12 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/21336/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В.)
у справі №160/21336/21
за позовом Державного нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу, -
Державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори Канюга Ольга Василівна звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, в якому з урахуванням збільшення предмету позову просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2021 № 3825/5 «Про задоволення скарги» в частині пункту 3, згідно до якму вирішено «анулювати доступ державному нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»;
- зобов'язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити доступ державному реєстратору - державному нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерством юстиції України під час розгляду скарги на дії державного реєстратора - Державного нотаріуса Вільногірської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 допущено процесуальні порушення, що в свою чергу призвело до протиправного прийняття наказу від 28.10.2021 № 3825/5 «Про задоволення скарги» в частині пункту 3.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2021 №3825/5 «Про задоволення скарги» в частині пункту 3, згідно якому вирішено «анулювати доступ державному нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення державного нотаріуса про час та місце розгляду скарги щодо дій останнього, внаслідок чого дійшов висновку про порушення проведення процедури, що в свою чергу, призводить до протиправності оскаржуваної частини винесеного наказу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач наполягає на тому, що відповідно до листа Державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 10.08.221 №4002/14.2-11 оголошення про засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України, яке відбулось 10.08.2021, було розміщено на офіційному вебсайті Мін'юсту 06.08.2021 о 15:55. Крім того, 06.08.2021 головним спеціалістом відділу інформаційно-технічного забезпечення діяльності Колегії управління забезпечення діяльності Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Демченко М.О. здійснено ряд телефонних дзвінків державному нотаріусу ОСОБА_1 , проте на телефонні дзвінки не відповіли, про що складено акт від 06.08.2021 про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання центральної Колегії 10.08.2021. Зі змісту акта вбачається, що телефонний дзвінок здійснено на номер телефону: НОМЕР_1 . За результатами моніторингу інформації на предмет актуальності вказаного номеру телефону на офіційному вебсайті «Єдиного реєстру нотаріусів» в контексті пошуку державної нотаріально контори «Вільногірська державна нотаріальна контора» так і пошуку нотаріусів «Канюга Ольга Василівна» в розділі контактні дані зазначено саме той номер телефону, за яким було здійснено виклик державного нотаріуса на засідання Колегії, а саме: (05653) 5-27-60. При цьому, ні Законом №1952-IV, ні Порядком №1128 не встановлено обов'язку Колегії з'ясовувати інші засоби зв'язку державного нотаріуса Канюги О.В. ніж ті, які є загальнодоступними та актуальними. Вищенаведене, на думку відповідача, свідчить про те, що Колегією виконано вимоги п. 11 Порядку №1128 та вжито всіх заходів щодо повідомлення заінтересованих сторін, зокрема державного реєстратора Канюгу О.В., про датку, час і місце розгляду центральною Колегією скарги Акціонерного товариства «ОТП Банк» від 27.07.2020 шляхом основного засобу повідомлення: оприлюднення відповідного оголошення на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України, так і додаткового: телефонограмою.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник позивачки проти вимог апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Представник позивачки зазначає, що посилання скаржника на повідомлення державного нотаріуса телефонограмою за телефоном, який відключено більше 5 років саме шляхом складання акта «Про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання центральної Колегії на 10.08.2021», оскільки нотаріус не відповідає за вказаним номером телефону - в жодному разі не можна вважати належним, в розумінні п.п. 10, 11 Порядку №1128 способом повідомлення суб'єкта оскарження, а розміщення оголошення на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України не є достатнім доказом повідомлення державного нотаріуса/реєстратора про час і місце розгляду скарги, адже у державного нотаріуса/реєстратора немає обов'язку здійснювати моніторинг вебсайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому такої інформації.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, до Міністерства юстиції України надійшла скарга Акціонерного товариства «ОТП Банк» від 27.07.2020 на рішення від 28.04.2020 за № 52079755, прийняте державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Канюгою Ольгою Василівною.
10.08.2021 Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції при повторному розгляді скарги Акціонерного товариства «ОТП Банк» від 27.07.2020 на рішення, прийняте державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Канюгою Ольгою Василівною від 28.04.2020 за №52079755, зроблено висновки про прийняття державним нотаріусом Канюгою О.В. неправомірного рішення, що за характером допущених нею порушень вимог законодавства є підставою для застосування заходу реагування у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав.
Пунктом 3 Наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2021 від № 3825/5 анульовано доступ державному нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Правомірність пункту 3 Наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2021 від № 3825/5 є предметом судового розгляду у даній справі.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріус є державним реєстратором.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначено ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі.
Відповідно до частини 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедура розгляду відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора прав, суб'єкта державної реєстрації прав, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами, визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.
Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Пунктом 10 Порядку № 1128 встановлено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.
Отже, з огляду на викладене, можна зробити висновок, що необхідною умовою для належного забезпечення розгляду скарги є повідомлення державного реєстратора про розгляд такої скарги.
Пунктом 11 Порядку № 1128 встановлено, що Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
З системного аналізу вищевикладеного, вбачається, що обов'язковою умовою належного повідомлення осіб про час і місце засідання колегії, окрім розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту є повідомлення такої особи або телефонограмою або засобами електронної пошти.
При цьому, повідомлення таким шляхом обов'язкове лише за наявності необхідних підстав, а саме, наявність номера телефону чи адреси електронної пошти особи у поданій скарзі, повідомлено такі дані заінтересованою особою, або встановлено з інших офіційних джерел.
З матеріалів справи встановлено, та не заперечується сторонами, що Міністерство юстиції України розмістило оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту з приводу розгляду скарги.
Стосовно доводів відповідача про повідомлення позивачки про час і місце засідання колегії телефонограмою, суд апеляційної інстанції зазначає, що складання відповідачем Акту від 06.08.2021 не може бути свідченням належного повідомлення позивачки про розгляд скарги телефонограмою, оскільки у вказаному акті відповідачем зазначено про неможливість здійснення виклику телефонограмою.
Більш того, акт про неможливість здійснення виклику телефонограмою по своїй суті та правовим наслідкам не є телефонограмою, якою фіксується факт повідомлення особи, що свідчить про безпідставність посилань відповідача на те, що останній повідомив позивача про розгляд скарги телефонограмою.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було порушено норми пункту 11 Порядку № 1128 та не здійснено повідомлення позивача додатково одним з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел) або засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Аналогічний правовий висновок щодо обов'язковості повідомлення учасників розгляду скарг двома способами був зроблений Верховним Судом у постановах від 16.02.2022 у справі №640/843/21, від 27.05.2021 у справі № 420/4037/20, зокрема: «…безальтернативність щодо вибору виключно єдиного способу повідомлення осіб, запрошених для розгляду скарги шляхом лише оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту без сповіщення за допомогою телефонограми чи засобів електронної пошти, є порушенням приписів Порядку №1128…».
Слід також звернути увагу на неодноразово висловлену Верховним Судом правову позицію щодо відсутності обов'язку особи здійснювати моніторинг сайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому інформації, адже обов'язок надання такої інформації встановлений спеціальним порядком (постанова від 14 листопада 2018 року у справі № 814/2229/17, від 17 липня 2019 року у справі № 420/5711/18, від 8 серпня 2019 року у справі №813/2632/18, від 12 грудня 2019 року у справі №540/15/19, від 30 квітня 2020 року у справі № 820/5458/17, від 8 липня 2021 року у справі № 640/25601/19).
Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач не навів доводів на підтвердження наявності обставин, які б перешкоджали йому скористатись іншим додатковим способом належного повідомлення, після невдалої спроби повідомити позивача телефонограмою, зафіксованою в акті від 06.08.2021, оскільки телефонограма не є єдиним додатковим способом належного повідомлення.
Суд першої інстанції правильно вказав, що Міністерство юстиції України забезпечує виконання завдань покладених на Міністра юстиції України шляхом ведення відповідних державних реєстрів, а отже відповідач є володільцем адрес офіційної електронної пошти, зокрема нотаріусів-державних реєстраторів.
Тобто, відповідачу було відомо з офіційних джерел адресу електронної пошти позивача, натомість, будь-яких дій з приводу належного повідомлення позивача засобами електронної пошти першим не здійснено.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №460/3137/20 дійшов висновку, що обов'язкове запрошення, яке міститься у Порядку № 11128, свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника та суб'єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
З огляду на це, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.
Також, Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 520/7596/19 зазначав, що участь позивача на засіданні комісії спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.
Підсумовуючи вищенаведене та з урахуванням того, що матеріали даної справи не містять доказів про належне повідомлення державного нотаріуса про час та місце розгляду скарги щодо дій останнього, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення проведення процедури, що в свою чергу, призводить до протиправності оскаржуваної частини наказу.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі №160/21336/21 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко