Справа № 560/16960/21
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
21 липня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового рішення-повідомлення,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2021 №8516050-2405-2209.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач не звільнена від сплати земельного податку, оскільки остання не надала доказів використання земельної ділянки для провадження господарської діяльності. На земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, що виключає можливість використання його в господарській діяльності.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказала на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважила, що вона звільнена від сплати земельного податку, оскільки використовує земельну ділянку та об'єкт незавершеного будівництва для провадження господарської діяльності.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6821810100:01:010:003 площею 0,15 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою також розташований об'єкт незавершеного будівництва загальною площею 1091,00 кв.м, тип земельної ділянки - для ведення роздрібної торгівлі та комерційний послуг (будівництва та обслуговування кемпінгу).
Головне управління ДПС в Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 03.06.2021 №8516050-2405-2209, яким визначило ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 14224,49 грн.
Позивач не погодилась із вказаним податковим повдіомленням-рішенням, а тому звернулась до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно нарахував позивачці суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 14224,49 грн, адже у позивачки відсутній обов'язок сплати земельного податку на підставі положень підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України).
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
За приписами пунктів 285.1 та 285.2 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до пункту 29.1 статті 29 ПК України обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.
Положеннями пункту 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно з пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
За правилами пункту 286.1 статті 286 ПК підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Отже, платник земельного податку звільняється від його сплати за сукупності таких умов:
1) має бути зареєстрований як платник єдиного податку першої - третьої груп;
2) земельна ділянка використовується у провадженні господарської діяльності. При цьому використання земельної ділянки у провадженні господарської діяльності має бути реальним.
З урахуванням наведених норм в контексті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 є платником земельного податку як власник земельної ділянки з кадастровим номером 6821810100:01:010:003 площею 0,15 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач зазначає, що до 21.10.2021 ОСОБА_1 була зареєстрована як суб'єкт господарської діяльності, загальна сума доходу за 2021 рік - 0 грн.
Колегія суддів зауважує, що для звільнення позивача від сплати земельного податку підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України не виконується обов'язкова умова, а саме - використання вказаної земельної ділянки у провадженні господарської діяльності, адже позивач об'єктивно не може використовувати вказану земельну ділянку для ведення господарської діяльності.
Так, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 розташований об'єкт незавершеного будівництва загальною площею 1091,00 кв.м, тип земельної ділянки - для ведення роздрібної торгівлі та комерційний послуг (будівництва та обслуговування кемпінгу).
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачу як власниці зазначеної земельної ділянки земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 14224,49 грн на підставі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 03.06.2021 №8516050-2405-2209, що свідчить про правомірність та віддмуть підстав для скасування спірного рішення відповідача.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року скасувати.
Ухвалити нове рішення
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.