18 липня 2022 року
м. Київ
справа № 539/5044/19
провадження № 61-6164ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Казаком Кирилом Ігоровичем, на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2021 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом та просив стягнути на свою користь 1550 грн на відшкодування майнової шкоди та 18 мінімальних заробітних плат (90 000 грн) - моральної шкоди.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 березня 2021 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8000 грн моральної шкоди. Позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 1550 грн залишено без розгляду. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6222,21 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та на користь держави судовий збір у розмірі 80 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 березня 2021 року в частині розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, скасовано і ухвалено у цій частині нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1580,61 грн у відшкодування судових витрат. Судові витрати ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу покладено на ОСОБА_1 . У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 8 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 432,6 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
05 липня 2022 року ОСОБА_1 через представника засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2021 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2021 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі № 539/5044/19 становить 91 550 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною у силу вимог закону.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У касаційній скарзі адвокат Казак К. І. посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду з питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте не обґрунтовує та не надає докази того, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Казаком Кирилом Ігоровичем, на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2021 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2021 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук