Рішення від 21.07.2022 по справі 380/7959/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7959/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Сокальської міської ради Львівської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов ,-

ВСТАНОВИВ:

Сокальська міська рада Львівської області (вул. А. Шептицького, 44, м. Сокаль, Львівська область, 80001; код ЄДРПОУ - 26205171) звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусово виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (пл. М. Шашкевича, будинок 1 , м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ - 43317547) про визнання протиправними та скасування:

- постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.05.2022 року про відкриття виконавчого провадження № 68894189;

- постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.05.2022 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 26 000, 00 грн.;

- постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.05.2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження загальною сумою 274, 85 грн.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувані постанови є протиправними та такими, що прийняті всупереч Закону України «Про виконавче провадження». Звертають увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 на всій території України було введено воєнний стан. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 року № 2145-IX внесено зміни до законодавчих актів України, а саме розділ X «Перехідні положення «Земельного кодексу України» доповнено пунктом 27 такого змісту: « 27. Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 5) забороняється безоплатна передача державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі та розроблення такої документації». На думку позивача виконання рішення суду в повному обсязі у строки, які визначені у постанові про відкриття виконавчого провадження, неможливо з незалежних від позивача причин.

У відзиві на позов, який надійшов до суду 08.07.2022, Відділ проти позовних вимог заперечив, зазначивши. що державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження від 05.02.2022 року діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до Законів України. Відповідач вважає вимоги позивача необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 06.06.2022 позовну заяву залишено без руху. 29 червня 2022 та 04 липня 2022 позивач подав заяву про усунення недоліків позову.

В період з 20 червня 2022 року по 03 липня 2022 року суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як О.О., перебувала у відпустці перший робочий день, ураховуючи святкові (вихідні) дні, є 04 липня 2022 року.

Ухвалою судді від 04 липня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін. Залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та запропоновано подати письмові пояснення по суті спору. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 68894189 .

Ухвалою від 21 липня 2022 року відмовлено у зупиненні провадження у справі.

Ухвалою від 21.07.2022 відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд, з"ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, встановив наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №380/7731/20, позов ОСОБА_1 до Сокальської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Стенятинської сільської ради Сокальського району Львівської області “Про відмову громадянці ОСОБА_1 в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на території АДРЕСА_1 ” від 17.07.2020 № 471. Зобов'язано Сокальську міську раду повторно розглянути заяву громадянки ОСОБА_1 від 24.04.2019 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4624887200:08:011 та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, перебувало виконавче провадження № 68894189, з примусового виконання виконавчого листа №380/7731/20 виданого 22.12.2011 Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Сокальської міської ради повторно розглянути заяву громадянки ОСОБА_1 від 24.04.2019 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення з натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4624887200:08:01 1 та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.

Державним виконавцем 05.05.2022, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 26000 грн.

Керуючись статтями 3, 27, 40 Закону, 05.05.2022 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 26000,00 грн.

Керуючись статтею 42 Закону, та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, 05.05.2022 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 274,85 грн.

Вказані постанови позивач отримав 17.05.2022, що підтверджується наявними в матералах справи доказами (а.с.14, 16, 18).

Сокальська міська рада Львівської області вважає постанови державного виконавця протиправними, такими що порушують права і інтереси міської ради як боржника у виконавчому провадженні.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

В даному випадку рішення від 04.08.2021 у справі №380/7731/20 в апеляційному порядку оскаржено не було, а отже набрало законної сили 14.09.2021.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 с. 18 Закону №1404-VIII).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як:

- виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- судові накази (п. 1, 11 ч.1 ст. 3 Закону).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 1 ст. 13 Закону 1404-VІІІ встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За вимогами ч. 5 ст.26 Закону 1404-VІІІ, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27цього Закону.

Відповідно до п.8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Згідно з частинами 1, 3 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 статті 27 Закону № 1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Аналізуючи наведені положення, вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище судом, оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, державний виконавець прийняв у межах ВП № 68894189 з виконання виконавчого листа виданого 22.12.2021 Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/7731/20.

Позивач звертає увагу на те, що умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Вказують, що за своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Надавши оцінку вказаним посиланням, суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.05.2022 року про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження загальною сумою 274, 85 грн.

Так з матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувані постанови прийняті відповідачем 05.05.2022.

На заяву ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,1376 за адресою АДРЕСА_1 , Сокальською міською радою 27.05.2022 надано письмову відповідь, згідно якої міська рада зсилалася на підпункт 5 пункту 27 Розділу Х «Перехідних Положень» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей - безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Окрім того, в зазначеному листі, було вказано, що заява про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд площею 0,1376 га за адресою АДРЕСА_1 буде розглянута після закінчення воєнного стану.

В позовній заяві також Сокальська міська рада вказує, що не ухиляється від виконання рішення суду в добровільному порядку.

Суд вважає, що вказані дії боржника у вищезазначений спосіб не доводять факт виконання судового рішення, оскільки на день відкриття виконавчого провадження та прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження рішення виконано не було. Окрім того, наведені у позовній заяві обставини не свідчать про протиправність вказаних постанов.

Окрім того, спірні постанови прийняті відповідачем з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Судом також враховано висновки Верховного Суду висловлені у постановах від 31.05.2021р. у справі №160/7321/19, від 20.11.2019р. у справі № 480/1558/19, згідно яких, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження останній повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Тобто фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень, не є обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 05.05.2022 у виконавчому провадженні, діяв у межах, спосіб та на підставі наданих Законом повноважень.

Доводи позивача є помилковими та свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України не підлягає поверненню судовий збір позивачу у задоволенні позову якому відмовлено.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Сокальської міської ради Львівської області (вул. А. Шептицького, 44, м. Сокаль, Львівська область, 80001; код ЄДРПОУ - 26205171) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусово виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (пл. М. Шашкевича, будинок 1 , м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ - 43317547) про визнання протиправними та скасування рішень, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Попередній документ
105353852
Наступний документ
105353854
Інформація про рішення:
№ рішення: 105353853
№ справи: 380/7959/22
Дата рішення: 21.07.2022
Дата публікації: 25.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів