Справа 2-А-290/2010
08 липня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про поновлення строку на звернення до суду, визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною
20.05.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області (далі - відповідач) про поновлення строку на звернення до суду та визнання постанови від 29.04.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 126 ч. 1 КУпАП протиправною.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він керував автомобілем НОМЕР_1 в с.м.т. Олександрівка Вознесенського району і на вимогу працівника відповідача надав посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектор Державтоінспекції зазначив в ньому дані посвідчення водія.
Посилаючись на незаконність постанови, позивач просив позов задовольнити.
Пропуск строку звернення до суду за захистом порушеного права позивач мотивував поважною причиною - знаходженням на амбулаторному лікуванні з 07 по 15.05.2010 року, що підтверджується медичною довідкою Олександрівської міської лікарні.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмове заперечення на позов, зазначаючи, що притягнення до адміністративної відповідальності позивача було проведено у відповідності до діючого законодавства.
Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - інспектором ДПС Первомайської роти для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ніколаєвим Р.В. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 29.04.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 1 КУпАП - управління транспортним засобом водієм, який не має при собі посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, а саме: керування 29.04.2010 року о 22-40 год. водієм ОСОБА_1 транспортним засобом «Ауді 80» номерний знак НОМЕР_2 в с.м.т. Олександрівка Вознесенського району без посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб, чим порушено п. 2.1 Правил дорожнього руху.
Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 1 КУпАП є показання свідка ОСОБА_3, який підтвердив, що на вимогу працівників Державтоінспекції 29.04.2010 року водій ОСОБА_1 не мав змоги надати документи, оскільки їх не було при ньому і вказані документи через деякий час були йому передані невідомим громадянином, вказаний водій неодноразово намагався спілкуватися з ним з тим, щоб вплинути на зміну показань. Свідок ОСОБА_2 підтвердив, що водій автомобіля «Ауді» відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 29.04.2010 року та зі слів інспектора ДАІ йому стало відомо, що вказаний водій не мав реєстраційних документів та посвідчення водія, які повинен мати при собі та через деякий час ці документи були йому передані іншою особою.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 1 КУпАП є законною та обґрунтованою.
За відсутності заперечень з сторони відповідача п ідлягає поновленню позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду за захистом порушеного права пропущений ним з поважної причини.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо. В матеріалах справи відсутні дані про притягнення позивача раніше протягом року до адміністративної відповідальності, що є обставиною, що пом'якшує відповідальність згідно зі ст. 33 КУпАП, відповідачем не в повному об'ємі дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення (не враховано характер вчиненого правопорушення від якого не настало шкідливих наслідків, характеризуючі дані особи порушника). За таких обставин визначення штрафу в максимальній сумі 850 грн. є необгрунтованим і суд вважає можливим змінити розмір штрафу на 500 грн.
Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову на постанову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Змінити стягнення у вигляді штрафу за постановою від 29.04.2010 року відносно ОСОБА_1 в межах санкції статті 126 ч. 1 КУпАП з штрафу в сумі 850 грн. на штраф в сумі 500 (п'ятсот ) грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Старжинська О.Є.