Справа № 640/25774/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Бояринцева М.А.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
19 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
при секретарі Хмарській К.І.
за участю:
представника позивача: Нікітіна О.С.
представника відповідача: Волошиної Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2, судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3, судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі по тексту - відповідачі, Мін'юст, Центральна експертно-кваліфікаційна комісія) в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії № 1 від 23.04.2021 про не притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 (судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; свідоцтво № 358-15, видане ЕКК НКДІСЕ, дію продовжено до 18.12.2024);
- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії № 1/1 від 23.04.2021 року про не притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 (судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; свідоцтво № 144-11, видане ЕКК НКДІСЕ, дію продовжено до 30.03.2022);
- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії № 1/2 від 23.04.2021 про не притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 (судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; свідоцтво від 21.04.2010 № 147-11, видане ЕКК НКДІСЕ, дійсне до 29.07.2020);
- зобов'язати Центральну експертно-кваліфікаційну комісію у складі дисциплінарної палати повторно розглянути подання від 24.02.2021 директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії за зверненням адвоката Задорожного М.С. № 70/77-1 від 05.02.2021 про порушення судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час проведення експертних досліджень, за результатами яких складені висновки судово-економічної експертизи №7011/7507ч7601/17-45 від 27.04.2017, № 7947/8496/17-45 від 15.05.2017, № 4625ч4628/18-45 від 05.03.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2021 року зазначений позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Мін'юстом подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з'явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52020000000000545 від 28.08.2020 року (виділене з кримінального провадження № 42018000000000675 від 22.03.2018, яке раніше було виділено з кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016) відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.
В рамках надання правової допомоги ОСОБА_1 , 08.02.2021 року адвокат Задорожний М.С. звернувся до Мін'юсту із зверненням №70/77-1 від 05.02.2021 року про порушення судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз.
На підставі звернення директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії направлено відповідне подання від 24.02.2021.
За наслідком розгляду подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя ЦЕЕК порушено дисциплінарне провадження відносно судових експертів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3., ОСОБА_4., про що прийнято рішення №2 від 01.03.2021.
За результатами розгляду по суті звернення та подання, 23.04.2021 року Центральною експертно-кваліфікаційною комісією прийнято рішення №№1, 1/1, 1/2 про не притягнення судових експертів ОСОБА_2 , ОСОБА_3., ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності (далі - оскаржувані рішення).
Вважаючи протиправними оскаржувані рішення відповідача, позивачка звернулася з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що зміст спірних рішень фактично базується на опосередкованих відповідях судових експертів без дослідження всіх фактичних обставини, які були покладені в основу заяви про порушення дисциплінарного провадження, а Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, при прийнятті оскаржуваних рішень, діяла поверхнево, що полягає у не відображенні доводів заявника, а саме без повної, об'єктивної їх оцінки.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті та доводи апеляційної скарги і учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначає Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.201994 № 4038-XII (далі - Закон № 4038-XII).
Згідно частини 1 статті 1 Закону № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Статтею 2 Закону № 4038-XII регламентовано, що законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про судову експертизу, застосовуються правила міжнародного договору України.
Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ч. 1 ст. 3 Закону № 4038-XII).
За правилами статті 4 Закону № 4038-XII незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Відповідно до статті 7 Закону № 4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Згідно із статтею 7-1 Закону № 4038-XII підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Підставою для отримання висновку спеціаліста при з'ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
Відповідно до частин 1, 3 статті 8 Закону № 4038-XII організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до положень статті 17 Закону № 4038-XII для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.
Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.
Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів проводяться в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров'я України.
Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності (ч. 1 ст. 14 Закону № 4038-XII).
Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 №301/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за №249/26694 затверджено Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів (далі - Положення №301/5), яке відповідно до статей 10, 14, 16, 17 та 21 Закону України «Про судову експертизу» визначає: організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України; порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; порядок проведення атестації з метою присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта в Центральної експертно-кваліфікаційної комісії; порядок видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; порядок тимчасового припинення здійснення судово-експертної діяльності та її поновлення; порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Згідно із пунктом 1, підпунктом 7 пункту 2 розділу II Положення №301/5 Центральна експертно-кваліфікаційна комісія є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.
Основними завданнями Центральної експертно-кваліфікаційної комісії є розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Відповідно до пункту 3 розділу II Положення №301/5 Центральна експертно-кваліфікаційна комісія діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.
Кваліфікаційна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії виконує завдання, передбачені підпунктами 2-5 пункту 2 цього розділу.
Дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії виконує завдання, передбачені підпунктами 6, 7 пункту 2 цього розділу.
Центральну експертно-кваліфікаційну комісію очолює голова. Голова Центральної експертно-кваліфікаційної комісії має заступника, яким є голова кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії. У разі відсутності голови Центральної експертно-кваліфікаційної комісії виконання його обов'язків здійснює заступник голови Центральної експертно-кваліфікаційної комісії.
Склад палат Центральної експертно-кваліфікаційної комісії формується з постійних і змінних членів. Постійні члени палат Центральної експертно-кваліфікаційної комісії не можуть одночасно входити до обох палат.
Змінні члени палат Центральної експертно-кваліфікаційної комісії залучаються до роботи обох палат без будь-яких обмежень.
У відповідності до пунктів 1, 2 розділу VI Положення №301/5 відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:
розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження;
розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Згідно із пунктами 3-6 розділу VI Положення №301/5 підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін'юсту.
Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення.
До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.
Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін'юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які мають містити:
повне найменування (власне ім'я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім'я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;
викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, а також власне ім'я та прізвище судового експерта; дату і номер висновку експерта; суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (сторінка, абзац) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом;
інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані та надані без порушення чинного законодавства.
Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов'язково додається якісна копія цього висновку.
Якщо звернення не відповідає вимогам, встановленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії.
Згідно із положеннями пунктів 6-11 розділу VI Положення 301/5 за результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії приймає одне з таких рішень:
1) не порушувати дисциплінарне провадження;
2) порушити дисциплінарне провадження.
Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо:
- на момент розгляду подання стосовно судового експерта порушено або розглянуто дисциплінарне провадження з приводу тих самих фактів порушень, про які зазначено у документах, доданих до подання;
- на момент розгляду подання термін дії Свідоцтва закінчився, або Свідоцтво було анульовано;
- перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об'єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою;
- дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії дійшла до висновку, що зазначена у зверненні інформація про можливі допущення судовим експертом порушення не підтверджується документами, доданими до подання.
У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) постійного чи змінного складів палат ЦЕКК або НДУСЕ.
Структурний підрозділ Мін'юсту до розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта забезпечує надання до дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії відомостей про судового експерта стосовно дати присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта, наявності кваліфікаційного класу, а також дисциплінарних стягнень.
У разі наявності інформації стосовно обставин, які унеможливлюють розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта, дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії може прийняти рішення про припинення дисциплінарного провадження.
Метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження.
Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб'єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства.
Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.
За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.
Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
У даному випадку, предметом спірних правовідносин є правомірність прийняття дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії рішень від 23.04.2021 № 1, № 1/1 та № 1/2 про не притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Отже, в рамках даного спору, суду першочергово необхідно встановити чи порушують законні права та інтереси ОСОБА_1 оскаржувані рішення.
Так, згідно з ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Тобто, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
<...> поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» має один і той же зміст.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішенням суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних позовних вимог можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення протиправно породжує, змінює або припиняє права та обов'язки саме позивача у сфері публічно-правових відносин.
Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо рішення суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Дослідивши доводи скаржника, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії, в межах досліджуваних правовідносин, не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивачки, що свідчить про відсутність її порушеного суб'єктивного права.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 року по справі № 826/2169/17.
Приймаючи рішення у цій справі Верховний Суд встановив:
« 86. Позивач звернувся з письмовою скаргою на дії судового експерта з проханням притягнути його до відповідальності. Уповноважений орган (відповідач 1) на своєму засіданні розглянув скаргу з детальною оцінкою документів та фактів та, як наслідок, прийняв рішення по суті порушеного скаржником питання, Суд погоджується з твердженнями в касаційних скаргах, що право позивача на оскарження дій експерта реалізоване та не було порушене.
87. Оскільки рішення, яке стало предметом судового оскарження, не регулює правовідносин позивача з відповідачами, Суд погоджується з твердженнями осіб, які подали касаційні скарги, що воно не впливає на його права, обов'язки чи охоронювані законом інтереси.
88. Тому, задовольняючи частину позовних вимог (з чим погодився суд апеляційної інстанції), суд першої інстанції не діяв на виконання передбаченого в ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства.
94. У справах, які стосуються оскарження рішень органів, які мають дисциплінарні повноваження, Верховним Судом сформовано загальний підхід, за яким оскарженню, зокрема, у судовому порядку підлягають ті рішення дисциплінарного органу, які прийнято за результатами дисциплінарного провадження і право на таке оскарження має суб'єкт цього дисциплінарного провадження. Особи, за дисциплінарною скаргою яких дисциплінарний орган приймає рішення, не є суб'єктами дисциплінарного провадження і не наділені правом на оскарження рішень дисциплінарного органу як за результатами дисциплінарного провадження, так і стосовно вирішення питання про його відкриття.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, заявниця - ОСОБА_1 може залишитися не задоволена результатом розгляду поданих скарг, проте, це не свідчить про протиправність дій відповідачів та незаконність винесених оскаржуваних рішень, пов'язаних із розглядом скарг, і порушення прав та інтересів заявника з боку Міністерства юстиції України, Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку судом першої інстанції помилково надано оцінку оскаржуваним рішенням в частині здійснення розгляду питання за зверненням адвоката Задорожного М.С. № 70/77-1 від 05.02.2021 про порушення судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час проведення експертних досліджень, за результатами яких складені висновки судово-економічної експертизи №7011/7507ч7601/17-45 від 27.04.2017, № 7947/8496/17-45 від 15.05.2017, № 4625ч4628/18-45 від 05.03.2018, з оглядку на те, що зазначене має вирішуватися Мін'юстом на власний розсуд, тобто є дискреційними повноваженнями з огляду на наступне.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції.
Суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку, вирішення питання про притягнення або непритягнення судових експертиз ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є компетенцією (дискрецією) Мін'юсту.
За таких обставин, підстави для зобов'язання відповідачів повторно розглянути подання від 24.02.2021 року директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. (за зверненням адвоката Задорожного М.С. № 70/77-1 від 05.02.2021) про порушення судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час проведення експертних досліджень, за результатами яких складені висновки судово-економічної експертизи №7011/7507ч7601/17-45 від 27.04.2017, № 7947/8496/17-45 від 15.05.2017, № 4625ч4628/18-45 від 05.03.2018 відсутні, адже законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб'єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.
Щодо порядку розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів і посилання представника позивача на те, що розгляд має відбуватися за обов'язкової участі судових експертів, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані доводи є формальними та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень, адже не порушують права та законні інтереси позивачки, оскільки Центральною експертно-кваліфікаційною комісією прийнято рішення за наслідками звернення адвоката Задорожного М.С. № 70/77-1 від 05.02.2021 про порушення судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час проведення експертних досліджень, за результатами яких складені висновки судово-економічної експертизи №7011/7507ч7601/17-45 від 27.04.2017, № 7947/8496/17-45 від 15.05.2017, № 4625ч4628/18-45 від 05.03.2018.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що доводи викладені відповідачем у апеляційній скарзі є законними та обґрунтованими, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Натомість, судом першої інстанції помилково не надано оцінку спірним правовідносинам в цій частині та не взято до уваги вказані обставини.
Колегія суддів апеляційної інстанції проаналізувавши вищезазначені правові положення та обставини справи доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, через їх необґрунтованість та безпідставність.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).
Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
У даному випадку, Мін'юстом, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи прийняття оскаржуваних рішень, відповідно до норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 242, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити повністю.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2021 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2, судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3, судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Л.О. Костюк
А.Г. Степанюк
Повний текст виготовлено 21.07.2022 року