Справа № 420/9057/21
20 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст 262 КАС України) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа: Одеський загін морської охорони (в/ч НОМЕР_2) Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа: Одеський загін морської охорони (в/ч НОМЕР_2) Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо неправильного нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.04.2016 року по 05.05.2016 року з встановленням базового місяця січень 2008 року;
зобов'язати Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2016 року по 05.05.2016 року, з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця січень 2008 року;
визнати протиправними дії Південного регіонального управлінні Державної прикордонної служби України щодо неправильного нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року з встановленням базового місяця січень 2008 року;
зобов'язати Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року, з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця січень 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем наголошується, що під час проходження ним служби та станом на день прийняття наказів про виключення його зі списків особового складу Південним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України та Одеським прикордонним загоном не проведено з ним розрахунків щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.05.2016 року.
З посиланням на практику Верховного Суду та норми національного законодавства, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 03.06.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
17.06.2021 року за вхід.№31841/21 надійшов відзив Одеського загону морської охорони (в/ч НОМЕР_2), в якому наголошено на відсутності правових підстав для здійснення позивачу перерахунку розміру індексації, оскільки позивач з вересня 2014 року почав отримувати 120% премії у розмірі 774,00 грн.
У 2015 році базовим місяцем був лютий, оскільки з лютого місяця позивач почав отримувати 200% преміювання у розмірі 1290,00 грн.
У 2016 році базовим місяцем був березень, так як у березні 2016 року змінилась виплата за календарну вислугу років з 69,50 грн. на 118,83 грн.
29.06.2021 року за вхід.№33957/21 надійшов відзив (уточнений) Одеського загону морської охорони (в/ч НОМЕР_2), в якому наголошено на висновках П'ятого апеляційного адміністративного суду.
01.07.2021 року за вхід.№34361/21 надійшла відповідь на відзив Одеського загону морської охорони (в/ч НОМЕР_2), в якій, зокрема, зазначено, що Одеським загоном морської охорони підтверджено, що за спірний період зміна посадового окладу позивача не відбувалась.
07.07.2021 року за вхід.№35973/21 надійшов відзив Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому зазначено, що останній не є належним відповідачем по справі, оскільки звільнення позивача здійснено Одеським прикордонним загоном, а тому остаточні розрахунки повинен здійснювати саме орган Держприкордонслужби, який звільняє військовослужбовця.
14.07.2021 року за вхід.№37457/21 надійшов відзив Одеського прикордонного загону де зазначено, що в період з 2014 року по 2016 рік змінювався розмір грошового забезпечення позивача за рахунок основних його складових, який впливав безпосередньо на встановлення базових місяців для обрахунку індексації грошового забезпечення.
30.07.2021 року за вхід.№41515/21 надійшла відповідь на відзив Одеського прикордонного загону, в якій позивач стверджує, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації.
Ухвалою суду від 30.07.2021 року витребувано додаткові докази з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Провадження по справі зупинено.
28.08.2021 року за вхід.№46896/21 від Одеського прикордонного загону надійшли витребувані докази.
Також судом встановлено, що згідно Директиви Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.05.2021 року №75 ДСК «Про переведення на новий штат органу охорони державного кордону Державної прикордонної служби України» дійсне найменування Одеського прикордонного загону - 26 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч 2138).
07.10.2021 року за вхід.№55190/21 від Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшли пояснення по справі.
Ухвалою суду від 18.10.2021 року поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 18.10.2021 року витребувано з Білгород-Дністровського прикордонного загону (в/ч НОМЕР_3) та Одеського загону морської охорони (в/ч НОМЕР_2) довідки із зазначенням щомісячного розміру посадового окладу за відповідні періоди.
25.11.2021 року за вхід.№66162/21 від Білгород-Дністровського прикордонного загону (в/ч НОМЕР_3) (25 прикордонного загону) надійшли пояснення щодо витребуваних доказів.
Станом на 19.07.2022 року письмових доказів чи пояснень від Одеського загону морської охорони (в/ч НОМЕР_2) не надходило.
19.07.2022 року за вхід.№23141/22 надійшла заява позивача про поновлення провадження по справі.
Ухвалою суду від 20.07.2022 року провадження по справі поновлено.
ОСОБА_1 проходив військову службу з 10.03.2011 р. по 05.05.2016 року у Державній прикордонній службі України:
Згідно витягу з наказу №150-ос від 30.08.2012 року молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини по окремому відділу прикордонної служби (тип С) Південного регіонального управління (І категорії) з м.д. м. Білгород-Дністровський.
Відповідно до витягу з наказу начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України №94-ос від 22.03.2016 року старшого сержанта ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника 26 прикордонного загону (І категорії).
Згідно витягу з наказу начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України №102-ос від 31.03.2016 року старшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу начальника Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України №187-ос від 05.05.2016 року старшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.
Позивач 23.01.2020 року звернувся із заявою до Одеського прикордонного загону щодо виплати індексації.
Листом №11/13-13 від 29.01.2020 року отримав відповідь, в якій наголошено, що військову службу в Одеському прикордонному загоні позивач проходив з 01.04.2016 р. по 05.05.2016 р.
За змістом абзацу 2 частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з статтями 4, 6 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статей 16, 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-III держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 18 вказаного Закону).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі також - «Порядок №1078»), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Спірні правовідносини між сторонами виникли щодо визначення січня 2008 року базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
У цьому контексті суд зауважує, що за змістом пункту 5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.
Предметом судового контролю у цій справі є визначення базового місяця для обчислення індексу споживчих цін, який впливає на правильність обрахунку сум індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, з аналізу положень Законів №2011-XII та №1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року проходив військову службу у Південному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України, яке перебувало на фінансовому забезпеченні Одеського загону морської охорони.
У період з 01.04.2016 року по 05.05.2016 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Одеському прикордонному загоні.
Відтак, виплата індексації за період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року повинна бути здійснена Південним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України, а за період з 01.04.2016 року по 05.05.2016 року - Одеським прикордонним загоном.
Щодо дискреційних повноважень, суд зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.
Щодо справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20.
Верховний Суд у справах №400/1118/21, №420/3593/20, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Одночасно з цим, Суд указав, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Зрештою на основі аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Правовідносини у наведених справах і справі ОСОБА_1 є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що пунктом 10-2 Порядку №1078 (в редакції, яка діє з 01 грудня 2015 року) передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
У свою чергу схема посадових окладів осіб офіцерського складу Держприкордонслужби затверджена Постановою №1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
В подальшому після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Держприкордонслужби, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Розмір посадового окладу військовослужбовців встановлено у січні 2008 року (постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).
Тарифна ставка, оклад за посадами, які займав позивач протягом зазначеного періоду, не змінювалися з січня 2008 року.
Вказане також не заперечується і відповідачами.
Відтак, останнє підвищення окладу за посадами позивача відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Держприкордонслужби, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, в якому постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Тож з огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача стосовно наявності підстав для задоволення позову з одночасним визначенням січня 2008 року як базового місяця для проведення індексації.
Правова позиція, яка застосована судом в даній справі, цілком узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.06.2022 року по справі №420/4841/21.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач (учасник бойових дій) звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа: Одеський загін морської охорони (в/ч НОМЕР_2) Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо неправильного нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.04.2016 року по 05.05.2016 року з встановленням базового місяця січень 2008 року.
Зобов'язати Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2016 року по 05.05.2016 року, з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця січень 2008 року.
Визнати протиправними дії Південного регіонального управлінні Державної прикордонної служби України щодо неправильного нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року з встановленням базового місяця січень 2008 року.
Зобов'язати Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року, з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця січень 2008 року.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: 66373, Одеська область, Подільський район, с. Мардарівка, РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (адреса: 65121, м. Одеса, вул. Левітана, 113, в/ч 2138, електронна пошта: odesa_zagin@dpsu.gov.ua)
Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України (адреса: 65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 1, електронна пошта: pdru@dpsu.gov.ua
Одеський загін морської охорони (в/ч НОМЕР_2)Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (адреса: АДРЕСА_1, електронна пошта: odesa_zmo@dpsu.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА