справа№380/4761/22
20 липня 2022 року
м. Львів, вул. Чоловського 2
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Галбуд" до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛД - Галбуд» (вул. Гайдамацька, буд.3, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; РНОКПП - 32830994) звернулося з вказаним позовом до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ - 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 30.12.2021 №UA209000/2021/000057/2.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
Згідно з позовною заявою, вимоги ТОВ «ЛД- Галбуд» ґрунтуються на тому, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортований товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 04 березня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Ухвалою суду від 22 березня 2022 року клопотання представника Львівської митниці про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву по справі № 380/4761/22 - задоволено. Продовжено Львівській митниці строк подачі відзиву на позовну заяву на десять днів з дня вручення даної ухвали.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №UA209110/2021/006590 від 30.12.2021 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено наступне. Митна вартість заявлена декларантом за другорядним методом (резервним методом визначення митної вартості) самостійно. Відповідно до інформації зазначеної у гр.7 ДМВ (Обґрунтування обрання методу визначення митної вартості із зазначенням причин незастосування основного методу) декларантом не задекларовано митну вартість за основним методом (за договором) у зв'язку із: Метод 1 неприйнятний для застосування, оскільки у митного органу є довідкова інформація про ціни на товар; Метод 2 неприйнятний для застосування через відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари; Метод 3 неприйнятний для застосування через відсутність інформації про подібні товари; Метод 4 неприйнятний для застосування через відсутність основи для віднімання вартості; Метод 5 неприйнятний для застосування через відсутність основи для додавання вартості; Як джерело інформації, що використовувалось для визначення митної вартості вказано "Висновок експерта №21/1/552 від 17.12.2021р" (гр.8 декларації митної вартості). Під час розгляду вказаного висновку встановлено, що у наданому висновку експерт посилається на цінові пропозиції з мережі інтернет. Відповідно до даних пропозицій ціна товару становить 12,00-27,50 Євро/шт. В подальшому для розрахунку (таблиця №3 висновку) експерт виходить з припущення, що використаний для порівняння товар вартістю 27,50 Євро/шт був проданий з ПДВ, однак в долученому витягу оголошення про це не зазначено. При здійсненні коригування на транспортні складові (таблиця 4 висновку) експертом включено транспортні витрати в різному розмірі для різних позицій товару (0,877-4,365 євро/шт.), однак жодних розрахунків щодо різниці вказаних значень не наведено. В графі 9 (а) Декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою. Відповідно до ч. 1 ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Таким чином, під час перевірки числового значення заявленої митної вартості, було встановлено, що поданий до митного оформлення, як джерело інформації, висновок експерта №21/1/552 від 17.12.2021р містив суттєві розбіжності. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
9) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо є взаємозв'язок між продавцем і покупцем прошу надати:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
На вимогу декларантом додаткових документів не надано. Зазначають, що під час перевірки числового значення заявленої митної вартості, було встановлено, що поданий до митного оформлення, як джерело інформації, висновок експерта №21/1/552 від 17.12.2021р містив суттєві розбіжності. Таким чином, в даному випадку, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
06.04.2022 року позивачем подано відповідь на відзив.
20.07.2022 до суду надійшла заява представника позивача про виправлення описки у позовній заяві.
Суд, з"ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обгрнутовуються, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛД- Галбуд» (далі - ТОВ, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «LYM Group Sp. z о.о.», Польща уклали Контракт №000000І купівлі-продажу від 07.06.2021, предметом якого є зобов'язання Продавця продавати механізми, будівельну техніку, автомобілі, будівельне, бурове та інше обладнання, запчастини на умовах Правил Incoterms 2010, а покупця - купувати ці товари у відповідності із специфікацією, фактурою, яка є невід'ємною частиною даного контракту. Відповідно до специфікації №1 до вказаного контракту, продавець зобов"язується продати покупцю товар панелі сонячні в кількості 350 шт. рік випуску 2011 країна походження США вартістю 7428 Євро.
Згідно рахунку-фактури (Інвойс) № 01.11.2021 від 15.11.2021 покупець придбав у продавця товар - сонячні панелі, загальною вартістю товару 7428 Євро згідно з попередньою оплатою.
Позивачем з метою митного оформлення вказаного товару 30.12.2021 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію UA209110/2021/006590, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації: сонячні кремнієві фотоелектричні модулі для перетворення сонячного світла в електричну енергію, виготовлені в 2011 році, вмонтовані у панель, котрі не подають енергію, наприклад, безпосередньо на двигун чи електролізер, торгової марки Abound Solar (потужність 57-62Вт, напруга при максимальній потужності 34,8-35,5В, струм при максимальній потужності 2,19-2,2) код товару 8541409000.
Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № UA209110/2021/006590 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:
• Рахунок-фактура № 01.11.2021 від 15.11.2021;
• Автотранспортна накладна CMR б/у від 18.11.2021;
• Зовнішньоекономічний договір № 0000001 від 07.06.2021;
• Доповнення до зовнішньоекономічнього договору №1 від 25.10.2021;
• Доповнення до зовнішньоекономічнього договору № 1 від 15.11.2021;
• Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 17.12.2021 №21/1/552;
• Додатки до висновка про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 17.12.2021 №21/1/552;
• Аукціонна фактура від 20.10.21;
• Проплата аукціонної фактури від 28.10.21;
• Скріншоти з сайтів;
• Фактура, що стосується перевезення;
• Фотографії панелей;
• Декларація країни відправлення: 21PL402010Е1785124 від 18.11.2021.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту:
Прошу відповідно до ст. 53 МКУ надати документи, що підтверджують митну вартість: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; б) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 9) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо є взаємозв'язок між продавцем і покупцем прошу надати: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
У свою чергу Декларант на вимогу митниці надав наступне повідомлення:
Згідно пунктів 1-9 надано всі документи на вимогу. Прошу випустити товар у вільний обіг згідно заявленої митної вартості або прийняти рішення на основі поданих документів.
30.12.2021 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/000057/2, в графі 33 якого було вказано: Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з відсутністю у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюються митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки -числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Митна вартість заявлена декларантом за другорядним методом (резервним методом визначення митної вартості ) самостійно. Як джерело інформації, що використовувалось для визначення митної вартості вказано "Висновок експерта №21/1/552 від 17.12.2021р. (гр. 8 декларації митної вартості). Під час розгляду вказаного висновку встановлено, що у наданому висновку експерт посилається на цінові пропозиції з мережі інтернет. Відповідно до даних пропозицій ціна товару становить 12.00-27,50 Євро/шт. В подальшому для розрахунку (таблиця № З висновку) експерт виходить з припущення, що використаний для порівняння товар вартістю 27,50 Євро/шт. був проданий з ПДВ, однак в долученому витягу оголошення про це не зазначено. При здійсненні коригування на транспортні складові (таблиця 4 висновку) експертом включено транспортні витрати в різному розмірі для різних позицій товару (0,877-4,365 євро/шт.), однак жодних розрахунків щодо різниці вказаних значень не наведено. Таким чином, поданий до митного оформлення висновок експерта № 21/1/552 від 17.12.2021р містив суттєві розбіжності. Відповідно до ч. З cт. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; б) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 9) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо є взаємозв'язок між продавцем і покупцем прошу надати: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). На вимогу декларантом додаткових документів не надано. Таким чином, з поданих документів встановлено, що подані до митного оформлення документи містили суттєві розбіжності. Відповідно до вимог ч. 6 cт. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов/ зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Відповідно до вимог ч.2 cт. 64 МКУ митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Для визначення митної вартості товару №1 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (cт. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2 б (ст. 60 МКУ з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2 в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2г). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100100/2021/611742 від 23.11.2021 де митна вартість товару складала 4,31 дол. США за кг.
31.12.2021 року Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209110/2021/000063.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 30.12.2021 року № UA209000/2021/000057/2.
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер 209110/2021/006595, та 31.12.2021 року вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 176353,56 гривень інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 95954,81 гривень.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару від 30.12.2021 №UA209000/2021/000057/2, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - сонячні кремнієві фотоелектричні модулі для перетворення сонячного світла в електричну енергію, виготовлені в 2011 році, вмонтовані у панель, котрі не подають енергію, наприклад, безпосередньо на двигун чи електролізер, торгової марки Abound Solar (потужність 57-62Вт, напруга при максимальній потужності 34,8-35,5В, струм при максимальній потужності 2,19-2,2) код товару 8541409000.
Щодо висновків митного органу про те, що позивачем як джерело інформації використовувалося "Висновок експерта №21/1/552 від 17.12.2021р. (гр. 8 декларації митної вартості), суд зазначає наступне.
Наданий декларантом висновок експерта №21/1/552 від 17.12.2021р. (гр. 8 декларації митної вартості), складений з проведеним аналізом інформації у доступних джерелах станом на час виконання експертизи, виявлено пропозиції по продажу об'єктів порівняння (пропозицій по продажу подібного майна, яке за своїм призначенням та зовнішнім виглядом подібне до об'єктів дослідження). Пропозиції цінові дані по продажу подібного майна наведено в табл. 3 висновку експерта № 21/1/552 від 17.12.2021 року з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах.
Судом також встановлено, що надані висновки експерта містять висновки про ринкову вартість об'єктів дослідження. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи.
Верховним Судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 року по справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України" Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб'єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), однак таке своє право не реалізувала.
Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами зазначений висновок в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість.
Щодо обґрунтованості застосування митним органом другорядного методу (резервного методу) визначення митної вартості придбаного позивачем товару відповідно до ст. 64 Митного кодексу України,- у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів не навів жодного пояснення щодо застосування цін згідно зазначених у рішенні митних декларації та зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Натомість, відповідачем не було доведено об'єктивної неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору (метод 1) та застосувати жоден із другорядних (попередніх) методів визначення митної вартості товарів окрім шостого (резервного) методу.
Таким чином, відповідачем не було наведено доказів з якого декларант не міг застосувати визначення митної вартості за ціною договору та передчасно застосував резервний метод визначення митної вартості придбаного позивачем оминувши інші другорядні (попередні) методи, які один за одним повинні застосовуватися при визначенні ціни ввезеного товару на митну територію України, які передують резервному.
В оскаржуваному рішенні відповідач не конкретизував підстави незастосування попередніх методів. Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного рішення, носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.
Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Окрім того, митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо.
Суд враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, про протипарвність рішення про коригування митної вартості товарів від 30.12.2021 №UA209000/2021/000057/2.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обгрунтованими. Відтак, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 2481,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД - Галбуд» (вул. Гайдамацька, буд.3, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; РНОКПП - 32830994) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ - 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/000057/2 від 30.12.2021 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД - Галбуд» (вул. Гайдамацька, буд.3, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; РНОКПП - 32830994) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ - 43971343) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна