справа № 20-4/289
"17" жовтня 2007 р. 09:34 м. Севастополь
За адміністративним позовом
Державного підприємства «Севастопольський виноробний завод» (вул. Портова, 8, місто Севастополь, 99009)
до відповідача: Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в місті Севастополі (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011)
про визнання недійсним рішення №2700210003-32-036 від 16.07.2007 про застосування фінансових санкцій в сумі 30333,04 грн.,
Суддя Остапова К.А.,
при секретарі Філонович Є.Д.,
За участю представників сторін:
від позивача: Ковилина І.С., довіреність б/н від 17.05.2007;
Кот М.В., довіреність б/н від 21.08.2007;
від відповідача: Коваленко Н.В., довіреність №839/9/32-050 від 07.08.2007;
Суть спору:
Державне підприємство «Севастопольський виноробний завод» звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в місті Севастополі про визнання недійсним рішення №2700210003-32-036 від 16.07.2007 про застосування фінансових санкцій в сумі 30333,04грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, висновки відповідача, що викладені в акті перевірки, є помилковими, а рішення про застосування фінансових санкцій -неправомірним, оскільки позивачем будь-яких порушень законодавства не допущено.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає, що позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що є порушенням статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 (із змінами та доповненнями).
При цьому відповідач зазначає на те, що при проведенні перевірки відповідачем були встановлені факти реалізації позивачем без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями шампанського конечним споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є роздрібної торгівлею в розумінні статті 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що є порушенням статті 15 вказаного Закону.
Ухвалою від 21.08.2007 відкрите провадження у справі, призначене попереднє засідання на 10.09.007.
Оскільки протягом проведення попереднього засідання судом не встановлено можливості врегулювання даного спору до судового розгляду, ухвалою від 10.09.2007 справу призначено до судового розгляду на 09.10.2007.
В судовому розгляді справи оголошувалась перерва до 17.10.2007 для витребування додаткових доказів.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.
Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд,
Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів державної податкової адміністрації України у місті Севастополі (далі - Департамент) провело перевірку дотримання законодавства в діяльності Державного підприємства «Севастопольський виноробний завод» (Надалі ДП «Севвинзавод»), про що складено акт від 02.07.2007 №270128/2703/37-32-129 (далі - Акт).
На підставі Акту, Департаментом прийнято рішення від 16.07.2007 № 270021003-32-036 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії в розмірі 200% вартості партії товару, що склало 30333,04 грн.
З вказаного акту перевірки слідує, що позивач у період з 20.04.2001 до 20.04.2006 мав ліцензію на виробництво ігристих вин, та в цей час має ліцензію на виробництво ігристих вин строком дії з 20.04.2006 до 20.04.2001, яка сплачена до 20.04.2008 і продав юридичним особам, які не мають ліцензій на роздрібну торгівлю, шампанське для святкування.
Позивач не оспорює цих фактів і це підтверджується письмовими доказами - заявками і накладними на відпуск шампанського юридичним особам:
- Кримському агротехнічному університету в особі комітету профспілки за заявкою від 02.03.2006 № 332 відпущено по накладній №192 від 02.03.2006 600 пляшок на суму 4620,00 грн., яке використано для святкування;
- ТОВ “Качинський+» за заявкою від 01.03.2006, відпущено по накладній № 195 від 02.03.2006 1008 пляшок на 8769,60 грн., яке використано для святкування;
Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481\95-ВР від 19 грудня 1995 року (зі змінами на час перевірки, далі - Закон України №481\95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам без ліцензій на оптову торгівлю лише в межах обсягів власного виробництва.
Але частиною шостою той же статті встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Статтею 1 Закону України №481\95-ВР дано поняття оптової і роздрібної торгівлі. Так роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
Поняття поставки продукції власного виробництва іншим українським споживачам, при якої виробнику не потрібна ліцензія, Закон України №481\95-ВР не містить.
Згідно зі частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України (Закон України N435-IV від 16 січня 2003 року) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, ознаками, які відрізняють договір поставки товару від договору купівлі-продажу товару (у рамках якого здійснюється роздрібна торгівля), є: 1) мета придбання -не для особистого використання, 2) поставка товару вибувається не у момент укладення договору поставки.
Як вказано вище, позивач по попередньо отриманим заявкам покупців (юридичних осіб) зобов'язався та передав у певний строк продукцію власного виробництва у власність цих покупців для використання в цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупці зобов'язалися прийняти цю продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.
При цьому, покупці придбали товар не для особистого використання, поставка товару відбулася не в момент укладення договору.
На підставі вказаного, суд дійшов до висновку, що позивач здійснив поставку продукції власного виробництва іншим українським споживачам в межах обсягів власного виробництва, така поставка не є роздрібною торгівлею продукцією власного виробництва і у зв'язку з тим, що позивач мав ліцензію на виробництво такої продукції, на підставі частини 4 статті 5 Закону України №481\ВР-95 він мав право здійснювати таку поставку без ліцензії, а тому відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до відповідальності згідно абзацу п'ятому частини другої статті 17 вказаного Закону України №481\97-ВР з порушенням вказаних норм законів України, що є підставою для визнання такого рішення недійсним.
Крім того в Акті встановлено, що ДП “Севвинзавод» проводить виставки та дегустації, що підтверджується заявкою на участь ярмарках, виставках-продажах, запрошенням на святковий Новорічний вечір та видатковими і товарно-транспортними накладними.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що ДП “Севвинзавод» приймало участь у Міжнародному туристському ярмарку “Крим. Курорти. Туризм-2006», який проводився у готелі “Ялта» м. Ялта в період з 01.03.2006 по 03.03.2006, що підтверджується заявкою позивача на участь у ярмарку.
Також позивач приймав участь у виставці-продажу товарів народного споживання, що присвячена святкуванню Дня міста, яка відбулась 10.06.2006, що підтверджується заявкою ДП Севвинзавод». З цієї заявки вбачається, що реалізація продукції позивачем на цій виставці не планувалась.
ДП “Севвинзавод» прийняло участь у святковому Новорічному вечері, який відбувся у приміщенні Чорноморського філіалу Московського державного університету 29.12.2006, що підтверджується запрошенням та не заперечується позивачем.
Таким чином, висновок Акту перевірки про проведення позивачем дегустацій не підтверджується матеріалами справи.
Участь у виставках не може розцінюватись як продаж, оскільки така операція як виставка не визначається діючим законодавствам як операція з продажу.
Тому суд вважає помилковим висновок перевіряючих в Акті перевірки про визначення діяльності з проведення виставок як роздрібну торгівлю.
Враховуючі викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним рішення № 2700210003-32-036 від 16.07.2007 про застосування фінансових санкцій в сумі 30333,04 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог в сумі 03,40 грн.
Керуючись ст. 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у м. Севастополі №2700210003-32-036 від 16.07.2007 про застосування до Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод» фінансових санкцій в розмірі 30333,04 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, одержувач: Державний бюджет, Ленінський район, код платежу: 22090200, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598) на користь Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод» (вул. Портова, 8, місто Севастополь, 99009, ідентифікаційний код 05431414) судовий збір в сумі 03,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
22.10.2007
Розсилка:
1. позивач -ДП “Севвинзавод» (99009, м.Севастополь, вул. Портова,8);
2. відповідач - Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в місті Севастополі (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011)
3. справа
4. наряд.