Справа №:2-669/2011(1)
"20" липня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участі секретаря судового засідання - Буткевич Л.В.,
розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання,
установив:
Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, посилаючись на те, що 09.03.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі № 2-669/2011(1) за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 214/П/05/207-980 від 26.09.2007 року, яким позовні вимоги задоволені, з відповідача стягнуто борг в розмірі 31 627,63 грн. та судові витрати в сумі 436,28 грн. 05.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір відступлення права вимоги № GL48N718070_blank, відповідно до якого ТОВ «Дніпрофінансгруп» отримало право вимоги до ОСОБА_1 30.09.2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01, яким ТОВ «Брайт Інвестмент» отримало право вимоги до ОСОБА_1 . У зв'язку з чим, просять змінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» правонаступником - ТОВ «Брайт Інвестмент». В матеріалах кредитної справи було встановлено наявність оригіналу виконавчого листа № 2-669/1-11, строк пред'явлення якого пропущено. Враховуючи, що право вимоги Товариство отримало лише 14.04.2021 року строк пропущено з поважних причин.
До суду сторони не з'явились. Відповідно до ст. 442 ЦПК України суд у десятиденний строк розглядає заяву у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Встановлено, що 09.03.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі № 2-669/1-2011 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 214/П/05/207-980 від 26.09.2007 року, яким позовні вимоги задоволені, з відповідача стягнуто борг в розмірі 31 627,63 грн. та судові витрати в сумі 436,28 грн.
Для примусового виконання рішення суду 09.02.2011 року видано виконавчий лист.
Встановлено, що виконавчий лист був пред'явлений до виконання, та 25.06.2015 року повернутий стягувачу.
05.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір про купівлі-продажу майнових прав вимоги № GL48N718070_blank, відповідно до якого ТОВ «Дніпрофінансгруп» отримало право вимоги до ОСОБА_1 .
30.09.2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01, яким ТОВ «Брайт Інвестмент» отримало право вимоги до ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Верховним Судом України у постанові від 20.11.2013 року висловлена правова позиція у справі № 6-122цс13 у якій зазначено про те, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимог (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Враховуючи надані документи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заява в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
У справі «Бурдов проти Росії» від 7 травня 2002 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їх справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухвалене будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду» .
У справі «Soering vs UK» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і талий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов'язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Таким чином, процес примусового виконання судового рішення у цивільній справі необхідно розглядати як невід'ємну частину механізму судового захисту права в порядку цивільного судочинства оскільки мета цивільного судочинства, яка закріплена у ст. 1 ЦПК України в редакції 2004 року та у ст. 2 в редакції 2017 року (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави) в повній мірі досягається лише в результаті виконання вимог судового рішення. Виконавче провадження є логічним продовженням судового розгляду та не може без нього існувати, як і сам судовий розгляд втрачає сенс без можливості звернення судового рішення до примусового виконання.
Провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов'язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію.
Встановлено, що строк пред'явлення виконавчого листа скінчився 25.09.2016 року (в редакції Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року). Заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання подана до суду 29.12.2021 року.
Жодного належного обґрунтування щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа, представник заявника у своїй заяві не навів, та не надав жодного документу на підтвердження своїх доводів.
Законодавством України визначено строки, яких кожна сторона має дотримуватись. Посилання заявника на те, що дізнались про порушене право лише 14.04.2021 року, суд не приймає до уваги, оскільки це суперечить нормам діючого законодавства, яке визначає отримання не лише прав, а й обов'язків. У зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви в цій частині.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 260, 353, 354, 433, 442 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання - задовольнити частково.
Замінити сторону виконавчого провадження - кредитора Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (адреса: м. Дніпро, вул. Ак. Белелюбського, будинок № 54, код ЄДРПОУ 43115064) по рішенню Дніпровського районного суду м. Києва від 09.03.2011 року ухваленого у справі № 2-669/1-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: