21 липня 2022 року
м. Київ
справа №813/7981/14
адміністративне провадження №К/990/18099/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.
перевірив касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №813/7981/14 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 №1463к, яким звільнено державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_1 з посади прокурора м. Львова Львівської області, у зв'язку з припиненням трудового договору відповідно до п. 7-2 статті 36 КЗпП України та увільнено від обов'язків члена колегії прокуратури цієї області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора м. Львова Львівської області з 24.10.2014 та в цій частині допустити негайне виконання судового рішення;
- стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.10.2014 до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора як правонаступника Генеральної прокуратури України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади".
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 №1463к.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора м. Львова Львівської області з 24.10.2014.
Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 2780899 грн. 86 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24.10.2014 по 15.07.2021 з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора м. Львова Львівської області з 24.10.2014 та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 15 892 грн. 80 коп. звернуто до негайного виконання.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 15 липня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 20 січня 2022 року, а касаційну скаргу у цій справі подано до суду поштою лише 13 липня 2022 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.
Судом установлено, що 12 квітня 2021 року, 23 травня 2022 року та 13 червня 2022 року до Верховного Суду від Львівської обласної прокуратури надходили касаційні скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №813/7981/14.
Проте, 28 квітня 2021 року, від 26 травня 2022 року та від 29 червня 2022 року ухвалами Верховного Суду зазначені касаційні скарги були повернуті особі яка її подала, оскільки заявником касаційної скарги не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Вчетверте з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №813/7981/14 Львівська обласна прокуратура звернулась 13 липня 2021 року, тобто через більш ніж п'ять місяців після винесення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Разом з якою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, обґрунтоване тим, що своє право на касаційне оскарження відповідач реалізував у межах строку на касаційне оскарження, проте Верховним Судом попередньо подані касаційні скарги були повернуті із визначенням того, що її повернення не перешкоджає повторному зверненню до суду касаційної інстанції. Враховуючи викладене, вважає причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та просить поновити такий строк.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень Львівська обласна прокуратура не зазначає обставин, які позбавляли її можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав касаційного оскарження.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте відповідачем в клопотанні про поновлення строку не наведено підстав, підтверджених відповідними доказами щодо неможливості звернутись з касаційною скаргою у цій справі у більш стислий строк ніж п'ять місяців з моменту винесення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції або про необхідність саме такого строку для підготовки касаційної скарги оформленої, відповідно до вимог КАС України.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Однак, у цій справі з моменту ухвалення постанови апеляційного суду до моменту повторного звернення минуло понад 5 місяців, що не можна визнати розумним строком подання касаційної скарги.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
Керуючись статтями 3, 169, 328, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску Львівською обласною прокуратурою строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №813/7981/14.
Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №813/7981/14 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді Н. А. Данилевич
В. Е. Мацедонська