Справа № 2-534/10
Р І Ш Е H Н Я
30 червня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя Швець В.М.,
при секретарі Ткачовій В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до станції Ізмаїл Одеської дирекції залізничних перевезень та управління Одеської залізниці про визнання неправомірними дій та стягнення матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до станції Ізмаїл Одеської дирекції залізничних перевезень та управління Одеської залізниці про визнання неправомірними дій та стягнення матеріальної шкоди. В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та дав пояснення, що він є інвалідом війни, що підтверджується посвідченням. Відповідно до ст.ст.2, 7, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має право безкоштовного проїзду у приміському потягу. 30 серпня та 3 вересня 2008 року він звертався до каси Ізмаїльського залізничного вокзалу для отримання безкоштовного квитка, але йому відмовили, спочатку касир, потім начальник станції, потім отримав заперечення від управління залізничних перевезень Одеської залізниці. Вважає таку відмову неправомірною, просить визнати дії по відмові неправомірними та стягнути матеріальну шкоду в вартості проїзду від станції Ізмаїл до станції Білгород-Дністровський в сумі 11грн. 92коп.
Представники відповідачів надали до суду письмові заперечення проти позову, просили суд розглянути справу за їх відсутності, з позовом не згодні бо вважають, що позивач не мав право на безкоштовний проїзд в потягу.
У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, суд вважає позов не обґрунтованим і таким, що не має бути задоволеним.
Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є інвалідом війни.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються пільги з безплатного проїзду залізничним транспортом приміського сполучення.
Відповідно до п.1.7 «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України», затверджених наказом міністерства транспорту та зв'язку України № 1196 від 27 грудня 2006 року, поїзд № 686 Ізмаїл - Одеса, на якому позивач бажав проїхати до ст.Білгород-Дністровський, є пасажирським, а не приміським поїздом.
Таким чином чинним законодавством не передбачено пільг позивачу у проїзді в пасажирському поїзді, а тому відмова в такому перевезенню з боку відповідачів вважається судом правомірною.
Підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди передбачені ст.ст.22,23,1166,1167 ЦК України, згідно до яких підставою є вчиненні винних дій особою. З боку відповідачів не вбачаються винні дії щодо позивача, а тому не має підстав для стягнення матеріальної або моральної шкоди.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується положеннями ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.22,23,1166,1167 ЦК України, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.1.7 «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України», затверджених наказом міністерства транспорту та зв'язку України № 1196 від 27 грудня 2006 року, ст.ст.10,11,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до станції Ізмаїл Одеської дирекції залізничних перевезень та управління Одеської залізниці про визнання неправомірними дій та стягнення матеріальної шкоди - відмовити.
Судові витрати прийняти на рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.