21 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2484/21 пров. № А/857/9057/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
за участю секретаря судового засіданняІщук Л.П. Кушик Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі № 260/2484/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дії та бездіяльності протиправними,
місце ухвалення судового рішення м.Ужгород
Розгляд справи здійснено за правиламизагального позовного провадження
суддя у І інстанції Гебеш С.А.
дата складання повного тексту рішення 27 травня 2022р.
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про:
визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.12.2020 року №2688 "Про накладення штрафу на ТОВ "Закарпатгаз Збуд" за порушення вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу";
стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг сплачений судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі № 260/2484/21 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збуд" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що дія Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині здійснення саме ліцензування діяльності на ринку природного газу, не підлягає застосуванню, оскільки особливості ліцензування такої діяльності визначено Законом України «Про ринок природного газу».
Пункт 2.1 Ліцензійних умов передбачає додержання законодавства - вимог правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, в цілому, і не встановлює конкретні специфічні вимоги в цій сфері господарювання. Таким чином, вказаний пункт містить невизначений термін «інші нормативно-правові акти та нормативні документи», що може призводити до непередбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт та нормативний документ, які регулюють ринок природного газу, що означає надання НКРЕКП дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають визначених меж. Регулятором визначено відповідальність замовника послуг транспортування у вигляді плати за небаланс у випадку небалансу портфоліо балансування. Більше того, 16.12.2019 між ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи» укладено договір №1910000143 транспортування природного газу, у зв'язку з чим відносини сторін та як наслідок виникнення, зміна, припинення прав мають місце лише між позивачем та Оператором ГТС на підставі укладеного договору. Отже, висновки суду першої інстанції про порушення позивачем пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС як Ліцензійних умов є необґрунтованими. Висновок суду першої інстанції про порушення позивачем умов Типового договору транспортування природного газу є хибним та не відповідає дійсності, оскільки, враховуючи наявність укладеного між ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» та ТОВ «Оператор ГТС України» Договору транспортування від 16.12.2019 №1910000143, у ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» виникають зобов'язання перед ТОВ «Оператор ГТС України» лише як у Ліцензіата та Сторони саме за даним Договором, а не за Типовим договором. Зазначає, що ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» було врегульовано щодобові небаланси серпня 2020 року у чіткій відповідності до процедури, передбаченої Договором та Кодексом ГТС, а саме, шляхом оформлення та направлення ТОВ «Оператор ГТС України» односторонного акту врегулювання щодобових небалансів Товариства за газовий місяць серпень 2020 року, які своєчасно, належно та в повному обсязі сплачені, що залишено поза увагою суду першої інстанції. В порушення вимог Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» відповідач в обґрунтування до проекту постанови не зазначив, які саме законні права заявника були порушені позивачем, що свідчить про безпідставність позапланової перевірки.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені відповідно до вимог законодавства, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
В судовому засіданні представник позивача Стернюк В.А. надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача Оберишин В.З. в судовому засіданні надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно винесено постанову від 23.12.2020 року №2688 «Про накладення штрафу на ТОВ «Закарпатгаз Збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умови з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу», натомість позивачем не доведено її протиправності.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що НКРЕКП у Закарпатській області у термін з 27.11.2020 року по 10.12.2020 року відповідно до Постанови НКРЕКП від 13.10.2020 року №1896 «Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб'єктами господарювання», на підставі посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 20.11.2020 року №617 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Закарпатгаз Збут» щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов та провадження господарської діяльності з постачання природного газу.
За результатами проведення перевірки посадовими особами НКРЕКП складено акт від 10.12.2020 року №650, згідно якого в описі виявлених порушень зазначено, що ТОВ «Закарпатгаз Збут» порушено пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2493 та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 10.12.2020 року №650 ТОВ «Закарпатгаз Збут» направлено до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування (заперечення) від 10.12.2020 року.
В подальшому, постановою НКРЕКП від 23.12.2020 року №2688 «Про накладення штрафу на ТОВ «Закарпатгаз Збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу» на ТОВ «Закарпатгаз Збут» накладено штраф у розмірі 102000,00 грн. за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що орган ліцензування - державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності.
У спірних правовідносинах таким органом є НКРЕКП, правовий статус та повноваження якої визначаються Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі також - Закон № 1540-VIII) (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 3 вказаного Закону Регулятор (НКРЕКП) здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.
Стаття 4 Закону № 1540-VIII передбачає, що основними принципами діяльності Регулятора є, зокрема: законність; самостійність і незалежність у межах, визначених законом, компетентність; справедливість; прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; неупередженість та об'єктивність під час прийняття рішень; відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; недопущення дискримінації; відповідальність за прийняті рішення.
Разом з тим, відповідно до пунктів 11, 12 частини 1 статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 зазначеного Закону його дія Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності: діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах.
Водночас відповідно до статті 19 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
У свою чергу під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
Таким чином, саме Закон «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016№1540-VIII містить положення щодо визначення процедури проведення контрольних заходів у сфері енергетики та комунальних послуг, а відтак є таким, що поширюється на спірні правовідносини.
Відповідно до положень статті 22 Закону №1540-VIII, суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції, серед іншого, у вигляді накладення штрафу (частина 2 статті 22 Закону №1540-VIII).
У відповідності до пункту 27 частини 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: діяльність на ринку природного газу, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ринок природного газу».
Таким чином, вказані Закони кореспондуються між собою - як загальний (Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності») та спеціальний (Закон України «Про ринок природного газу»).
Стосовно доводів апеляційної скарги відносно того, що норма підпункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов не відповідає критеріям якості закону (ясності і недвозначності правової норми), позаяк містить невизначений термін (інші нормативно -правові акти та нормативні документи), то колегія суддів зазначає наступне.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності на ринку природного газу затверджені постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (далі - Ліцензійні умови).
Вказані ліцензійні умови, затверджені НКРЕКП відповідно до статті 7 Закону України «Про природні монополії», статей 6 та 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», статті 9 Закону України «Про ринок природного газу» та статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Пунктом 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу встановлено, що господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 11 березня 2021 року у справі № 640/20494/19:
«…пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов містить невизначений термін ("інші нормативно-правові акти"), що може призводити до непередбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт, що означає надання НКРЕКП дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж.
Така норма не відповідає критерію якості закону (ясності і недвозначності правової норми), оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що не виключає необмеженості трактування у її правозастосовній практиці і може призводити до свавільного її застосування…»;
«…За усталеною практикою Європейського суду з прав людини вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.
Поняття «якість закону" (quality of law) охоплює такі характеристики відповідного акта законодавства як чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність і послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які у ньому містяться), так і взаємозв'язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили. При цьому норми права, що не відповідають критерію ?якості закону" (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) або передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб'єктів владних повноважень у права такої особи».
Також, Верховний Суд у зазначеній постанові наголосив, що Ліцензійні умови передбачають вимоги до провадження господарської діяльності саме з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 640/20494/19.
За приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензійні умови - це нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
Отож, ліцензійні умови - це специфічні вимоги в тій чи іншій сфері господарювання.
Частиною дев'ятою статті 9 цього ж Закону встановлено, що вимоги ліцензійних умов до суб'єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають специфічні організаційні, матеріально-технічні, виробничі, кадрові та інші вимоги.
З урахуванням вказаної позиції Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу згідно з пунктом 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з провадження господарської діяльності з постачання природного газу стосуються не всіх без винятку «інших нормативно-правових актів та нормативних документів», а лише тих які безпосередньо стосуються господарської діяльності з постачання природного газу.
За відомостями які містяться в оскаржуваній постанові, позивачем порушено пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з провадження господарської діяльності з постачання природного газу у частині, яка стосується пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2493 (далі по тексту іменовано -Кодекс ГТС); положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497.
Так, згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XIV «Комерційне балансування» Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
У відповідно до пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, замовник зокрема зобов'язаний, вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування, а тому НКРЕКП вбачає порушення позивачем Ліцензійних умов саме у порушенні положень вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.
За наведених обставин, нормативно правові акти на порушення яких, вказує відповідач є нормативно- правовими актами, які містять специфічні вимоги у сфері провадження господарської діяльності з постачання природного газу.
Таким чином, проведена НКРЕКП перевірка на предмет дотримання позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з провадження господарської діяльності з постачання природного газу у частині, яка стосується виконання вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2493 та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497 є такою, що здійснена у межах повноважень вказаного відповідача.
Досліджуючи решту доводів апеляційної скарги, колегією суддів ураховано, що частиною 1 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 329-VIII встановлено, що суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Серед передбаченого частиною 2 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» переліку правопорушень на ринку природного газу є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (пункт 1).
Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» регулятор, у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу, приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 000 грн. до 850 000 грн.) - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС портфоліо балансування - це сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу; підтверджена номінація -підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період; реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.
Як зазначалось вище, пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
Згідно з положеннями глави 2 XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D). Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.
У відповідності до положень глави 3 розділу IV Кодексу ГТС з метою забезпечення комунікації між замовниками послуг транспортування, у тому числі для їх самоорганізації з метою врегулювання власних небалансів протягом газової доби (D) оператор газотранспортної системи повинен створити та підтримувати на інформаційній платформі дошку повідомлень. Дошка повідомлень є інструментом для публікації (оприлюднення) замовниками послуг транспортування повідомлень про наміри відчуження (продажу) чи набуття (купівлі) певних обсягів природного газу. Для забезпечення фактичного приймання-передачі природного газу між замовниками послуг транспортування (балансовими портфоліо), які розмістили інформацію на дошці повідомлень, замовники послуг транспортування мають подати оператору газотранспортної системи відповідні торгові сповіщення.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про обґрунтованість доводів відповідача про те, що замовники послуг транспортування, у тому числі позивач, відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування та мають вчиняти всі необхідні заходи направлені на збалансованість своїх портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу. При цьому положеннями Кодексу ГТС, зокрема, забезпечено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів.
Дотримання таких положень чинного законодавства є обов'язком позивача, за умови здійснення ним господарської діяльності з постачання природного газу на підставі ліцензії.
Відповідно до положень глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
Окрім того, відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.
Плата за добовий небаланс застосовується таким чином:
- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;
- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Згідно з пунктом 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. Плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення.
Відповідно до пунктом 16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.
У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.
Пунктом 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Пунктом 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 20 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1383/27828 суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, зобов'язаний привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору транспортування природного газу у тримісячний строк з дати набрання чинності цією постановою.
Положеннями пункту 4.1 розділу IV Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, також визначено, що замовник зобов'язаний, зокрема вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.
Відтак, затверджені вказаною постановою положення пункту 4.1 розділу IV Типового договору є обов'язковими до застосування всіма суб'єктами, які здійснюють діяльність у сфері транспортування природного газу.
Умовами пункту 3.1 розділу III Типового договору визначено, що Оператор зобов'язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Відповідно до абзацу 2 пункту 9.2 розділу IX Типового договору у разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.
Пунктом 9.4 розділу IX Типового договору передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
У пункті 11.4 розділу XI Типового договору встановлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Пунктами 12.1 та 12.3 розділу XII Типового договору, передбачено, що протягом всього строку отримання послуг Замовник надає Оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу ГТС. Фінансове забезпечення виконання Замовником зобов'язань щодо оплати добового небалансу надається у формах, визначених Кодексом, на користь Оператора згідно з чинним законодавством України.
Підсумовуючи викладене та ураховуючи зміст укладеного позивачем договору про транспортування природного газу №1910000143 з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», колегія суддів приходить до висновку, що приведеними положеннями як типового договору так і договору №1910000143, передбачено не міру відповідальності, а обов'язок сторін по здійсненню відшкодування вартості природного газу за фактом виявлення добового (місячного) небалансу.
За наведених положень законодавства, доводи апеляційної скарги відносно того, що відповідальність замовника послуг транспортування у вигляді плати за небаланс урегульовуються умовами господарського договору, який укладений позивачем з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №1910000143 є безпідставними.
Водночас, колегія суддів зазначає, що доводами апеляційної скарги не заперечуються викладені у акті перевірки обставини щодо виявленого порушення у частині незабезпечення позивачем збалансування свого портфоліо балансування.
Так, за даними акту від 10.12.2020 року, який слугував підставою для винесення оскаржуваної постанови, обсяг постачання природного газу споживачам за серпень 2020 року становить 7 419,471 тис. м. куб, що складає 100% від загального обсягу продажу природного газу (7 419.471 тис. м. куб.).
В період з 01 по 21 серпня 2020 року обсяг постачання природного газу в
рамках виконання спеціальних обов'язків склав 4563,547 тис, м3, що від загального обсягу
постачання споживачам (4980,922 тис. м3) склав 91,6 %.
ТОВ «Оператор ГТС України» склав односторонній акт врегулювання щодобових
небалансів за газовий місяць серпень 2020 року від 31 серпня 2020 року № 08-2020-1910000143 (Додаток Ш 8), відповідно до якого розмір плати за добовий небаланс
природного газу за газовий місяць, що підлягає сплаті замовником, а саме,
ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», складає 25 126,321 тис. грн (з ПДВ) (розмір визначається як
різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного
газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного
газового місяця).
Зазначений акт надано ТОВ «Оператор ГТС України» 14 вересня 2020 року, що
підтверджується знімком екрану з інформаційної платформи ТОВ «Оператор ITC України»
(Додаток №9).
Згідно з умовами абзацу другого пункту 9.4 Договору транспортування природного
газу, укладеного між Товариством та ТОВ «Оператор ГТС України» від 16 грудня 2019 року
№1910000143, за заявою замовника Оператор може здійснити зарахування плати за добовий
небаланс на користь замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів.
ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» направлено ТОВ «Оператор ГТС України» лист від
17 вересня 2020 року № 88702-Сл-5963-0920 (Додаток № 10), з проханням зарахувати,
зокрема:
частину передплати послуги замовленої потужності (код послуги 1190000) в сумі
З 320,567 тис. грн. по договору транспортування природного газу від 16 грудня 2019 року
№ 191000143 в оплату послуги за добовий небаланс за серпень 2020 року (код послуги
2220820);
частину передплати послуги замовленої потужності (код послуги 1140000) в сумі
3 679,443 тис. грн. по договору транспортування природного газу від 16 грудня 2019 року
№ 191000143 в оплату за добовий небаланс за серпень 2020 року (код послуги 2220820).
Погодження проведення зазначених зарахувань відображено у Акті звірки
розрахунків за період з 01.07.2020 по 30.09.2020 між Товариством та ТОЙ «Оператор ГТС
України» (Додаток №11).
ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» здійснено кінцеву оплату за добовий небаланс
природного газу за серпень 2020 року в термін 5 робочих днів після отримання рахунку - з
15 по 21 вересня 2020 року на загальну суму 18126,311 тис. грн (з ПДВ), шо підтверджується
відповідними платіжними дорученнями (Додаток 12).
ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» надано копію акту звірки розрахунків за період
01.07.2020 по 30.09.2020 по договору на транспортування природного газу, укладеного між
Товариством та ТОВ «Оператор ГТС України» від 16 грудня 2019 року № 1910000143,
відповідно до якого станом на 30.09.2020 переплата ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» складала
1235,46 тис. грн.
Враховуючи вказане, вищезазначені дії ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» призвели до
порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з провадження господарської діяльності з постачання природного газу у частині, яка стосується пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497 щодо збалансування свого портфоліо балансування.
У висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та в цілому правильно ухвалив судове рішення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі № 260/2484/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
Л. П. Іщук
Повне судове рішення складено 21 липня 2022 року