 10 банківських днів з дати підписання акту по факту наданих послуг.
03.03.2021 сторонами підписаний акт надання послуг №224 та позивачем виставлено рахунок №284 від 03.03.2021 на суму 1252248,00грн, отже, строк оплати є таким, що настав до 18.03.2021 включно.
Доказів оплати заборгованості у розмірі 1252248,00грн матеріали справи №905/131/22 не містять.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 5.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується на весь строк затримки платежу.
У зв'язку із порушення відповідачем зобов'язання з своєчасної оплати наданих послуг позивачем заявлено до стягнення пеню, нараховану за період прострочення з 15.03.2021 по 15.09.2021, що становить 95102,23грн.
Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично та методологічно неправильним, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду нарахування пені.
Враховуючи, що оплата наданих послуг повинна бути проведена до 18.03.2021 включно, період прострочення починається з 19.03.2021.
Здійснивши власний розрахунок пені за період прострочення з 19.03.2021 по 15.09.2021, суд встановив, що належний розмір пені становить 93318,21грн.
Таким чином, позовна заява в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню.
У зв'язку із простроченням оплати поставки продукції позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 29127,63грн та інфляційних втрат у розмірі 86240,88грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем надано розрахунок нарахування 3% річних за період прострочення з 15.03.2021 по 22.12.2021 у розмірі 29127,63грн.
Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши наданий розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, суд встановив, що розрахунок є методологічно та арифметично неправильним, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення.
Як встановлено раніше встановлено судом, початок прострочення починається з 19.03.2021.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних за належний період з 19.03.2021 по 22.12.2021, суд встановив, що правомірний розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача, становить 28715,93грн.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні витрати на суму основного боргу у розмірі 86240,88грн за період з березня по листопад 2021 року.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, суд встановив, що він є методологічно та арифметично неправильним, оскільки період прострочення починається з 19.03.2021, відтак, розрахунок інфляції починається з наступного місяця - квітня 2021 року.
Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за належний період з квітня по листопад 2021 року, суд встановив, що розмір інфляційний втрат складає 63866,92грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню.
Згідно вимог п.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 185901,06грн, з яких пеня - 93318,21грн, інфляційні втрати - 63866,92грн, 3% річних - 28715,93грн.
Також, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 50000,00грн.
Відповідно до частин 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем наведено орієнтований розмір судових витрат, відповідно до якого позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді першій інстанції 50000,00грн.
Матеріали позовної заяви не містять договору про надання правничої допомоги та доказів щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, інших доказів на підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу.
Крім того, за змістом позовної заяви не вказано та окремих заяв від позивача не надходило, що такі докази будуть подані після ухвалення рішення в порядку ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю належних доказів на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд відмовляє у стягненні таких витрат з відповідача за недоведеністю.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурлендер віндтехнолоджі», м. Краматорськ Донецької області про стягнення 210470,74грн, з яких пеня - 95102,23грн, інфляційні втрати - 86240,88грн, 3% річних - 29127,63грн, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурлендер віндтехнолоджі», м. Краматорськ Донецької області (84306, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 6, ідентифікаційний код 37011495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Леніна (Миру), будинок 68-А, ідентифікаційний код 24155428) 185901,06грн, з яких пеня - 93318,21грн, інфляційні втрати - 63866,92грн, 3% річних - 28715,93грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2788,51грн.
В іншій частині вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
Рішення складено та підписано 21.07.2022.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.