Справа № 504/1853/22
Номер провадження 1-кп/504/663/22
21.07.2022 рокусмт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022161200000132 від 26.05.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022161200000132 від 26.05.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки строк обраного на досудовому розслідуванні запобіжного заходу спливає, а перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та просив йому обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.
Захисник-адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що ризики, заявлені прокурором недоведені, також просив обрати своєму підзахисному запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час, оскільки він не має наміру переховуватися від суду та буде за з'являтися за першою вимогою, має на утриманні неповнолітню дитину.
Потерпіла ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою в підготовче судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про розгляд справи без її участі
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про задоволення клопотання виходячи з наступного.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На підставі цього, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Прецедентне право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення не з'явиться на суді /справа Stogmuller против Austria/;
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання відправленню правосуддя /справа Stogmuller против Austria/;
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /справа Matznetter против Austria/;
- ризик, що особа порушить громадський порядок /справа Letellier против France/.
Продовжене тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /справа W. против Switzerland, судове рішення від 26.01.1993 року § 30/.
Суд, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи принцип презумпції невинуватості, приходить до наступного.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, він офіційно не працює, не навчається, в нього немає офіційного джерела доходу. Вказані обставини з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, характеру інкримінованого злочину свідчить про існування ризику переховування від суду.
Також, ризик впливу на потерпілу та свідків здається суду явно переконливим, оскільки обвинувачений шляхом вмовляння, переконання чи погроз може вплинути на них з метою зміни показань під час судового розгляду.
Реальна небезпека чинення тиску на свідків може мати місце на початковій стадії досудового розслідування цієї справи, і може зменшитись лише з певним часом (справа «Летельє проти Франції», 12369/86, 26 червня 1991 року).
Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, допит жодних осіб не проводився, тому заявлений прокурором ризик можливості незаконного впливу на потерпілого та свідків є вкрай актуальним.
Крім того, враховуючи дію військового стану в Україні, з огляду на те, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в нього відсутнє офіційне місце роботи, будь-які джерела доходу, що свідчить про те, що перебуваючи на волі, останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.9 ч.2 ст.131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
На думку суду, одних лише посилань захисника про те, що обвинувачений не буде переховувалися від суду, а також про наявність на утриманні неповнолітньої дитини (без підтверджуючих документів) не достатньо для того, щоб вважати, що заявлені прокурором ризики та обставини, визначені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, є неактуальними та недоведеними.
Враховуючи, що обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти доведеним ризикам, зважаючи на обставини справи, дані про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним обрати запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
Обираючи ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що саме цей запобіжний захід забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначається застава, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. На думку суду, застава у розмірі 20 розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, буде достатньо для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 . Таким чином, у разі внесення ОСОБА_4 застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52000 гривень, він підлягає негайному звільненню з-під варти та зобов'язаний, згідно ст.194 КПК України, виконувати наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у вказаному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 197, 315, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з 21.07.2022 року.
Закінчення строку тримання під вартою визначити 19.09.2022 року.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52000 гривень, звільнити його негайно з-під варти та зобов'язати: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у вказаному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1