21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 308/8629/19
провадження № 61-6019ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, поновлення права власності та витребування майна,
У липні 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду з вищевказаним позовом.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановоюЗакарпатського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року, позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщар М. В. за індексним номером 47061399 від 27травня 2019 року про реєстрацію за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на житлову квартиру в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1838721621101.
Поновлено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на нерухоме майно, об'єкт житлової нерухомості - квартиру в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , реєстраційний номер нерухомого майна 1838721621101, яке до 27 травня 2019 року було зареєстровано на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, РПВП 23072831.
Витребувано із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 об'єкт житлової нерухомості - квартиру в АДРЕСА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Закарпатського апеляційного суду прийнято постанову 24 лютого 2022 року, дата складення повного тексту якої 04 березня 2022 року, тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови, з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України, є 04 квітня 2022 року.
Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 02 липня 2022 року, що вбачається із штемпеля на поштовому конверті, який зданий до відділення Укрпошти, тобто з пропуском строку, встановленого
статтею 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови ним отримано 03 червня 2022 року та вказує, що в матеріалах справи міститься відповідна заява з відміткою, яка підтверджує зазначене.
Однак, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити вказані посилання заявника у зв'язку з відсутністю матеріалів справи.
Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, заявник має право надіслати на адресу суду докази на підтвердження дати отримання копії постанови Закарпатського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року, або навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарженняі надати докази про це.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову,
але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Позов у даній справі містить вимогу немайнового характеру (скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, та поновлення права власності) та вимогу майнового характеру (витребування майна).
Враховуючи те, що позивачі звернулися до суду першої інстанції у липні 2019 року, то заявник за подання касаційної скарги в частині немайнової вимоги має сплатити судовий збір у розмірі 4 610,40 грн (((1 921,00 грн х 0,4) х 3) х 200 %).
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині майнової вимоги, оскільки неможливо встановити вартості об'єкту житлової нерухомості - квартири в АДРЕСА_1 , про витребування якої просять позивачі у позові.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині позовної вимоги майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день їх подання, експертний висновок) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірної квартири.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині пропуску строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а в разі невиконання іншої частини вимог даної ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська