Справа № 580/1827/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кульчицький С.О.
21 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Шамова Олексія Анатолійовича на ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, приватного підприємства «Землемір», сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2022 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі - відповідач 1), приватного підприємства «Землемір» (далі - відповідач 2), сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» (далі - відповідач 3), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №6-7/VIII Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 15.03.2021р. в частині:
включення земельної ділянки з кадастровим номером 7121588200:17:001:0515 до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону згідно з додатком №1;
надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121588200:17:001:0515 з метою зміни її цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01) згідно Додатку №2.
- визнати протиправним та скасувати рішення №9-81/VIII Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 14.05.2021;
- визнати недійсними торги, проведені 09.08.2021р. за лотом №69645 та результати цих торгів, а саме Протоколу №1 земельних торгів у формі аукціону від 09.08.2021 і Договору оренди землі №442 від 09.08.2021, укладеного між Піщанською сільською радою Золотоніського району Черкаської області та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121588200:17:001:0515 з відповідним скасуванням державної реєстрації права оренди (запис №45014558 від 09.08.2021);
- визнати протиправним та скасувати рішення № 17-138/VIII Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 07 жовтня 2021 року та зобов'язати Піщанську сільську раду прийняти рішення, яким:
затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га громадянину ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (за межами населеного пункту);
передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7121588200:17:001:0515 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства;
- стягнути з Піщанської сільської ради на користь позивача відшкодування за завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, в частині відмови у відкритті проапдження щодо позовної вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення № 17-138/VIII Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 07 жовтня 2021 року та зобов'язати Піщанську сільську раду прийняти рішення, яким: затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га громадянину ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (за межами населеного пункту); передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7121588200:17:001:0515 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства та в іншій частині ухвалу залишити без змін.
З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
У відповідності до ст.308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір, з метою вирішення якого позивач звернувся до суду, виник з приводу отримання у приватну власність земельної ділянки для особистого селянського господарства в адміністративних межах Піщанської сільської ради, яка належить на праві користування товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк».
Тобто, даний позов спрямований на захист прав у сфері цивільно-правових, а не публічно-правових відносинах, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України серед повноважень суду при вирішенні справи є - визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Надаючи оцінку заявленим вимогам позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що позовна заява містить чотири вимоги, а саме:
- перша, друга і третя вимоги направлені на оспорювання земельних торгів та їх результатів;
- четверта вимога не стосується оспорювання земельних торгів: визнати протиправним рішення органу влади, яке належить до владних функцій цього органу з передачі безоплатно у приватну власність громадянам земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації; зобов'язати орган влади вчинити дію, що входить до його владних функцій: затвердити проект землеустрою і передати ділянку у власність.
Зокрема у четвертій вимозі, оспорюється рішення Піщанської сільської ради від 07 жовтня 2021 року №17-138/VIII, яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та передачі ділянки у приватну власність.
Окрмі зазначеного колегія суддів звертає увагу на те, що ч.1 ст.48 КАС України визначено, що суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
На підставі вище зазначеного колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не надано можливості позивачу повноцінно використати свої процесуальні права, зокрема, шляхом подачі заяви про усунення недоліків, уточнення або зміни позовної заяви.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналізуючи оскаржувані рішення, колегія суддів вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі «Мельник проти України» № 23436/03).
У рішенні «Стагно проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (Stagno v. Belgium № 1062/07).
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Проте, суд першої інстанції на зазначені вище положення та обставини, викладені в позовній заяві, належної уваги не звернув та в порушення вищезазначених вимог необгрунтовано залишив позов без розгляду, тим самим виявив надмірний формалізм, обмеживши позивача у доступі до правосуддя та позбавив права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи та матеріали справи у зв'язку із чим суд прийшов до помилкового висновку щодо відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду адміністративного позову, чим порушив норми процесуального права.
За таких обставин керуючись ст.320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2022 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Шамова Олексія Анатолійовича - задоволити.
Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2022 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак
М.І. Кобаль