П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1632/22
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
рішення суду першої інстанції прийнято у
м. Одеса, 11 квітня 2022 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Градовського Ю.М., Шеметенко Л.П.,
секретар судового засідання Недашковська Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» (далі-позивач, ДТОВ «ТІС-Міндобрива») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (далі- відповідач, Південне міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 146/34-00-25 від 23.07.2021.
В обґрунтування позову вказано, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі хибних висновків контролюючого органу про нібито порушення позивачем пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України вимог, оскільки у 2015 році не відбулось переходу права власності на частки у статутному капіталу за договорами з ОСОБА_1 та Федкомінвест Монако САМ, а відтак були відсутні контрольовані операції які позивач мав би відобразити у звіті. Наголошує, що позивачем була допущена помилка в бухгалтерському обліку щодо відображення доходу за договорами відступлення частки в статутному капіталі позивача шляхом купівлі-продажу від 31.03.2015р. на користь ОСОБА_1 (громадянин Угорщини) та ФЕДКОМІНВЕСТ МОНАКО САМ. Операції не спричинили виникнення доходу відповідно до п.8П(С)БО 15, оскільки не було доходів, які перевищили б пов'язані з ними витрати.
Відповідач проти задоволення позову заперечував.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року, адміністративний позов ТОВ «ТІС-Міндобрива» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 146/34-00-25 від 23.07.2021.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» судовий збір в розмірі 5481 грн (п'ять тисяч чотириста вісімдесят одна грн.).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позву.
В обґрунтування апеляційної скарги, виклавши більшою мірою аналогічні доводи тим, що були зазначені у відзиві на позовну заяву, податковий орган наголошує, що перевіркою встановлено порушення Товариства позивача вимог податкового законодавства, що виразилось у не включенні до звіту про контрольовані операції за 2015 рік інформації про здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції з контрагентами нерезидентами: ОСОБА_1 (громадянин Угорщини) на загальну суму 107 856 016,58грн., ФЕДКОМІНВЕСТ МОНАКО САМ. (FEDCOMINVEST MONACO S.A.M.) (Князівство Монако) на загальну суму 8 113 672,00грн. Операції з вказаними контрагентами про відступлення (продажу) фінансових інвестицій у вигляді корпоративних прав на частку у статутному капіталі відповідали критеріям, визначеним у пп. 39.2.1.1, 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 ПК України, та мали бути відображені у звіті про контрольовані операції за звітний 2015 рік. Відтак, на думку апелянта, у відповідача були наявні підстави для прийняття оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення
24.06.2022р. від позивача у справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про хибність тверджень та доводів апелянта просить залишити судове рішення без змін, мотивуючи зокрема тим, що операції з ОСОБА_1 (громадянин Угорщини) та ФЕДКОМІНВЕСТ МОНАКО САМ про відступлення (продажу) фінансових інвестицій у вигляді корпоративних прав на частку у статутному капіталі не підлягали відображенню у звіті про контрольовані операції за 2015 рік.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового в межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.15 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 ПК України, на підставі наказу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.05.2021 № 53, співробітниками податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» з питання невключення до поданого звіту про контрольовані операції за 2015 рік інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції, результаті якої оформлено актом перевірки від 23.06.2021 №203/34-00-25/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України в частині не включення до поданого звіту про контрольовані операції за 2015 рік інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції з контрагентами - нерезидентами: ОСОБА_1 (громадянство України) на загальну суму 107 856 016,58 грн; ФЕДКОМІНВЕСТ МОНАКО САМ (FEDCOMINVEST MONACO S.A.M.) (Князівство Монако) на загальну суму 8 113 672 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 13.07.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення № 146/34-00-25, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» застосовано штраф у відповідності до пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України в розмірі 365 400 грн.
Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» оскаржило його в адміністративному порядку до ДПС України, однак рішенням № 28950/6/99-00-06-03-01-66 від 23.12.2021 скаргу платника податків залишено без задоволення, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у ТОВ «ТIС-МІНДОБРИВА» були відсутні будь-які підстави для включення договорів від 31.03.2015 р. з продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ТIС-ЗЕРНО» до операцій, які підлягають відображенню в звіті з ТЦО за 2015 рік, оскільки протягом 2015 року не відбувалось переходу права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ТIС-ЗЕРНО» та не було здійснено повної оплати за договорами відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «ТІС-ЗЕРНО». Тому дані договори не вплинули і не могли вплинути на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств та, відповідно, не можуть бути визнані господарськими операціями в розумінні спеціальної норми - пп.39.2.1.4 ст. 39 Податкового кодексу України.
Надаючи оцінку обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов'язань платника податків до рівня податкових зобов'язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, які мали місце під час здійснення зіставних операцій, передбачених цією статтею, сторони яких не є пов'язаними особами (підпункт 39.1.1 пункту 39.1 статті 39 ПК України).
Положеннями підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу є контрольованими операціями.
Так, відповідно до пп. «а» пп.39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
Згідно п.п.39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 ПК України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: ґ)операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Нормами п.п.39.2.1.7 ч. 39.2 ст. 39 ПК України визначено, що господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до пп.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України (в редакції від 01.07.2015) платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації).
Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Приписами пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із: джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу».
Згідно з пп.пп. 5 та 7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, із змінами, і доповненнями, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
До складу інших доходів, зокрема,. включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у Процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що Звіт про контрольовані операції за 2015 р. ТОВ «Тіс-Міндобрива» подано до ДФС України 27.04.2016 за №9276733790, кількість поданих додатків: 3, загальна сума контрольованих операцій, відображена у звіті, 114662891 грн.
У розрізі контрагентів зазначений звіт про контрольовані операції за 2015 рік містить наступні відомості: Intour Support LTD (1862510; Британські Віргінські острови) - 11286333 грн; Bumge SA (CHE-102.479.861; Швейцарія) - 45 988 975 грн; Grain-Trans LTD (1596216; Британські Віргінські острови) - 57 387 583 грн.
Під час проведення перевірки на запит контролюючого органу товариством були надані копії документів та відомостей з питань, які пов'язані з предметом перевірки, зокрема: договори про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «ТІС-ЗЕРНО», Договори про внесення змін до договорів про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «ТІС-ЗЕРНО», акт приймання-передачі частки у статутному капіталі, Статути ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» та ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» зі змінами, Обороти рахунку 74 «Інші доходи» за 2015 рік, Зворотно-сальдова відомість по рахунку 74, Обороти рахунку 364 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 2015 рік, Картки рахунку 361 по взаємовідносинам з ОСОБА_1 та ФЕДКОМІНВЕСТ МОНАКО САМ, накази, банківські виписки, тощо.
Як свідчать матеріали перевірки, у ході її проведення, перевіряючими було здійснено порівняльний аналіз відомостей із поданого звіту про контрольовані операції за 2015 р. та наданих до перевірки документів бухгалтерського обліку та виявлено факти недекларування у звіті про контрольовані операції за 2015 рік операцій, що підпадають під критерій контрольованих, які встановлені п. «а» пп.39.2.1.1 пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України:
з контрагентом - нерезидентом ФЕДКОМІНВЕСТ МОНАКО САМ (FEDCOMINVEST MONACO S.A.M.) (Князівство Монако) - на загальну суму 8 113 672грн;
з контрагентом - нерезидентом ОСОБА_1 (Угорщина) - на загальну суму 107 856 016,58 грн.
Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, між ТОВ «Тіс-Міндобрива» та ОСОБА_1 31.03.2015 укладено договір відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Тіс-Зерно» шляхом купівлі-продажу за ціною 4 601 365,90 доларів США, що за курсом НБУ станом на день укладання цього договору складало 107 856 016,58 грн. (п.1.4 договору).
Згідно з п.1.1, пп. 1.3.1 цього договору відчужувач ТОВ «Тіс-Міндобрива» зобов'язується передати (відступити) у власність набувача (продати) частину частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Зерно», яка відповідно до Статуту складається з вкладу на суму 874 337,64 грн., що еквівалентно 221 323 долари США та 29 центів за курсом НБУ та відповідає частці 9,207%, а Набувач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти названу частину частки та оплатити її.
Вся частка відчужувача у статутному капіталі ТОВ «Тіс-Зерно» складається з вкладу на суму 940148,29 грн., що еквівалентно 237148,74 доларів США за курсом НБУ та відповідає частці у розмірі 9,900%.
Пунктом 1.4 вказаного вище Договору було закріплено, що відступлення відчужувачем набувачу частки у статутному капіталі ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» відбувається за ціною 4601365,9 долара США, які набувач сплачує протягом року з дня підписання цього Договору.
Аналогічний договір укладено ТОВ «Тіс-Міндобрива» із юридичною особою ФЕДКОМІНВЕСТ МОНАКО САМ (FEDCOMINVEST MONACO S.A.M.) (Князівство Монако), згідно з яким відступило частку у статутному капіталі ТОВ «Тіс-Зерно» шляхом купівлі-продажу за ціною 8113672 грн., які набувач сплачує протягом року з дня підписання цього договору на банківський рахунок, який буде додаткового повідомлений відчужувачем (п.1.4 договору).
Згідно з п.1.1 цього договору відчужувач ТОВ «Тіс-Міндобрива» зобов'язується передати (відступити) у власність набувача (продати) частину частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Зерно», яка відповідно до Статуту складається з вкладу на суму 65 810,36 грн, що еквівалентно 16658,74 доларів США за курсом НБУ та відповідає частці 0,693%, а Набувач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти названу частину частки та оплатити її.
Пунктом 1.4 вказаного вище Договору було закріплено, що відступлення відчужувачем набувачу частки у статутному капіталі ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» відбувається за ціною 8 113 672 грн., які набувач сплачує протягом року з дня підписання цього Договору.
Відповідно до пп.1.2 п.1 Статуту ТОВ «Тіс-Міндобрива», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Тіс-Міндобрива» № 2 від 17.09.2008 із змінами від 24.10.2014, учасниками ТОВ «Тіс-Міндобрива» є ОСОБА_2 (громадянин Угорщини) та Федкомінвест Монако САМ (засновано згідно із законодавством Монако). Долі учасників у статутному капіталі складають: ОСОБА_3 - 51 575 049 грн, Федкомінвест Монако САМ - 4 346 968 грн.
Відповідно до Статуту ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» учасниками товариства є ОСОБА_1 та ФЕДКОМІНВЕСТ МОНАКО САМ. Відповідно до інформації Ekevatorist.com - головний елеваторний сайт України про агробізнес, власником компанії Федкомінвест Монако САМ є ОСОБА_2 , який зареєстрував холдінг у 1994 році.
Отже відповідно до абз. 1 та абз. 2 пп. «б» пп. 14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ ТОВ «Тіс-Міндобрива» та нерезиденти ОСОБА_2 (громадянин Угорщини), Федкомінвест Монако САМ (Монако) є пов'язаними особами.
Також, як свідчать дані перевірки та не заперечується сторонами, на підставі вищезазначених договорів про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Тіс-Зерно» шляхом купівлі-продажу від 31.03.2015 операції з відступлення (продажу) фінансових інвестицій у вигляді корпоративних прав на частку у статутному капіталі ТОВ «Тіс-Зерно» контрагенту ОСОБА_4 у розмірі 107 856 016,58 грн та контрагенту Федкомінвест Монако Сам у розмірі 8 113 672 грн. платником податків ТОВ «ТІС-Міндобрива» в бухгалтерському обліку звітного 2015 року віднесено до доходного субрахунку 741 «дохід від реалізації фінансових інвестицій» рахунку 74 «інші доходи» та відображено проводками: Дт361 Кт741 - визнано дохід від продажу частки в статутному капіталі; Дт741 Кт793 - списані доходи на фінансовий результат.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що Товариством визнано дохід від продажу частки у статутному капіталі та списано його на фінансовий результат.
Протягом 2015 року ТОВ «Тіс-Міндобрива» в рахунок оплати за відступлення (продаж) частки в статутному капіталі ТОВ «Тіс-Зерно» згідно договорів відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Тіс-Зерно» шляхом купівлі-продажу від 31.03.2015 отримано: від контрагента ОСОБА_5 (громадянство Угорщини) - 22 002 000 грн, що в бухгалтерському обліку платника податків відображено проводкою Дт311 Кт361 - отримано гроші за продаж на банківський рахунок.
Слід також зазначити, що повернення коштів нерезиденту протягом 2015 року не здійснювалось.
Крім того, перевіряючими у ході проведення перевірки було встановлено та не спростовано позивачем, що позивачем до контролюючого органу подано звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2015 рік (форма № 2) від 09.02.2016 за №9275523169, в якому в рядку 2240 «інші доходи» за звітний період відображено загальну суму доходу від продажу корпоративних прав у розмірі 115 970 000 грн, яка складається із суми доходу від продажу частки в статуті ТОВ «Тіс-Зерно» контрагенту ОСОБА_4 у розмірі 107 856 016,58 грн та сум доходу від продажу частки в статуті ТОВ «Тіс-Зерно» контрагенту - нерезиденту Федкомінвест Монако САМ в розмірі 8 113 672 грн.
Річний дохід платника податків ТОВ «Тіс-Міндобрива» від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за звітний (податковий) період 2015 року складає 690 3000 000 грн. (податкова декларація з податку на прибуток підприємства від 25.02.2016 № 9276028750), що перевищує 59 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Отже, операції з відступлення (продажу) фінансових інвестицій у вигляді корпоративних прав на частку у стктутному4 капіталі ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» контрагенту ОСОБА_4 та контрагенту ФЕДКОМІНВЕСТ МОНАКО САМ, відповідали критеріям, визначеним у пп. 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2 п. 39.2 ст. 39ПК України.
Відтак, є вірним зауваження відповідача у справі, що такі господарські операції з відступлення частки фінансових інвестицій у вигляді корпоративних прав на частку у статутному капіталі ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» мали бути відображені в звіті ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» про контрольовані операції за звітний 2015 рік.
Однак, ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» не включило до поданого звіту про контрольовані операції за 2015 рік від 27.04.2016 №9276733790 зазначені вище контрольовані операції.
Пунктом 120.4 статті 120 ПК України визначено, що не включення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції та/або не включення до поданого звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній інформації відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу - тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 1 відсотка суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі не задекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році; 1 відсотка суми доходу (виручки) учасника міжнародної групи компаній, інформація про якого в порушення вимог цього Кодексу не відображена у звіті в розмірі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового )звітного) року.
Неподання платником податків уточнюючого звіту про контрольовані операції після, спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен: календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Твердження позивача з яким погодився суд першої інстанції та на яких представник позивача наполягав під час апеляційного розгляду справи стосовно того, що у 2015 році переходу права власності на частку у статутному капіталі за договорами з ОСОБА_1 та ФЕДКОМІНВЕСТ МОНАКО САМ не відбулось, а відтак позивач не мав відображати такі господарські операції у звіті про контрольовані операції за 2015 рік колегія суддів оцінює критично, оскільки з досліджених вище доказів вбачається та вже було вказано вище, що позивачем було визнано дохід від продажу частки в статутному капіталі на підставі договорів з вищезазначеними контрагентами та списано його на фінансовий результат саме у звітному податковому періоді - 2015 рік.
Крім того, апеляційний суд оцінює критично також посилання представника позивача на те, що в бухгалтерському обліку було здійснено позивачем технічну помилку щодо відображення доходу від продажу корпоративних прав, яку в подальшому Товариство виправило методом «червоного сторно», оскільки граничним терміном для подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік була дата - 04.05.2016р. Втім, лист до податкового органу щодо виправлення у другому кварталі 2021 помилки звітності за 2015 рік методом «червоного сторно» - по доходу від реалізації фінансових інвестицій (частки у статутному j капіталі) було направлено Товариством лише в ході проведення перевірки - 09.06.2021р.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що відповідачем доведено належними письмовими доказами правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 23.07.2021р. №146/34-00-25, а відтак висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ТІС-Міндобрива» є хибним.
Відтак, відсутні підстави для задоволення позову ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА».
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України» ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Системно проаналізувавши приписи законодавства, які регулюють спірні правовідносини, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи усе вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність правових підстав для її задоволення.
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315-317, 321-322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року по справі № 420/1632/22 - скасувати.
Ухвалити у справі №420/1632/22 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 21 липня 2022 року.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Градовський Ю.М. Шеметенко Л.П.