19 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/1840/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Ліненко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Лідер-Комфорт»
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради щодо не здійснення публікації на офіційному веб-сайті Кам'янської міської ради та не прийняття на зберігання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 28.10.2021; зобов'язати Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради опублікувати на офіційному веб-сайті Кам'янської міської ради та прийняти до зберігання протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 28.10.2021.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради щодо неприйняття на зберігання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 28.10.2021. Зобов'язано Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради прийняти до зберігання протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 28.10.2021. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Представником позивача 04.04.2022 подано до суду першої інстанції клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000,00 грн. та витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року заяву задоволено частково. Стягнуто з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7996,20 грн. У задоволенні решти вимог заяви представника позивача відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання представника позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що адвокатом не надано доказів реального понесення таких витрат.
Також до початку розгляду апеляційної скарги представник відповідача - адвокат Дудник О.С., двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобо. Натомість друге клопотання не було задоволено судом з огляду на те, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, який має добросовісно користуватися процесуальними павами та забезпечити, в разі необхідності, участь представника при розгляді справи з метою не допущення порушення права та інтересів інших учасників процесу щодо своєчасного вирішення спору. Суд зазначає, що тривала хвороба адвоката не може бути беззаперечною підставою для відкладення розгляду справи, адже представництво суб'єкта владних повноважень може здійснюватися як через адвоката, так і в порядку самопредставництва, що не було забезпечено апелянтом. При цьому суд зазначає, що апеляційна скарга та клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача були підписані директором Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради, що свідчить про можливість даної особи виступити представником в суді.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у Договорі № 612 від 10.01.2022 сторони погодили вартість юридичних послуг, яка становить 15000,00 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу до суду першої інстанції було надано копію рахунку № 612-1 від 01.04.2022 та копію акту прийняття правових послуг від 01.04.2022.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 131-2 Конституції України встановлено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 3-6 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Акт № 1 прийняття правових послуг від 01.04.2022 містить опис наданих адвокатом послуг, витрачений час на їх надання та розрахунок вартості послуг відповідно до умов договору.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони не обмежені волею та розсудом щодо визначення в умовах договору суми гонорару адвоката, натомість така домовленість не є безумовною для суду при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.
Як встановлює закон, про що зазначено вище, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує низку обставин, у тому числі обґрунтованість та пропорційних розміру таких витрат до предмета спору. При цьому суд законом наділений правом зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, що і було застосовано судом першої інстанції.
Додатково рішення в частині відмови у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат позивачем не оскаржується.
Натомість відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання повністю з огляду на недоведеність реального понесення витрат на правничу допомогу.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що аналіз статті 139 КАС України дає можливість дійти висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи здійснено фактичний розрахунок між сторонами договору на момент вирішення судом відповідного питання.
Аналогічний підхід щодо застосування положення статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2019 у справі № 813/481/18, від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20.
Отже, доводи апелянта не є слушними.
Більш того, позивачем надано до суду апеляційної інстанції докази сплати у повному обсязі гонорару адвоката відповідно до умов договору.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року в адміністративній справі № 160/1840/22 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 19 липня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 21 липня 2022 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров