Справа № 2-2132/10
15 липня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Баннікової Н.В.
при секретарі - Івановій Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізмаїлі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 28.04.2007 року відділом РАЦС по м.Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 178, мотивуючи втратою почуття любові та поваги один до одного, протизаконним способом життя відповідача, наявністю між ними суперечок, в результаті чого шлюбно-сімейні стосунки між ними було припинено, спроби налагодити сімейні стосунки видались марними, вважає збереження шлюбу неможливим та таким, що суперечить її інтересам.
Позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце слухання сповіщався належним чином, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивачки.
Вислухавши позивачку, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 28.04.2007 року, шлюб у сторін перший. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Шлюбно-сімейні стосунки сторін припинено з 08.11.2007 року з причини втрати почуття любові та поваги один до одного, наявності між ними суперечок.
Вироком Приморського районного суду м.Одеси від 22.06.2009 року ОСОБА_2 було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з випробуванням строком на 3 роки.
Спроби налагодити сімейні стосунки результатів не дали.
Спори про спільне майно та місце проживання дитини відсутні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.24Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ст.55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чолові відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст.56 СК України).
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Враховуючи характер сімейних відносин, фактичні взаємини та обставини життя подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, категоричне небажання позивачки зберегти шлюбно-сімейні стосунки, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу не можливе та суперечить інтересам позивачки, тому вважає за необхідне шлюб розірвати.
Керуючись ст.ст.10,60,212,213,224 ЦПК України, ст.ст.24,55,56,110,112 СК України, суд-
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 28.04.2007 року відділом РАЦС по м.Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 178.
При реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути держмито на користь держави з ОСОБА_2 в розмірі 17 грн, ОСОБА_1 від сплати держмита - звільнити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку .
Суддя