20 липня 2022 року
справа №380/2202/22
провадження № П/380/2211/22
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чаплик І.Д.,
секретар судового засідання Посмітюх К.Т.,
за участю:
представників позивача Шимін О.П.,
представників відповідача Яровенко Д.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Одеської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Пекарська, 5/4 ЄДРПОУ: 20831737) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А код ЄДРПОУ: 44005631), в якому просить, визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці від 17.09.2021 № UA500130/2021/000072/2 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.09.2021 ТОВ «Тропік» через уповноважену особу ТОВ «Лукро», в електронному вигляді подано до митного оформлення на ВМО № 1 м/п «Південний-порт» Одеської митниці Держмитслужби ВМД № UA500130.2021.209364 на товар «Банани свіжі зелені столові (сорту Cavendish), врожаю 2021 року, Виробник «FRESBANECU S.A.», торговельна марка TROPICAL REPUBLIC, Країна виробництва Еквадор», в кількості 1200 ящ. Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК) за основним методом (ціна договору) по ціні 0,423679 дол.США/кг та додано документи на підтвердження митної вартості товарів. 09.09.2021 позивачем отримано від митного інспектора повідомлення про надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 МК України. У відповідь на вказаний запит позивач надав відповідь від 17.09.2021, у якому повідомив про запитувану інформацію у запиті від 09.09.2021. 17.09.2021 митний інспектор повідомив позивача, що ціна буле скоригована, оскільки в прайс-листі не зазначено термін його дії та географічний пункт і він містить ознаки підробки, а висновок експерта носить інформаційний характер. 17.09.2021 митним інспектором Кравченко С.Ю. прийнято рішення № UA500130/2021/000027/2 про коригування митної вартості за резервним методом по ціні 0,7000 дол.США/кг. З метою уникнення простою товару, який швидко псується, декларант, не погоджуючись із рішенням митного органу від 17.09.2021 № UA500130/2021/0000027/2 про коригування митної вартості, звернувся до митниці у порядку ч. 7 ст. 55 МК про випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК. У зв'язку зі сплатою декларантом відповідних митних платежів та гарантій, вказаний вище товар був випущений у вільний обіг згідно МД від 17.09.2021 № UA500130/2021/209425. ТОВ «Тропік» не погоджується з висновками Одеської митниці та вважає, що рішення про коригування митної вартості є протиправним. За захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою судді від 11.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
02.03.2022 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № UA500130/2021/209364 від 17.09.2021. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № UA500130/2021/209364 від 17.09.2021 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500130/2021/209364 від 17.09.2021, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000027/2 від 17.09.2021. Додатково 17.09.2021 декларантом надані додаткові документи. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, враховуючи інформацію, викладену у листі від 17.09.2021 б/н до електронної митної декларації (ЕМД) №4800 (внутрішній номер), що прийнята до митного оформлення 17.09.2021 за №UA500130/2021/209364, відповідач зазначив наступне - у наданому прайс-листі від 09.08.2021 при визначенні умов поставки не зазначено географічний пункт та не зазначено термін його дії, взаєморозташування печатки, підпису та прізвища посадової особи на прайс-листі та рахунку фактури приймають ідентичне розташування, нахил тощо, печатка, підпис та прізвище посадової особи легко виділяються та копіюються в будь-яке інше місце. Все це може свідчити про ознаки підробки. Також слід зазначити, що висновок експерта від 17.09.2021 №20-64/09-2021 носить «інформаційний характер». Таким чином, декларантом не були усунені розбіжності та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UA500130/2021/209364 від 17.09.2021 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
03.03.2022 представник позивача подав відповідь на відзив посилаючись на обставини, які зазначені у позові. Окрім того, додатково зазначає, що посадова особа митного органу у рішенні про коригування митної вартості має зазначити, зокрема, причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). А у разі застосування резервного методу обов'язковим є обґрунтування причин неможливості послідовного застосування усіх інших методів, а також зазначається докладна інформація та джерела, які були використані митним органом з чітким посиланням на номери та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Вважає безпідставними твердження відповідача про те, що митна вартість не відповідає інформації з АСМО «Інспектор», а тому коригування митної вартості проведено у зв'язку з виникненням сумніву у достовірно визначеної декларантом митної вартості. На думку позивача, такої підстави для прийняття рішення про коригування діюче законодавство не передбачає, оскільки навіть формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Крім того, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації з АСМО «Інспектор», оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних для визначення митної вартості Митним кодексом України не передбачено.
Ухвалою від 21.04.2022 суд за власною ініціативою вирішив розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Одеської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.05.2022.
13.05.2022 представник відповідача подав клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 16.05.2022 клопотання представника відповідача про проведення засідання в режимі відеоконференції задоволено частково у зв'язку із цим, підготовче засідання відкладено на 06.06.2022.
06.06.2022 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 20.07.2022.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
05.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тропік" (Покупець) та Компанією "Fresbanecu S.A."(Еквадор) (Продавець) укладено контракт № 01-05-11-2019, згідно з п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити товари, передати документи, що стосуються товару та передати право власності на товари відповідно до вимог Контракту, а покупець - оплатити та прийняти Товари окремими партіями в асортименті, кількості за цінами, вказаними в інвойсах на кожну конкретну партію поставки товарів. Інвойси є невід'ємною частиною цього Контракту. Інвойс може бути складено як на всю партію товару, так і на окремі Товари, що входять до складу даної партії Товарів.
Згідно п. 1. 2 Контракту перелік товарів, що постачаються за даним контрактом стосується таких, які відносяться до: "Група 7. Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби. Група 8. Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь", згідно з Українським класифікатором товарів ЗЕД (УКТЗЕД).
Відповідно до п. 5. 1 Контракту ціни на товари, що поставляються, є договірними і вказуються в інвойсах на кожну окрему поставку Товару в доларах США або ЄВРО.
Відповідно до п. 5. 2 Контракту ціна на товари, що поставляються може бути вказана на вимогу однієї із договірних сторін в іншій валюті, в залежності від форми розрахунків по даній поставці конкретного товару.
Пунктом 5. 3 Контракту передбачено, що в ціну товару включаються витрати, згідно з умовами поставки, визначеними правилами Інкотермс-2010, зазначеними в кожному інвойсі на окрему партію товару.
Згідно з п. 6. 2 Контракту розрахунок із продавцем проводиться шляхом передоплати за товар.
Згідно рахунку (інвойсу) № 001-100-00000078 від 15.08.2021 узгоджено асортимент, кількість та ціну товару на загальну суму 6 228 Доларів США, а саме: ящики зі свіжими зеленими бананами сорт: Кавендіш, Преміум класу в кількості 1200 ящиків, ціна за одиницю 5, 19 Доларів США.
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 3262 від 20.08.2021 вказаний товар оплачено позивачем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 6 228, 00 USD.
Позивачем на підставі вищевказаного Контракту на митну територію України згідно з митною декларацією № UA500130/2021/209364 ввезено банани свіжі зелені столові (сорту Кавендіш), врожаю 2021 року, виробник "FRESBANECU S.A." торговельна марка “TROPICAL REPUBLIC”, країна виробництва Еквадор в кількості 1200 ящ. та декларантом самостійно визначено митну вартість товару за основним методом (ціна договору) 0,423679 дол. США/кг.
Одночасно з митною декларацією декларантом надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, а саме :
- рахунок-фактура (інвойс) № 001-100-00000078 від 15.08.2021;
-коносамент (Bill of lading) № 912877463 від 15.08.2021;
-фітосанітарний сертифікат № 20210968105720042328Р від 15.08.2021;
-сертифікат про походження товару № 16818525202100000138Р від 23.08.2021;
-платіжне доручення в іноземній валюті про оплату вартості товару № 3263 від 20.08.2021;
-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 5653091181 від 09.09.2021;
-платіжне доручення про оплату фрахту № 01TR021913 від 16.09.2021;
-зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01-05-11-2019 від 05.11.2019;
-додаток до контракту № 01-08-2021 від 20.08.2021;
-контракт про перевезення № UA00185168 F від 01.01.2021,
-договір про надання послуг митного брокера № 0411/ТР від 04.11.2013.
09.09.2021 позивачу було направлено повідомлення від митниці декларанту, в якому вказано, що відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI (далі - МКУ) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. Відповідно до частини п'ятої статті 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так, у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п. 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.11.2018 № 01-05-11-2019 вартість пакування та маркування повинна бути включена в вартість товару, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) в наданому до митного оформлення інвойсі від 15.08.2021 № 001-100-00000078 зазначено тільки спосіб переводу оплати (wire transfer), термін оплати та порядок оплати не визначений; 3) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до п.4.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.11.2018 № 01-05-11-2019 поставка товару здійснюється на умовах FOB Guayaquil. Згідно документу, що підтверджує вартість перевезення від 09.09.2016 № 5653091181, вартість доставки товару становить 98839,70 грн. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. З огляду на вище викладене, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару, 6) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України; 7)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п.6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на вказаний запит представником декларанта - ТОВ «Лукро» надано відповідь від 17.09.2021, яким повідомлено:
щодо включення в ціну товару вартості пакування зазначено, що відповідно до умов пунктів 3.1., 3.4. та 3.5. контракту № 01-05-11-2019 від 05.11.2019 товар поставляється в тарі (картонні, дерев'яні, пластикових ящика, в коробках, на палетах або без), яка входить у вартість товару. Тара є самостійним товаром тільки у тому випадку, коли вона вказана окремим товаром в інвойсі із зазначенням ціни. У наданому декларантом рахунку-фактурі (інвойсі) від № 001-100-00000078 від 15.08.2021, який містить посилання на вказаний вище контракт, тара не вказується окремим товаром і за неї не визначено окремої ціни, а відтак враховуючи умови контракту, вартість пакування входить в ціну товару;
щодо посилання митного органу на відсутність у інвойсі терміну і порядку оплати зазначено, що за цією поставкою проведена 100% передоплата, в підтвердження чого раніше було подано платіжне доручення №3262;
щодо посилання митного органу на відсутність інформації про страхування вантажу зазначено, що по цій поставці страхування не здійснювалося;
щодо вимоги про надання прайс-листа, декларантом надано прайс-лист компанії продавця на товар від 09.08.2021;
щодо надання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, декларантом надано висновок експерта від 17.09.2021 № 20-64/09-2021.
Також декларантом повідомлено, що ТОВ «Тропік» не здійснювало платежів третім особам на користь продавця, не укладало із третіми особами договорів (комісійних, посередницьких послуг), пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається та відповідно не здійснювало платежів на виконання таких угод.
За результатами розгляду вказаних документів, 17.09.2021 митний інспектор повідомив, що митну вартість буде скориговано, оскільки в прайс-листі не зазначено термін його дії та географічний пункт і він містить ознаки підробки, а висновок експерта носить інформаційний характер.
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500130/2021/000027/2 від 17.09.2021 відповідач визначив загальну вартість товару в розмірі 16413,60 Доларів США (вартість за одиницю - 0,7000 Доларів США).
На підставі зазначеного рішення відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2021/020086, у зв'язку з неможливістю завершення митного оформлення (у зв'язку із прийняттям рішення про коригуванням митної вартості товару).
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України ( далі - Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Посилання відповідача на те, що у поданих документах відсутні такі дані щодо складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, судом не враховуються з огляду на таке.
Згідно з пунктами 3.1, 3.4 та 3.5 Контракту від 05.11.2019 №01-05-11-2019 товар повинен поставлятися в упаковці, що відповідає виду Товару і способу транспортування. Упаковка товару повинна бути новою, непошкодженою, чистою та відповідати вимогам, встановлених державними стандартами і технічними умовами, що діють в Україні, та забезпечувати повну схоронність Товару від усякого роду пошкоджень при його транспортуванні з урахування можливих перевантажень в дорозі.
Тара, в якій транспортується Товар, є тарою тільки в тому випадку, якщо вона не вказується окремим товаром в інвойсах. При цьому, вартість тари входить у ціну Товару.
Палети, дерев'яні та пластикові ящики, коробки та аналогічна тара, мішки, пляшки, інша тара, в якій транспортується Товар, є самостійним товаром і оплачується окремо від продукції, що поставляється, тільки в тому випадку, якщо вони вказуються окремим товаром в інвойсах із зазначенням ціни за 1 (один) кг або 1 (одну) тону.
Суд зазначає, що окрім Контракту від 05.11.2019 №01-05-11-2019, декларантом було подано інвойс від 15.08.2021 №001-100-00000078, згідно до інвойсу від 15.08.2021 №001-100-00000078 ціна товару вагою брутто 25248 кг, нетто 23448 підлягає сплаті у розмірі загалом 6228 доларів США. При цьому, згідно до вказаного інвойсу поставка товару здійснюється на умовах FOB.
Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (Free on Board) продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару.
Тобто, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
З аналізу Контракту від 05.11.2019 №01-05-11-2019 та інвойсу від 15.08.2021 №001-100-00000078 слідує, що поставка товару здійснюється на умовах FOB, тобто ціна, визначена з урахуванням вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, є такою, що відповідає цим значенням вимогам міжнародних комерційних умов Інкотермс (на базі FOB).
Відповідач мав можливість встановити вищевказані обставини на підставі вивчення умов Контракту від 05.11.2019 №01-05-11-2019 та змісту інвойсу від 15.08.2021 №001-100-00000078.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність у прайс-листі від 09.08.2021 географічного пункту та терміну його дії, з огляду на таке.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю. Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17.
Також, суд вважає безпідставними доводи відповідача про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які полягають у тому, що “взаєморозташування печатки, підпису та прізвища посадової особи на прайс-листі та рахунку фактури мають ідентичне розташування, нахил тощо. Печатка, підпис та прізвище посадової особи легко виділяються та копіюються на будь-яке інше місце”, оскільки зі змісту оскаржуваного рішення не видно, яким чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості.
Крім того, вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Щодо тверджень відповідача про те, що наданий до митного оформлення висновок експерта від 17.09.2021 № 20-64/09-2021 носить “інформаційний характер”, то спірне рішення не містить відомостей про те, яким чином такі висновки митного органу впливають на митну вартість товару, який імпортується позивачем.
Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.
Відповідно до оскарженого рішення, митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі бази даних ЄАІС Держмитслужби встановив, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару №1 -0,7000 дол/кг (митні декларації № UA500150/2021/203061 від 02.09.2021, № UA500130/2021/208111 06.09.2021 ) ніж заявлено декларантом 0,423679 дол/кг." Проте, в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати, взятої за основу митної декларації.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
У даному випадку коригування митної вартості товарів створило ситуацію, в якій позивач, без жодних правових на те підстав, змушений зазнавати фінансового тиску на свою господарську діяльність, що є недопустимим. До того ж доводи відповідача покладені в основу його правової позиції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Суд зазначає, що під час розгляду справи, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про протиправність дій Одеської митниці ДМС щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність рішення Одеської митниці ДМС про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не спростовано позовні вимоги та аргументи позивача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Позивач сплатив судовий збір за вказаним позовом у сумі 2481 грн. та послуги перекладача в розмірі 250 грн., що підтверджено відповідними квитанціями про сплату, а тому понесені позивачем судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДМС України.
Позивач у позові зазначив про те, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть подані відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А код ЄДРПОУ: 44005631) про коригування митної вартості товарів №UА500130/2021/000027/2 від 17.09.2021.
Стягнути з Одеської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А код ЄДРПОУ: 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Пекарська, 5/4 ЄДРПОУ: 20831737)судові витрати у вигляді 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят однієї) гривні судового збору та 250 (двісті п'ятдесят) гривень вартості послуг перекладача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідних положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21.07.2022.
Суддя Чаплик І.Д.