Постанова від 17.03.2010 по справі 2-а-295

Справа № 2-а-295/1226

2010 р.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“_17_” березня 2010 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бабенко С.Ш.,

при секретарі Пархоменко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильскої катастрофи 1-ї категорії та визнана інвалідом 2 групи у зв'язку із захворюванням, отриманим внаслідок впливу аварії на ЧАЕС.

До 16.10.2009р. позивач отримувала пенсію в УПФУ в м.Свердловську Луганської області як інвалід дитинства.

06.10.2009р. Донецькою регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню зв'язку захворювань, інвалідності та смерті з діянням іонізованого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на ЧАЕС надано висновок №235, яким визнано, що захворювання позивача пов'язано з впливом аварії на ЧАЕС, та з цього приводу позивач визнана інвалідом 2 групи.

09.11.2009р. позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії, але пенсія була розрахована не вірно.

Позивачу, як інваліду 2 групи по захворюванню, причинний зв'язок якого, встановлений у зв'язку із впливом аварії на ЧАЕС, згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначена державна пенсія - яка не може бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком.

Крім того, у відповідності з ст.50 зазначеного закону України, позивачу щомісяця, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Законом України №1646 від 20.10.2009р. «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» з 01.11.2009р. встановлений мінімальний розмір пенсії за віком 573 грн.

Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області по нарахуванню й виплаті їй пенсії незаконними, зробити перерахунок і виплату їй пенсії з моменту подачі заяви до УПФУ в м.Свердловська Луганської області, а саме, з 01.11.2009р., згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка не може бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 50 Закону України признати їй додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.

У судове засідання позивач не з'явилася, про розгляд справи належним чином повідомлена, звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутністю, на задоволенні позову наполягає.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підтримав та просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його вчинити певні дії, зробивши перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.11.2009р.

У судовому засіданні представник відповідача Мальнова О.В. позовні вимоги позивача не визнала, та пояснила, що з 16.10.2009р. позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, як особа, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. Пенсія позивачу призначена відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 30.05.1997р. №523. Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлений мінімальний розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а саме по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Частиною 4 ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах для інвалідів 2 групи у вигляді 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону та додаткової пенсії, передбаченої Законом, провадиться виходячи із розміру 19,91 грн. Оскільки позивач претендує, щоб розмір пенсії розраховано з 01.11.2009р. з прожиткового мінімуму і відповідно мінімального розміру пенсій, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», тому мінімальний розмір пенсії, визначений ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може застосовуватись щодо розрахунку пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд, вислухавши доводи представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, матеріали особої справи Пенсійного Фонду Україні в м.Свердловську на ім'я позивача 8050987, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Судом встановлено, що позивач належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 27.11.2009р., перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по 2 групі інвалідності, внаслідок захворювання, отриманого внаслідок впливу аварії на Чорнобильській АЕС. Розмір отримуваної пенсії становить 798 грн, із яких 769,60 грн - основний розмір пенсії, 28,40 грн - додатковий розмір пенсії.

Висновком Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню зв'язку захворювань, інвалідності та смерті з діянням іонізованого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на ЧАЕС №235 від 06.10.2009р. визнано, що захворювання позивача пов'язано з впливом аварії на ЧАЕС, та з цього приводу позивач визнана інвалідом 2 групи.

09.11.2009р. позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії, але пенсія була розрахована не вірно.

Представником відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області у судовому засіданні зазначено, що пенсія позивачу у серпні 2009р. призначена по інвалідності згідно ст.50 Закону України» Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15.06.2009р. з 01.11.2009р. виходячи із розміру 19,91 грн, визначеного вимогами постанови КМУ №1 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Суд вважає, що дії відповідача по призначенню пенсії позивачу не відповідають закону.

Відповідно ст.54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом першим пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, їй призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 54 ч.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розрахунку на місяць складає: з 01.01.2009р.- 498 грн, з 01.11.2009р. - 573 грн.

Відповідно до ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 09.07.2003р. №1058-ІV (з наступними змінами і доповненнями) встановлені більші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно до вимог ст.92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір пенсії, встановлений постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002р.

При визначенні цього суд виходив з наступного.

Згідно зі ст.75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. У Конституції та законах України немає норм, які встановлювали б пріоритет застосування того чи іншого закону та які регулювали б питання вирішення колізії норм законів, які мають однакову юридичну силу. Зазначена постанова КМУ є підзаконним актом, прийнятим раніше Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому застосування її вимог до виниклих між сторонами правовідносин є необґрунтованим.

Суд також не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначеної постанови КМУ щодо розміру 19,91 грн, яким керувався відповідач, до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначеного п.2-4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Але відповідно до ст.83 п.«а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку пенсії за віком та по інвалідності, які призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідного встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Як вбачається із заяви про призначення пенсії на ім'я ОСОБА_1, остання звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області з приводу призначення пенсії по інвалідності 09.11.2009р., тому відповідач повинен провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 09.11.2009р.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області в частині нарахування і виплати пенсії позивачу неправомірними, та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області здійснити донарахування та виплату позивачу пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з 01.11.2009р. з подальшим перерахунком з урахуванням підвищення мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до наступного переогляду групи інвалідності.

На підставі ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 158-163, 167, 254-255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області в частині нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з 01.11.2009р. відповідно до ст.54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, визначених відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,

та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.11.2009р. відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,

як особі, що відноситься до другої групи інвалідності, з подальшим її перерахунком з урахуванням підвищення мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції до апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанову суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий

Попередній документ
10535455
Наступний документ
10535457
Інформація про рішення:
№ рішення: 10535456
№ справи: 2-а-295
Дата рішення: 17.03.2010
Дата публікації: 03.08.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Свердловський міський суд Луганської області
Категорія справи: