20 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/8932/21 пров. № А/857/1341/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Матковської З.М., Шавеля Р.М.
з участю секретаря судового засідання Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену суддею Костюкевичем С.Ф. у м. Луцьку у справі № 140/8932/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про призначення пенсії,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні трудової пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 25 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити трудову пенсію по інвалідності відповідно до ст. 25 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 25.04.1996 року і з цієї ж дати провести перерахунок призначеної пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року адміністративний позов залишено без розгляду, через пропуск строку звернення до суду. Суд першої інстанції виходив з того, що позивач просить поновити виплату трудової пенсії по інвалідності з 25.04.1996 року, однак, звернувшись із цим проханням 25 серпня 2021 року, пропустив шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом.
Не погодившись з цією ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції прийняв неправильне рішення про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач дізнався про порушення свого права на пенсію у лютому 2021 року, в той час коли отримав лист відповідача від 24.02.2021 року про відмову у поновленні виплати соціальної пенсії.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Апеляційний суд встановив те, що позивачу у квітні 1996 року вперше встановлено ІІ групу інвалідності. 25.04.1996 року органом соціального захисту населення позивачу призначена соціальна пенсія, як особі з інвалідністю ІІ групи. З 01.06.2011 року відповідач припинив виплату цієї пенсії, через набуття позивачем статусу фізичної особи-підприємця.
У лютому 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії, однак відповідач, листом від 24.02.2021 року, відмовив позивачу у задоволенні його прохання про поновлення виплати пенсії.
Натомість, у цьому позові позивач просить призначити трудову пенсію по інвалідності, оскільки вважає, що має на це право та зазначає, що відповідач протиправно, ще 25.04.1996 року, призначив іншу пенсію, а саме соціальну по інвалідності, а не трудову по інвалідності.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частинами першою-другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду, через те, що 25.08.2021 року звернувся із позовом, у якому просив відновити та перерахувати трудову пенсію по інвалідності з 25.04.1996 року.
Апеляційний суд не погоджується з такою позицією суду, зважаючи на те, що позивач у цьому позові просить не поновити раніше призначену соціальну пенсію, а призначити іншу - трудову пенсію по інвалідності з 25.04.1996 року, оскільки вважає, що має на це право з моменту його виникнення, натомість, відповідач 25.04.1996 року призначив не ту пенсію на яку позивач має право.
Апеляційний суд зазначає, що строки призначення пенсій визначені статтею 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно із нормами цієї статті, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Зокрема, пенсії по інвалідності призначаються з дня встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня встановлення інвалідності.
Позивач дізнався про порушення свого права 24.02.2022 року, коли отримав лист відповідача № 0300-04-8/9272, до суду з позовом звернувся 25.08.2022 року, тому строк на звернення до суду не пропустив.
Ці норми є спеціальними, поряд із нормами статті 122 КАС України та мають пріоритет у застосуванні.
Тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вказані обставини не з'ясував та помилково залишив адміністративний позов без розгляду.
Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого необґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду.
Тому, апеляційну скаргу необхідно задовольнити та направити справу на продовження розгляду.
Керуючись ч. 4 ст.229, ст.ст. 240, 308, 310, 315, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 140/8932/21 скасувати, а справу № 140/8932/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про призначення пенсії направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді З. М. Матковська
Р. М. Шавель
Повйни текст постанови складений 21.07.2022 року