Ухвала від 16.06.2022 по справі 626/1948/17

Справа № 626/1948/17

Провадження 1-кп/910/56/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 червня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретар судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 19.05.2017 р. за № 42016000000001569, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вищим антикорупційним судом здійснюється судовий розгляд указаного кримінального провадження.

Ухвалою суду від 16.06.2022 р. із метою забезпечення прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 під час розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, ураховуючи раніше встановлений судом факт неприбуття захисників ОСОБА_7 (за вибором) та ОСОБА_8 (за призначенням) у судові засідання для здійснення захисту обвинуваченого, судом постановлено звернутись до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві для забезпечення участі захисника з числа адвокатів центру в окремій процесуальній дії (розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу).

Указане судове засідання було призначено судом на 16.06.2022 р. о 16:15 год.

Згідно наданого доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві від 16.06.2022 р. № 026-0003734, для надання вторинної правової допомоги під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , центром було призначено адвоката ОСОБА_9 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30.05.2002 р. № 2049/10).

У призначений час захисник у судове засідання не прибув, а прибув лише о 17:15 год.

Із початком судового засідання захисником було заявлено усне клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Частково задовольняючи клопотання захисника, та керуючись положеннями ч. 2 ст. 184 КПК, судом було надано захиснику час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в обсязі, необхідному для розгляду клопотання, а в судовому засіданні було оголошено перерву до 19:40 год. цього ж дня.

Близько 20:00 год. судове засідання було продовжено. Після продовження судового засідання після перерви, захисник ОСОБА_9 заявив повторне клопотання про відкладення, вважаючи відповідну кількість часу недостатньою, а також, з огляду на погане самопочуття обвинуваченого, якому бригадою невідкладної допомоги було надано медичну допомогу, рекомендовано звернутися до сімейного лікаря, однак, госпіталізований він не був.

Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив суду, що у перерві йому дійсно стало зле, на його прохання йому була надана медична допомога, оскільки у нього підвищився тиск, стався гіпертонічний криз, та надав суду про це медичний документ. У наданому документі вказано показники артеріального тиску до і після надання обвинуваченому медичної допомоги (інформація про наявність у ОСОБА_6 невідкладного стану, який загрожує життю чи здоров'ю, необхідність госпіталізації, що унеможливлюють його подальшу участь у судовому засіданні, у наданому документі відсутня). З огляду на те, що обвинувачений неодноразово не з'являвся в судові засідання і для розгляду цього клопотання, його прибуття до суду було забезпечено приводом, а також ураховуючи нормалізацію стану його здоров'я після надання медичної допомоги (відсутність необхідності в госпіталізації), судом було відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання. У подальшому, після проголошення вказаної ухвали суду, не реагуючи на зауваження головуючого щодо необхідності зайняти своє місце для продовження розгляду клопотання, захисник ОСОБА_9 заявив, що він не бажає брати в цьому участь, уважаючи це тортурами, порушенням його прав як захисника, крім того, наголосив, що у зв'язку з цим, суд може звертатись до КДКА, і без дозволу суду покинув зал судових засідань.

У зв'язку з таким, судом було поставлено на обговорення учасників питання щодо порушення перед органом, який згідно закону уповноважений притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності, питання щодо притягнення адвоката ОСОБА_9 до дисциплінарної відповідальності.

Прокурор, висловлюючись щодо вказаної поведінки захисника ОСОБА_9 стверджував про необхідність не лише звернення до КДКА із дисциплінарною скаргою, а й щодо притягнення захисника судом до адміністративної відповідальності за неповагу до суду.

Вирішуючи поставлене на обговорення питання, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК, захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участі обвинуваченого, а в разі неможливості прибути у визначений строк, захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд.

У ст. 138 КПК вказано вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.

Самовільне залишення судового засідання адвокатом ОСОБА_9 суд прирівнює до його неприбуття у судове засідання без поважних причин.

Крім того, суд ураховує, що адвокат ОСОБА_9 має близько 20 років адвокатського стажу, обирався до органів адвокатського самоврядування, є членом КДКА Київської області. За таких обставин, заява адвоката: «можете звертатись до КДКА» свідчить про відчуття вседозволеності, незалежно від учинюваних ним дисциплінарних проступків.

Відповідно до Правил адвокатської етики, затверджених з'їздом адвокатів України 09.06.2017 р. зі змінами, затвердженими 15.02.2019 р., адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на підставі доручення органу (установи) з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зобов'язаний виходити з переваги інтересів особи, якій йому доручено надавати безоплатну правову допомогу, перед своїми власними інтересами (ст. 8).

Разом із тим, адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи (ст. 44).

Суд також ураховує дисциплінарну практику Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, згідно з якою, протестна діяльність адвоката в процесуальному розумінні має відбуватись у формах, передбачених КПК, шляхом подання заяв, скарг, заперечень, вчинення інших процесуальних дій. Протест у формі припинення захисту прав клієнта та залишення зали судових засідань без погодження цього з клієнтом, яке спричинює відкладення судового засідання у зв'язку з відсутністю захисника, - не є належною формою процесуального реагування адвоката (рішення № ІІ-009/2021 від 18.02.2021 р., рішення № ІІІ - 003/2019 від 28.03.2019 р., рішення № VІIІ-004/2019 від 01.08.2019 р.).

Відповідно до положень статей 33, 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків.

Таким чином, суд уважає, що залишення адвокатом ОСОБА_9 зали судових засідань без дозволу суду та залишення клієнта в залі без захисника є підставою для ініціювання питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області.

Керуючись статтями 20, 21, 22, 28, 45, 47, 110, 138, 324, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Порушити перед Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_9 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2049/10, видане 30.05.2002 р.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3