21 липня 2022 року
м. Київ
справа №420/5679/21
адміністративне провадження №К/990/17888/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.
перевірив касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі №420/5679/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Десятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур, гарнізонів (на правах місцевих), третя особа: Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Одеської обласної прокуратури, Десятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур, гарнізонів (на правах місцевих), у якому просила суд:
1) визнати протиправним і скасувати рішення Десятої кадрової комісії від 21 грудня 2020 року №1 "Про неуспішне проходження прокурором атестації" відносно неї;
2) визнати прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 Одеської області Захарову Н.А. такою, що успішно пройшла 3 етап атестації, передбачений Законом України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури";
3) зобов'язати Одеську обласну прокуратуру призначити її на посаду прокурора Малиновської окружної прокуратури містам Одеси, або іншої прокуратури з дислокацією у місті Одесі (за її згодою).
19 липня 2021 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду в позові відмовлено.
10 листопада 2021 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції, а позов задоволено частково:
1) визнано протиправним і скасовано рішення Десятої кадрової комісії від 21 грудня 2020 року №1 "Про неуспішне проходження прокурором атестації" відносно позивача;
2) у іншій частині позову відмовлено.
На вказану постанову суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13 липня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 10 листопада 2021 року, а касаційну скаргу у цій справі подано до суду поштою лише 11 липня 2022 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.
Судом установлено, що 17 грудня 2021 року Одеська обласна прокуратура вперше надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року.
Проте, 28 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури повернуто особі яка її подала, оскільки заявником касаційної скарги не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
19 січня 2022 року Одеська обласна прокуратура вдруге звернулася з касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 420/5679/21.
08 лютого 2022 року Верховний Суд ухвалою повернув зазначену касаційну скаргу, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі.
Втретє з касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 420/5679/21 Одеська обласна прокуратура звернулась 11 липня 2021 року, тобто через п'ять місяців після повернення вдруге поданої касаційної скарги.
Разом з якою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, обґрунтоване тим, що своє право на касаційне оскарження відповідач реалізував у межах строку на касаційне оскарження, проте Верховним Судом попередньо подані касаційні скарги були повернуті із визначенням того, що її повернення не перешкоджає повторному зверненню до суду касаційної інстанції. Враховуючи викладене, вважає причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та просить поновити такий строк.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень Одеська обласна прокуратура не зазначає обставин, які позбавляли її можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав касаційного оскарження.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте відповідачем в клопотанні про поновлення строку не наведено підстав, підтверджених відповідними доказами щодо неможливості звернутись з касаційною скаргою у цій справі у більш стислий строк ніж п'ять місяців з моменту винесення ухвали про повернення попередньої касаційної скарги або про необхідність саме такого строку для підготовки касаційної скарги оформленої, відповідно до вимог КАС України.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Однак, у цій справі з моменту ухвалення постанови апеляційного суду до моменту повторного звернення минуло 8 місяців, що не можна визнати розумним строком подання касаційної скарги.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
Керуючись статтями 3, 169, 328, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску Одеською обласною прокуратурою строку на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі №420/5679/21.
Касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі №420/5679/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Десятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур, гарнізонів (на правах місцевих), третя особа: Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді Н. А. Данилевич
В. Е. Мацедонська