15 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/11129/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ»
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року (головуючий суддя Єфанова О.В.)
у справі №160/11129/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ»
до Дніпровської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішень, -
07.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби:
Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 05.01.2021 за №UA110130/2020/000088/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/00008;
Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 12.03.2021 за №UA110130/2021/000029/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2020/00247;
Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 07.04.2021 за №UA110130/2021/000038/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/0094.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 позову заяву залишено без руху та запропоновано надати:
уточнену позовну заяву з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимогКАС України, а також його копії для направлення відповідачу у справі;
- докази, а саме: оригіналів оспорюваних індивідуальних актів або копій, а у разі відсутності таких у позивача - клопотання про витребування.
- пояснення щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1статті 172КАС Україниз наданням відповідних доказів за наявності;
- документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 позовну заяву повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 12.07.2021 в строки, встановлені ухвалою.
Означена ухвала суду від 27.07.2021 оскаржена позивачем в апеляційному порядку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 апеляційну скаргу ТОВ «ТК Атлант» - задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 в адміністративній справі №160/11129/21скасовано.
Справу №160/11129/21 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Суд першої інстанції, одержавши справу №160/11129/21, ухвалою від 15.11.2021 повторно залишив позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» без руху та встановив позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- МД UА110130/2021/000146, МД UА110130/2021/006497, МД UА110130/2021/009403;
- детального розрахунку різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом по деклараціям МД UА110130/2021/000146, МД UА110130/2021/006497, МД UА110130/2021/009403 та у випадку відхилення від суми зазначеної в заяві від 28.07.2021 року, надати документи про сплату судового збору;
- уточненої позовної заяви з додатками для відповідача.
13.12.2021 на адресу суду першої інстанції надійшла заява ТОВ «ТК АТЛАНТ» про усунення недоліків позовної заяви відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2021.
Позивач у вказаній заяві, зокрема, зазначив, що надати декларації, які запропоновано надати ухвалою суду від 15.11.2021, неможливо, оскільки по ним прийнято рішення про відмову в їх оформленні.
Дослідивши доводи вказаної заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунуті, оскільки позивачем не надано МД UА110130/2021/000146, МД UА110130/2021/006497, МД UА110130/2021/009403, а саме ці декларації є необхідними доказами для розгляду справи.
Крім того судом враховано, що позивачу запропоновано надати детальний розрахунок різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом по деклараціям МД UА110130/2021/000146, МД UА110130/2021/006497, МД UА110130/2021/009403 та у випадку відхилення від суми зазначеної в заяві від 28.07.2021, надати документи про сплату судового збору; надати уточнену позовну заяву з додатками для відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 17.12.2021, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок такого.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, на яку посилаєиться суд першої інстанції, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В той же час суд апеляційної інстанції звертає увагу, що частинами 1 та 4 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Приписами частини 1 статті 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів з власної ініціативи або за клопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.
З урахуванням зазначених обставин, а також з метою з'ясування всіх обставин у справі, суд може витребувати докази, які мають значення для справи. При цьому суд повинен вказувати, які саме докази необхідно надати.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд обмежений процесуальними можливостями з'ясувати чи дійсно у позивача відсутні докази чи має місце зловживання процесуальними правами.
При цьому позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг доказів, що потрібно долучити до позовної заяви і якими підтверджуються позовні вимоги. Не долучення до позовної заяви окремих доказів не може бути перешкодою у судовому захисті.
Таким чином, перекладання обов'язку, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі щодо надання доказів на позивача є передчасним та необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 420/3952/20.
Суд апеляційної інстанції також враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Враховуючи викладене та з урахуванням того, що ненадання доказів не є недоліком, що перешкоджає суду вирішити питання про відкриття провадження у справі, оскільки згідно з чинним законодавством їх надання дозволяється на всіх стадіях адміністративного процесу до ухвалення судом рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм процесуального права, що відповідно до ст.320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 311, 312, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року по справі №160/11129/21 скасувати.
Справу №160/11129/21 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко