Справа № 2а-11968/09/1570
10 грудня 2010 року. м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за участю третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання скасувати постійну реєстрацію,-
ОСОБА_1 (надалі по тексту -Позивач) звернувся до суду з позовом до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (надалі по тексту -Відповідач) в якому просить визнати дії Відповідача незаконними, щодо постійної реєстрації громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_2 (надалі по тексту -Третя особа) та його дочок ОСОБА_4 1994 р.н. та ОСОБА_5 1996 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати Відповідача скасувати постійну реєстрацію (прописку) ОСОБА_2 та його дочок ОСОБА_4 1994 р.н. та ОСОБА_5 1996 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 та визнати їх такими, що перебувають на теренах України незаконно, внаслідок незаконного ввезення їх до України батьком та користуванням документами, які не відповідають вимогам Українського законодавства ст. 5, ст. 12 Закону України «Про громадянство України», Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ», «Положення про проїзний документ дитини», Положення «Про свідоцтво про народження'та інші.
В судовому засіданні Позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на те, що реєстрація Третьої особи за адресою: АДРЕСА_1 була здійснена незаконно у зв'язку з тим, що Третя особа на час реєстрації був громадянином Азербайджану. Крім того, Позивач посилається на те, що згоду на реєстрацію Третьої особи він дав у зв'язку з тим, що його було введено в оману.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для реєстрації особи за місцем проживання, який включає згоду осіб зареєстрованих за цією адресою, в даному випадку Позивача, яка було отримана від нього, про що він не заперечує. Що стосується реєстрації дітей Третьої особи, то представник відповідача зазначив, що чинним законодавством України передбачено право батьків реєструвати дітей за місцем власної реєстрації. У зв'язку з вищезазначеним, представник відповідача наполягає на законності оскаржуваних рішень про реєстрацію.
Треті особи до суду не з'явились, повноважених представників не направили, про місце, дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
17.02.1995р. Третьою особою до Відповідача надано заяву про реєстрацію його за місцем реєстраціє дружини, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.9). Відповідно до даної заяви згода на реєстрацію Третьої особи була надана всіма особами, які зареєстровані за зазначеною адресою, у тому числі і Позивачем.
Згідно ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», для реєстрації особа подає письмову заяву, паспортний документ, квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати, два примірники талона зняття з реєстрації.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні'від 28 липня 2004 р. № 985 відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні'затверджено бланк заяви про реєстрацію місця проживання .
Дана заява містить графу про вказання підстави реєстрації - документ, що таку засвідчує та згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації.
Згідно Постанови Верховної Ради України Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання від 16 січня 2003 р. № 35 місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його наймання, піднаймання, оренди або на інших підставах, передбачених законодавством України.
Реєстрацію здійснюють територіальні підрозділи, а у разі необхідності територіальні органи Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі - уповноважені органи) шляхом ведення адресно-довідкових картотек з можливістю їх автоматизованого оброблення.
Як вбачається з копії спірної заяви про реєстрацію за місцем проживання Третьої особи від 17.02.1995р. містяться три підписи наймачів квартири, проти чого Позивач не заперечує.
Що стосується вимог Позивача щодо зняття з реєстрації Третьої особи та його дочок ОСОБА_4 1994 р.н. та ОСОБА_5 1996 р.н., суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 156 Житлового Кодексу Української УРСР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку. Зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх, які не мають батьків, та осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.
Таким чином, суд проаналізувавши матеріали справи, погоджується з висновками представника Відповідача щодо того, що на теперішній час, враховуючи відсутність підстав зазначених в ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», підстав для задоволення позовних вимог та зняття третьої особи та його дочок з реєстрації не вбачається.
Посилання представника Відповідача на наявність ухвали Верховного суду України від 18.02.2008р. (а.с.119) та ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.10.2009р., як на аналогічний спір та підставу закриття провадження по справі, судом не приймається, оскільки по даній справі предметом спору є визнання дій Відповідача, як суб'єкта владних повноважень щодо реєстрації Третьої особи та зобов'язання скасувати зазначену реєстрацію. В розглянутих справах предметом спору були майнові відносини між Позивачем та Третьою особою та законність надання громадянства України Третій особі.
Посилання Позивача на подвійне громадянство Третьої особи, незаконне його перебування на території України та фальсифікацію документів, судом не приймаються, оскільки не підтверджені доказами по справі та жодним чином не відносяться до предмету спору - рішення про реєстрацію Третьої особи та його дочок за місцем проживання Позивача та скасування даної реєстрації.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за участю третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання скасувати постійну реєстрацію - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.О. Cтефанов
Повний текст постанови складений 15 грудня 2010 року .
/