Постанова від 21.07.2022 по справі 380/1080/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/1080/22 пров. № А/857/8558/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С.

представників позивача Журавчак І.В., Гринди М.Р.,

представників відповідача Цапів І.М., Коновалової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року у справі № 380/1080/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Мартинюком В.Я. в м. Львові Львівської області 05.05.2022 року о 14:26 год., повний текст судового рішення складено 06.05.2022), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо припинення виплати соціальної допомоги на дітей одиноким матерям з 01 серпня 2020 року;

- зобов'язати поновити виплату соціальної допомоги на дітей одиноким матерям з 01 серпня 2020 року з виплатою недоотриманих сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У доводах апеляційної скарги посилається на те, що сам по собі факт, що вона вийшла заміж за іншого чоловіка, не є підставою для припинення права на соціальну допомогу, оскільки її теперішній чоловік дитини не усиновив і не має наміру цього робити. Наявність будь-яких сімейних відносин матері дитини, членів сім'ї, їх майновий та інший стан не повинні впливати на зміст та обсяг соціального права на отримання допомоги на дітей. Вказує, що підзаконні нормативно-правові акти не можуть з звужувати права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Стверджує, що не повинна бути позбавлена права на соціальну допомогу через відсутність роботи та несплату ЄСВ, а також через доходи свого чоловіка, які він на дитину не витрачає. Вказує, оскільки допомога була призначена у 2007 році, то її виплата має тривати до 2025 року (повноліття дитини) без будь-яких додаткових заяв.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу скористався, однак такий колегією суддів до уваги не береться, оскільки належним чином не оформлений, а саме в поданому відзиві на апеляційну скаргу відсутній підпис відповідача.

В судовому засіданні представники апелянта наполягали на задоволенні апеляційної скарги, представники відповідача проти її задоволення заперечували.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.11.2007 року вбачається, що батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 22.08.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 22.08.2008 року було зареєстровано шлюб. Прізвище після реєстрації шлюбу у чоловіка та дружини - ОСОБА_6 .

Згідно з рішенням про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 21.01.2020 року позивачу було призначено допомогу одиноким матерям (з урахуванням доходів) з 01.01.2020 року по 30.06.2020 року.

Позивач до серпня 2020 року отримувала соціальну допомогу на дітей одиноким матерям.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач та її свекруха ОСОБА_7 неодноразово зверталися щодо продовження виплати позивачу допомоги на дітей одиноким матерям, зокрема, до відповідача, Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, Дрогобицької окружної прокуратури Львівської обласної прокуратури. На дані звернення їм надавалися відповіді.

Так, листом № ж-474 від 04.01.2021 року Бориславська міська рала Львівської області повідомила ОСОБА_7 , що позивачу допомогу на дітей одиноким матерям не призначено з 01.07.2020 року, оскільки в складі її сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та які не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької та іншої професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної, фахової перед вищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше трьох місяців протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення допомоги.

Листом № ж-231 від 25.05.2021 року Бориславська міська рада Львівської області повідомила ОСОБА_7 , що у зв'язку із змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів № 632 від 22.07.2020 року, змінено порядок призначення допомоги одиноким матерям та порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (до складу сім'ї включається чоловік, дружина, неповнолітні діти, діти старше 18-річного віку, які навчаються за денною формою і не мають власних дітей). Окрім того, необхідно було звертатись за перерахунком даної допомоги кожні 6 місяців із заявою та декларацією та довідками про доходи членів сім'ї.

У листі № 0000-030203-жу/1323уку/7371 від 27.05.2021 року Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації зазначив, що розмір допомоги на дітей одиноким матерям визначається як різниця між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Період, за який враховується дохід становить два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.

У листі № 04-27-3102 вих.-21 від 16.09.2021 року Дрогобицька окружна прокуратура повідомила ОСОБА_7 , що органи прокуратури не наділені повноваженнями на проведення перевірок додержання вимог чинного законодавства. При цьому, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Листом № ж-974 від 04.10.2021 року Бориславська міська рада Львівської області повторно повідомила ОСОБА_7 , що у зв'язку із змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №632 від 22.07.2020 року, змінено порядок призначення допомоги одиноким матерям та порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (до складу сім'ї включаються чоловік, дружина, неповнолітні діти, діти старше 18-річного віку, які навчаються за денною формою і не мають власних сімей). Допомога на дітей одиноким матерям, яку призначено на умовах, що діяли до 30.06.2020 року, виплачується до закінчення строку її призначення. Позивачу необхідно було звертатись за перерахунком даної допомоги кожні 6 місяців із заявою та декларацією та довідками про доходи членів сім'ї.

Не погодившись із вказаними відповідями позивач звернулася до суду із даним позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей встановлюється Законом України від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2811-ХІІ).

Частиною першою статті 6 Закону № 2811-ХІІ документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Згідно із частиною другою статті 6 Закону № 2811-ХІІ документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Відповідно до частини першої статті 18-1 Закону № 2811-ХІІ право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Згідно з частиною першою статті 18-2 Закону № 2811-ХІІ допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Частиною другою статті 18-2 Закону № 2811-ХІІ передбачено, що для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 затверджений Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми (далі - Порядок № 1751).

Згідно з абзацом 5 пункту 2 Порядку № 1751 призначення і виплата державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника.

Абзацом 1 пункту 34 Порядку № 1751 передбачено, що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Відповідно до абзацу 2 п. 34 Порядку № 1751 попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (далі - період, за який враховується дохід).

Пунктом 35-1 Порядку № 1751 встановлено, що допомога на дітей одиноким матерям, яку призначено за умовами, що діяли до 30 червня 2020 р. (включно), виплачується до закінчення строку її призначення.

При цьому, з 30.06.2020 року почав діяти новий порядок призначення вказаної допомоги.

Також, підпунктом 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 року № 264 «Деякі питання державної соціальної політики» передбачено установити, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення).

Аналізуючи вищевказану норму, апеляційний суд зазначає, що для продовження виплати допомоги одиноким матерям, яка була призначена раніше, особі необхідно звернутись із відповідною заявою та документами до органу з питань соціального захисту населення.

У разі відсутності такої заяви, вказана допомога виплачується ще протягом місяця після закінчення строку, на який її було призначено, тобто після 30.06.2020 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу до серпня 2020 року виплачувалась допомога на дітей одиноким матерям, і це сторонами не заперечується.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у даному випадку відповідач діяв у межах чинного законодавства, оскільки виплачував позивачу допомогу протягом місяця після закінчення строку її призначення та правомірно припинив її виплату з серпня 2020 року.

Для подальшої виплати допомоги позивачу слід було звернутись до відповідача із заявою та відповідними документами, що нею не було зроблено.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для призначення позивачу допомоги на дітей одиноким матерям з 01.08.2020 року.

Щодо покликання позивача на Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким до Закону № 2811-ХІІ внесено зміни, а саме розділ VIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону доповнено пунктом 1-1 наступного змісту: «установити, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім'ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення» апеляційний1 суд зазначає наступне.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в Україні продовжують діяти, відтак строки звернення щодо призначення допомоги одиноким матерям також продовжуються.

Щодо покликань позивача на те, що Закон № 2811-ХІІ має вищу юридичну силу над Порядком № 1751 і тому саме він має застосовуватись до правовідносин у даній справі, апеляційний суд зазначає, що такі не можуть братись до уваги, оскільки знаходяться поза предметом судового дослідження (предметом спору є припинення виплати у зв'язку з неподанням заяви).

Щодо посилань позивача на практику Верховного Суду суд зазначає, що така стосується загальних принципів допомоги дітям, а не обставин, у зв'язку з якими виник спір, що розглядається.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при вчиненні відповідних дій діяв у передбачений законодавством спосіб, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та з дотриманням принципу верховенства права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи та незгоди з судовим рішенням.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року у справі № 380/1080/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення лише з підстав та у випадках, визначених статтею 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 21.07.2022

Попередній документ
105358707
Наступний документ
105358709
Інформація про рішення:
№ рішення: 105358708
№ справи: 380/1080/22
Дата рішення: 21.07.2022
Дата публікації: 25.07.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; сімей із дітьми
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.08.2022)
Дата надходження: 17.08.2022
Предмет позову: про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії
Розклад засідань:
03.12.2025 12:43 Львівський окружний адміністративний суд
03.12.2025 12:43 Львівський окружний адміністративний суд
03.12.2025 12:43 Львівський окружний адміністративний суд
22.02.2022 14:00 Львівський окружний адміністративний суд