Справа № 320/14314/21
20 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Шелест С.Б. та суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 5 статті 296 КАС України щодо необхідності подання документу про сплату судового збору.
18 липня 2022 року Військова частина подала до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що військова частина не є розпорядником бюджетних коштів та для сплати судового збору необхідно отримати дозвіл та кошторисні призначення від Командування Сил логістики Збройних Сил України. Враховуючи запровадження на території України воєнного стану, існують певні затримки з боку Командування Сил логістики Збройних Сил України в частині надання дозволів та проведення подальшої процедури необхідної для сплати судового збору.
На підтвердження вжиття заходів, необхідних для сплати судового збору, скаржник надав копію листа Директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України, копії рапортів та квитанцій про сплату судового збору у даній справі.
Розглядаючи клопотання, колегія суддів керується наступним.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Особливістю судового збору є те, що останній підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України, кошти з якого спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства, функціонування та утримання судових установ, що випливає зі статті 9 вищезгаданого Закону.
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення від сплати судового збору останнього, оскільки існуючі у суб'єкта владних поноважень асигнування на сплату судового збору дозволяють здійснювати її в порядку передбаченому законодавством України.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови, перелік суб'єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Так, відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку, обов'язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Проаналізувавши зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, тоді як наведені скаржником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, на наявності яких суд може відстрочити чи розстрочити йому сплату судового збору.
Разом з тим, за змістом частини 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, враховуючи дію воєнного стану на території України, а також вжиті скаржником заходи для сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів, який обраховується з моменту отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 121, 132, 133, 325, 328 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів, який обраховується з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач С.Б. Шелест
Судді О.М. Кузьмишина
О.Є. Пилипенко