П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/7230/21
Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді - доповідача - Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації, Львівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня, яка передбачена ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 1491,00 грн.;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 7354,00 грн.
В обґрунтування позову зазначала, що є учасником бойових дій та має пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідачем було виплачено позивачу разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1491,00 грн. На думку позивача, відповідачем було порушено її право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року залучено до участі у справі, в якості співвідповідача - Львівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Львівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня, яка передбачена ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 1491,00 грн.
Зобов'язано Львівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 7354,00 грн.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
В апеляційній скарзі, Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року в та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги того факту, що Департамент не призначає, не розраховує розмір допомоги, а здійснює саме підготовку документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, оскільки центр не наділений владними повноваженнями здійснювати розрахунок розміру допомоги та приймати рішення стосовно розміру такого розрахунку, в той час як відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 325 розподіл щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Мінсоцполітики, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету. Отже, на думку апелянта, з боку Львівського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат відсутні ознаки протиправності дій, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Позивач, ОСОБА_1 , своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Згідно ч. 9 ст. 18 КАС України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Наразі доступ до електронних справ Херсонського окружного адміністративного суду надано у КП «ДСС», що дає можливість розглядати справу за електронними матеріалами.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 12.05.2020р. серії НОМЕР_1 .
Судом першої інстанції також встановлено, що Львівським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації виплачено позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в сумі 1491 грн., що підтверджено випискою по картковому рахунку АТ «КБ «Приватбанк» від 09.06.2021р.
Вважаючи, що згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) розмір разової грошової допомоги до 5 травня має складати 5 мінімальних пенсій за віком, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що з 27.02.2020 року, дня ухвалення рішення Конституційного Суду України, у позивача виникло право на соціальне забезпечення у розмірі, передбаченому редакцієюЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка передбачала розмір разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, у п'яти мінімальних пенсій за віком, а тому порушене право на виплату такої допомоги у відповідному розміру підлягає задоволенню.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до ст. 12 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року (набрав чинності 01.01.2008 року) згадану вище норму права викладено у такій редакції:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI.
В подальшому, Законом України від 28.12.2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01.01.2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні постанови щодо окремого бюджетного року, а саме: № 147 від 31.03.2015 року, № 141 від 02.03.2016 року, № 233 від 05.04.2017 року, № 170 від 14.03.2018 року, № 237 від 20.03.2019 року та № 112 від 19.02.2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 27.02.2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII не застосовуються, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення ст. 12 Закону № 3551-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Оскільки у 2021 році позивачці разову грошову допомогу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 12 Закону № 3551-XII, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що отримання такої допомоги у меншому розмірі порушує права позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20, яке набрало законної сили відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у цій справі, а тому відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що Центр не призначає та не розраховує розмір допомоги, а здійснює тільки підготовку документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, а тому не є органом який може нести відповідальність, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Так, ст. 17-1 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині організації виплати їм разової грошової допомоги.
Згідно із підпунктом 41 п. 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-ХІІ.
Відповідно до абзаців 1 та 2 п.1 постанови №112 Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23.03.2020 районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Судом першої інстанції встановлено, що виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій здійснено Львівським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації. Даний факт апелянтом не оспорюється.
Згідно висновків Верховного Суду у рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 відповідачем в аналогічних типових справах є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме Львівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації є належним відповідачем у даній справі.
Отже, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для визнання, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Оскільки, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації, Львівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Дата складення повного тексту судового рішення 21.07.2022р.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.