20 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3575/21 пров. № А/857/5630/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, ухвалене суддею Шумей М.В. у м.Івано-Франківську за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі №300/3575/21 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкового повідомлення-рішення,-
19 липня 2021 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 №003366/0706 та рішення про застосування фінансових санкцій від 02.06.2021 №003367/0706.
В обгрунтування позовних вимог покликається на порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірок, неповне з'ясування обставин, що мали значення для прийняття оскаржуваних рішень.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах та інші: 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу від 12.05.2021 №839-п "Про проведення фактичної перевірки" та направлень на перевірку від 12.05.2021 №81071, №1073 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (об'єкт: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями), від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спитру етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» (із змінами і доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановами Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (із змінам і доповненнями), інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 12.05.2021 на бланку № 090223, який зареєстрований в ГУ ДПС в Івано-Франківській області за №2691/09/16/РРО/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено порушення за місцем здійснення позивачем господарської діяльності:
-пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР (розрахункову операцію проведено через реєстратор розрахункових операцій та/або через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості): у період з 01.08.2020 по 09.09.2020 проводилась реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без зазначення товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, а саме згідно контрольної стрічки установлено, що 27.01.2021 о 15:46 год реалізовано дві пляшки горілки «Явора» 0,5 (40%) по ціні 93,00 грн на загальну суму 186 грн;
-п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР (порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані в установленому порядку, не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат): вартість необлікованих товарів, отриманих для реалізації становить 9221,00 грн;
- постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (недотримання установленого розміру мінімальної оптово-відпускної і роздрібної ціни на окремі види алкогольних напоїв): згідно контрольної стрічки встановлено, що 04.10.2018 о 15:45 год. реалізовано одну пляшку настоянки «Фокс» ємністю 0,5 л міцністю 40% за ціною 88 грн при мінімально встановленій Постановою роздрібної ціни однієї пляшки горівки (настоянки) ємкістю 0,5 л та міцністю 40% - 89,40 грн (реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер №0906002822, серійний (заводський) № МТ50007904, що використовувався у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у АДРЕСА_1 ).
На підставі виявлених під час проведення фактичної перевірки порушень, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 02.06.2021 винесено:
- податкове повідомлення рішення №003366/0706 на суму 23542,00 грн за порушення п.п.11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР;
-рішення про застосування фінансових сакцій №003367/0706 на суму 10000,00 грн за відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спитру етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального».
Позивач, вважаючи винесені Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області податкове повідомлення рішення №003366/0706 від 02.06.2021 та рішення про застосування фінансових сакцій №003367/0706 від 02.06.2021 протиправними, звернувся до суду з вимогою про їх скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Контролюючі органи, зокрема, мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).
Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п.80.5 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст.81 цього Кодексу.
За вимогами п.80.7 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст.86 цього Кодексу.
Відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (на підставі яких було призначено перевірку) фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Таким чином, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництва і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.11.2018 у справі №К/9901/13259/181, від 20.03.2018 справі №820/4766/17.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Судом першої інстанції встановлено, що посадові особи контролюючого органу приступили до проведення перевірки за пред'явлення службових посвідчень та направлення на проведення фактичної перевірки. Діями посадових осіб порушень прав платника податків під час здійснення перевірки не допущено. Перевірка проведена у межах та у спосіб, встановлений нормами Податкового кодексу України. Примірник акта перевірки про результати її профедення отримано продвцем ОСОБА_2 , у присутності якої було проведено фактичну перевірку.
Щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Предметом спору в даній справі є правомірність рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару та за невиконання вимог пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг товарів» при продажу товарів для виконання платіжної операції.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За змістом статті 15 Закону №265/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється (п.1);
-надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п.2);
-проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількост (п.11).
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
В розділі II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Крім того, установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Зважаючи на те, що і код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, і найменування товару є самостійними обов'язковими реквізитами розрахункового документу, відсутність одного із них є порушенням, відповідальність за яке передбачена статтею 17 Закону №265/95-ВР.
Відповідно до пункту 7 статті 17 Закон №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
-триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Відповідно до акта перевірки в ході проведення фактичної перевірки магазину за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , встановлено проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, чим порушено п.11 ст.3 Закону № 265/95-ВР за період з 01.08.2020 по 09.09.2020, а саме реалізація 27.01.2021 о 15:46 двох пляшок горілки «Явора» 0,5 л, 40%, за ціною 93 грн, на загальну суду 186 грн.
Вказане порушення охоплюються нормою ст. 17 (п.7) Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», якою передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції.
Однак вчинення даного порушення позивачем заперечується, а відповідачем окрім акту перевірки факт допущення порушення не підтверджене жодними доказами.
Слід зазначити, що акт перевірки є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими. В протилежному випадку (якщо би виключно акт фіскального органу свідчив про допущення суб'єктом господарювання порушень законодавства) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт контролюючого органу своїм рішенням.
З огляду на те, що, жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем вказаного порушення відповідачем ні на розгляд суду першої інстанції, ні до апеляційної скарги надано не було, суд вважає, що контролюючим органом протиправно застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені п.7 ст. 17 ст. Закону №265/95-ВР.
Щодо висновків контролюючого органу про допущення позивачем порушення ведення обліку товарних запасів, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
При цьому, положення вказаного Закону не визначають окремого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а лише вказують на обов'язок суб'єктів господарювання вести такий облік у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ст. 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Поняття запаси, а також порядок їх обліку визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
До документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару за місцем їх реалізаціії належать первинні документи щодо походження (руху) товару, наприклад: накладні на внутрішнє переміщення товару, податкові та видаткові накладні.
Пунктом 177.10 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і втрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Відповідно до порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 за №481, фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про і отримання доходів та документально підтверджені витрати.
Позивачем на розгляд суду надано Книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за №566 зареєстрована Калуським управлінням ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
Крім того позивачем на спростування факту відсутності податкових накладних та обліку товару в установленому порядку за місцем реалізації, на розгляд суду надано перелік документів, а саме: податкові-видаткові накладні згідно переліку товарів зазначених у даній відомості: (горілка «Козацька рада» 0,5л, горілка «Козацька рада» 0,1л, горілка «Воздух» 0,25л, горілка «Хлібний Дар» 0,5л, видаткова накладна №1587944972 від 28 квітня 2021 року постачальник ТзОВ «Баядера Логістик», видаткова накладна №1745746351 від 8 травня 2021 року постачальник ТзОВ «Баядера Логістико», горілка «Первак» 0,5л - накладна №7501 від 27 квітня 2021 року постачальник ТзОВ «Глобад Спіріте Європа», горілка «Немирів» 0,5л - видаткова накладна №FA-00057680 від 8 липня 2020 року, постачальник ТзОВ «Прикарпатський торговий дім», горілка «Мороша» 0,1л - накладна № 7030 від 21 квітня 2021 року, постачальник ТзОВ «Глобал Спіріте Європа», горілка «Хортиця» 0,2 л, горілка «Хортиця платинум» 0,5л - накладна № 7501 від 27 квітня 2021 року постачальник ТзОВ «Глобал Спіріте Європа», горілка «Карпатська» 0,25л - накладна №FA-00083479 від 23 вересня 2020 року, постачальник ТзОВ «Прикарпатський торговий дім», горілка «Явора» 0,1л - розхідна накладна №AS0Ц-011699 від 25 квітня 2021 року, постачальник ТзОВ «Дистрибуційна компанія «Алко-Стиль», шампанське «Маренго» 0,7л - видаткова накладна №1064/981 від 16 січня 2021 року, постачальник ТзОВ «Баядера Логістик», а також копії Книги обліку доходів і витрат, де відображається облік товарних запасів за місцем їх реалізації, з зазначенням реквізитів документів, які підтверджують понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманням доходу, які документально підтверджені та пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про відсутність у позивача порушень в частині ведення обліку товарних запасів.
У відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
На підставі аналізу норм чинного законодавства та обставин, встановлених письмовими доказами, суд дійшов переконання, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. Відтак податкове повідомлення-рішення №03366/0706 від 02.06.2021 належить до скасування як протиправне.
Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості рішень суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України.
Щодо встановлення правомірності застосування до позивача фінансової санкції за порушення - роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовано Законом №481/95-ВР.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 481/95-ВР мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Частиною 10 статті 18 Закону №481/95-ВР визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.
На виконання положень частини 10 статті 18 Закону № 481/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова КМУ № 957).
Згідно Постанови КМУ № 957 мінімальна родрібна ціна однієї пляшки горілки (настоянки) ємністю 0,5 л міцністю 40% становить 88,90.
У примітці до Постанови КМУ № 957 мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100%: 447 (мінімальна ціна) * 35% * 0,5 л : 100% = 78,225 грн.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
За приписами абзацу 13 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.
Надаючи оцінку обставинам справи в частині допущення позивачем вищезазначеного порушення, суд першої інстанції керувався тим, що податковим органом встановлено факт реалізації споживачеві алкогольних напоїв за ціною, нижчою від встановленого мінімального розміру мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, а саме: 04.10.2018 о 15:45 згідно контрольної стрічки до реєстратора розрахункових операцій №0906002822, серійний (заводський) номер № МТ 50007904, що використовувався у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у м.Калуші по вул. Винниченка,10, здійснено реалізацію однієї пляшки настоянки «Фокс» 0,5 л, 40% за ціною 88,00 грн.
За вчинене порушення до позивача рішенням №003367/0706 від 02.06.2021 застосовано штрафну санкцію у вигляді штрафу у розмірі 10000 грн.
Разом з тим, контролюючим органом не враховано, що згідно видаткової накладної №FA-00088173 від 39.08.2018, міцність настоянки «Фокс» становить не 40%, а 35 %, а тому з урахуванням наведеного у примітці до Постанови КМУ № 957 розрахунку, ціна реалізованої настоянки «Фокс» не могла бути нижчою за 78,225 грн. Тому реалізацією позивачем настоянки «Фокс», 0,5 л. 35% за ціною 88,00 грн не допущено порушень статті 17 Закону № 481/95-ВР.
З огляду на наведене, позовні вимоги щодо скасування рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 02.06.2021 про застосування штрафних санкцій є підставним та обгрунтованим.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановлені статтею 309 КАС України.
Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №300/3575/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний