21 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/11757/21 пров. № А/857/3022/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідач Судова-Хомюк Н.М.,
суддів Іщук Л.П., Кухтея Р.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі № 140/11757/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
суддя в 1-й інстанції - Ковальчук В.Д.,
час ухвалення рішення - 13.01.2022,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (надалі також ГУНП у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо не зарахування до вислуги років у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України за період з серпня 2004 року по 30 серпня 2021 року в зоні гарантованого добровільного відселення; зобов'язання відповідача внести зміни до наказу від 30 серпня 2021 року №302 о/с, зарахувавши до вислуги років в пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції у зоні гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з серпня 2004 року по 30 серпня 2021 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона працює в органах внутрішніх справ України з 02 серпня 2004 року, у Національній поліції України з 07 листопада 2015 року. Має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. 30.08.2021 позивач була ознайомлена з наказом №302 о/с, де було зазначено, що вислуга на день звільнення складає - в календарному обчисленні 17 років 00 місяців 26 днів. При цьому в зазначеному наказі не було зазначено відомості щодо пільгового періоду проходження служби в ОВС та Національній поліції України. На звернення позивача від 29.09.2021 про обрахунок її пільгового стажу відповідач відповіді не надав. Позивач зазначає, що в вказаний період вона несла службу в 3-ій зоні гарантованого добровільного відселення, а тому до вислуги років для призначення пенсії зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяці. Враховуючи зазначені обставини просила позов задовольнити.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України за період з 02 серпня 2004 року по 30 серпня 2021 року в зоні гарантованого добровільного відселення.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській області внести зміни до наказу від 30 серпня 2021 року №302 о/с, зарахувавши ОСОБА_1 до вислуги років в пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції у зоні гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період 02 серпня 2004 року по 30 серпня 2021 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Не погодившись із ухваленим рішенням, Головним управлінням Національної поліції у Волинській області подано апеляційну скаргу, у якій із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі посилається на те, що поняття зони безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення визначалось статтею 2 Закону України від 27 лютого 1991 року «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, пунктом 4 якого виключено статтю 2 із Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що унеможливлює проведення зарахування до вислуги років в пільговому обчисленні проходження служби в зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення.
Тому апелянт вважає, що оскільки затвердженого переліку військових частин, підрозділів і установ, яким зараховується до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця не прийнято, відсутні правові підстави для внесення змін до наказу ГУНП у Волинській області від 26.04.2021 №122 о/с та перерахунку вислуги років.
Також просить суд апеляційної інстанції взяти до уваги те, що ОСОБА_1 в період 02.08.2004 по 23.06.2006 перебувала на посаді курсанта Національного університету внутрішніх справ (м. Харків), в період із 24.06.2006 по 27.06.2009 на посаді курсанта Харківського національного університету внутрішніх справ (м. Харків), що підтверджується матеріалами, зокрема копією послужного списку позивача.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково у спірних правовідносинах застосував Постанову №393, якою визначено зарахування служби в органах внутрішніх справ у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбаченого пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку один місяць за півтора, оскільки позивач в період з 02.08.2004 по 27.06.2009 не несла службу в 3-ій зоні гарантованого добровільного відселення.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає безпідставним вимоги апеляційної скарги та зазначає, що судом при прийнятті рішення вірно встановлено обставини справи на прийнято законне рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями статті 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 має статус громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, категорії 3, що підтверджується посвідченням від 29.04.2005 серії НОМЕР_1 , яке видане 29.04.2005 Волинською облдержадміністрацією.
Позивач з 02 серпня 2004 року по 06 листопада 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року по 30 серпня 2021 року в Національній поліції України, що підтверджується копією її трудової книжки та копією послужного списку.
Відповідно до наказу від 30 серпня 2021 року №302 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з скороченням штатів з 30 серпня 2021 року.
Відповідно до наказу станом на день звільнення: стаж служби в поліції в календарному обчисленні для виплати надбавки за вислуги років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 17 років 00 місяців 26 днів.
29.09.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку вислуги років, зарахування вислуги років на пільгових умовах та просила внести відповідні зміни до наказу, оскільки територію Любешівського і Маневицького районів віднесено до переліку населених пунктів зони радіоактивного забруднення.
Відповідач заяву позивача не розглянув.
Вважаючи бездіяльность відповідача протиправною щодо не зарахування до вислуги років у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України за період з серпня 2004 року по 30 серпня 2021 року в зоні гарантованого добровільного відселення позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивач в період з 02 серпня 2004 року по 30 серпня 2021 працювала на різних посадах Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції, Маневицькому відділу поліції, Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області та фактично проходила службу в смт. Маневичі, смт Любешів та м. Камінь-Каширськ, які розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення. Окрім того, згідно паспортних даних позивач проживала в зазначених населених пунктах, які відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Суд першої інстанції зокрема врахував, що відповідно до абзацу п'ятнадцятого підпункту «в» пункту 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця: у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони.
Суд вказав на те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та аналізу норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача внести зміни до наказу від 30 серпня 2021 року №302 о/с, зарахувавши ОСОБА_1 до вислуги років в пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції у зоні гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період 02 серпня 2004 року по 30 серпня 2021 року.
Апеляційний суд надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі, зокрема, в органах поліції, визначені Законом №2262-XII.
Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-»д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Частиною 2 статті 78 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України №580-VIII) визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;
6) дійсна військова служба в прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Відповідно до частини третьої-четвертої статті 78 Закону України №580-VIII під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Статтею 17-1 Закону № 2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393 (із змінами і доповненнями) (далі - Порядок №393).
Згідно абзацу 15 пп. «в» пункту 3 Порядку №393 (в редакції до 01.01.2015) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця: у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Служби державної охорони.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, пунктом 4 якого виключено статтю 2 у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №939 від 06.12.2017 «Про внесення змін до постанови КМУ від 17.07.1992 №393», яка набрала чинності 14.12.2017, внесено зміни до абзацу 15 підпункту в, а саме: слова і цифри пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02.1991 № 791а-XII, до категорій зон радіоактивно забруднених територій належать: зона відчуження; зона безумовного (обов'язкового) відселення; зона гарантованого добровільного відселення.
Згідно додатку 1 до наказу Міністерства внутрішніх справ України №748 від 22.11.1993 затверджено перелік населених пунктів віднесених до зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 №17-Р, на території яких виконання службових обов'язків зараховується до строку вислуги років для призначення пенсій особовому складу органів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони в пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяця. Зокрема, до вказаного переліку входить смт. Маневичі, смт. Любешів, де проходила службу позивач.
Однак, згідно матеріалів справи, а саме з послужного списку позивачки встановлюється, що ОСОБА_1 в період з 02.08.2004 по 23.06.2006 перебувала на посаді курсанта Національного університету внутрішніх справ (м. Харків), в період з 24.06.2006 по 27.06.2009 на посаді курсанта Харківського національного університету внутрішніх справ (м. Харків), та лише 27.06.2009 відрахована з числа курсантів та відкомандирована до УМВС України у Волинській області.
Отже враховуючи, що Порядком №393 визначено зарахування служби в органах внутрішніх справ у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення із розрахунку один місяць за півтора і цей порядок діє, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про зарахування вислуги років у пільговому обчисленні періоду навчання з 02 серпня 2004 року по 27.06.2009 у Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Однак, з 28.06.2009 по 30 серпня 2021 ОСОБА_1 працювала на різних посадах Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції, Маневицькому відділу поліції, Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області та фактично проходила службу в смт. Маневичі, смт Любешів та м. Камінь-Каширськ, які розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до наказу станом на день звільнення стаж служби позивачки в поліції в календарному обчисленні складає 17 років 00 місяців 26 днів, в тому числі зараховано: служба в ОВС - 11 років 03 місяці 04 дні, служба в поліції - 05 років 09 місяців 23 дні.
Тобто період служби з 28.06.2009 по 30 серпня 2021 не було зараховано позивачці у пільговому обрахунку один місяць за півтора.
Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані із реалізацією права на соціальний захист, і сформував правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, податковій міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання кримінальних покарань (на даний час ДКВС України), тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5 рп/2002, необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що така служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Доводи відповідача про відсутність законом визначених підстав для зарахування позивачу при звільненні до вислуги років у пільговому обчисленні періоду служби у зоні гарантованого добровільного відселення, тобто з 28 червня 2009 року по 30 серпня 2021 є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Тому оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі № 140/11757/21- скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України за період з 28 червня 2009 року по 30 серпня 2021 року в зоні гарантованого добровільного відселення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській області внести зміни до наказу від 30 серпня 2021 року №302 о/с, зарахувавши ОСОБА_1 до вислуги років в пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції у зоні гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 28 червня 2009 року по 30 серпня 2021 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Л. П. Іщук
Р. В. Кухтей
Повне судове рішення складено 21 липня 2022 року