19 липня 2022 року м.Київ № 320/17391/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,
при секретарі судового засідання Єжелі А.О.,
за участю:
представника позивача - Горбача І.В.,
представників відповідачів - Бєлкіної Н.В., Біллериса Ю.О., Нестерової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Павліва Олега Тарасовича, Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Попело Марії Юріївни про визнання протиправними дії та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (відповідач-1), Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Павліва Олега Тарасовича (відповідач-2), Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Попело Марії Юріївни (відповідач-3), в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної інспекції архітектури та містобудування України, Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Павліва Олега Тарасовича, Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Попело Марії Юріївни під час проведення позапланової перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, яка оформлена Актом від 25.11.2021 №СН01:4673-0018-0616-9749;
- визнати протиправним та скасувати подання Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України від 29.11.2021 №2/03/17-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради адресованого Ірпінському міському Голові.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що перевірка в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, результати якої оформлені актом від 25.11.2021 №СН01:4673-0018-0616-9749, проведена відповідачами з суттєвими процедурними порушеннями (акт не відповідає вимогам законодавства, документи про проведення перевірки містять суперечливі відомості щодо дат проведення перевірки), а нібито виявлені під час проведення перевірки порушення (в частині видачі містобудівної документації) насправді не існують.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 відкрито загальне провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 27.01.2022.
У підготовчому засіданні, призначеному на 23.02.2022, представник Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Павліва Олега Тарасовича заявив клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання.
Протокольною ухвалою суду від 07.06.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 19.07.2022.
У судовому засіданні, призначеному на 19.07.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, представники відповідачів проти позову заперечували, просили у його задоволенні відмовити.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , на час виникнення спірних правовідносин займав посаду начальника Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради.
24.09.2021 Наказом Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ) №133 затверджено план-графік планових перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю під час провадження ними містобудівної діяльності на IV квартал 2021 року.
На виконання зазначеного плану-графіку ДІАМ повідомлено Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради про факт проведення перевірки (лист від 21.10.2021) та видано наказ від 28.10.2021 №152 про проведення планової перевірки у строк з 29.10.2021 по 25.11.2021.
За наслідками проведення перевірки складено Акт від 25.11.2021 №СН01:4673-0018-0616-9749.05.2021, яким встановлено наступні порушення в діяльності Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради:
- не дотримано вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Київської області», а саме: видавались будівельні паспорти та містобудівні умови на територіях селищ Гостомель, Ворзель (згідно переліку, том 1, а.с. 68-76) вже після набрання законних самоврядних повноважень Гостомельською ОТГ;
- всупереч вимог містобудівного законодавства видано містобудівні умови та обмеження без затвердження детального плану території та з порушенням вимог Генерального плану м. Ірпеня (згідно переліку, том 1, а.с. 76);
- містобудівні умови і обмеження (згідно переліку, том 1, а.с. 77) видавались з порушенням визначеного статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» строку видачі.
У подальшому, на підставі зазначеного акта Головним інспектором будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Павліва Олега Тарасовича складено Подання від 29.11.2021 №2/03/17-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, адресоване Ірпінському міському Голові.
Позивач, вважаючи що перевірка проведена з грубими процедурними порушенням, а подання є необґрунтованим і незаконним, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані, насамперед, Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про архітектурну діяльність» та рядом підзаконних нормативно-правових актів.
Позивач незаконність дій відповідача обґрунтовує двома підставами:
а) порушення процедури проведення перевірки;
б) фактична відсутність порушень, які йому ставляться «у провину».
Щодо процедури проведення перевірки.
Позивач наголошує, що документи про проведення перевірки містять суперечливі відомості щодо дат проведення перевірки (повідомлення прийнято раніше наказу). З цього приводу Суд зазначає таке.
Відповідно до п. 10 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2015 №698 (зі змінами, далі - Порядок №698) планові перевірки проводяться на підставі наказу ДІАМ та направлення на проведення перевірки, створеного з використанням електронного кабінету.
За змістом п. 11 Порядку №698 ДІАМ не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення планової перевірки надсилає об'єкту нагляду письмове повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення із зазначенням строків проведення перевірки та періоду, за який проводитиметься перевірка.
Як вже зазначено вище, ДІАМ повідомлено Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради про факт проведення перевірки (лист від 21.10.2021, факт отримання повідомлення до проведення перевірки позивач не заперечує) та видано наказ від 28.10.2021 №152 про проведення планової перевірки у строк з 29.10.2021 по 25.11.2021.
Таким чином, зазначені доводи позивача Суд вважає необґрунтованими.
Окремо позивач наголошував, що Акт перевірки від 25.11.2021 №СН01:4673-0018-0616-9749.05.2021 не підписано інспекторами за допомогою електронного підпису, а його (акту) форма не відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до п. 23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.
Згідно з п. 24, 25 Порядку №698 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об'єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.
Акт перевірки підписується за допомогою накладення кваліфікованого електронного підпису посадовою особою ДІАМ, яка проводила перевірку, та керівником об'єкта нагляду або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.
Згідно з п. 26 Порядку №698, якщо керівник об'єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення.
Суд звертає увагу, що відповідачем-3 на спростування доводів позивача надано суду документальне підтвердження того, що зазначений Акт підписаний інспекторами з використанням електронного підпису (роздруківка з онлайн сервісу створення електронного підпису; том 2, арк. 29).
Посилання позивача на відсутність в Акті граф для підпису особи, нагляд щодо якої здійснюється, спростовуються наданою відповідачем-3 роздрукованою копією Акта від 25.11.2021 (том 2, арк. 28).
Також позивач наголошував, що йому не дали змоги ознайомитись з актом перевірки та підписати його з використанням електронного підпису.
Щодо такого твердження Суд зазначає, що матеріали справи містять докази (роздруківка з онлайн сервісу створення електронного підпису; том 2, арк. 29) про те, що зазначений акт підписаний КЕП відповідачів 2 та 3 25.11.2021 після 22:00 год. і надісланий об'єкту нагляду через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Також судом встановлено, що паперова копія акта направлена об'єкту нагляду поштою і отримана об'єктом нагляду (не заперечується позивачем).
Згідно з п. 27, 28 Порядку №698 у разі відмови керівника об'єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи підписати акт головний інспектор будівельного нагляду ДІАМ, який склав акт перевірки, робить відповідну відмітку у такому акті.
У разі відмови в отриманні акта перевірки головний інспектор будівельного нагляду ДІАМ робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об'єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об'єкта нагляду.
Суд зазначає, що відповідачами не доведено факту відмови позивачем від підписання та/або отримання Акта від 25.11.2021. Також, з огляду на пізній час підписання акта електронними підписами відповідачів 2 та 3, Суд має підстави вважати, що сам акт був складений 25.11.2021 вже в не робочий час, а тому твердження відповідачів 2 та 3 про відсутність позивача у зазначений день на робочому місці Суд сприймає критично. Поряд з цим, на переконання суду, зазначені процедурні порушення не є суттєвими і не можуть бути самостійною і єдиною підставою для задоволення позову.
Щодо твердження відповідачів (з посиланням на практику Верховного Суду) про те, що Акт перевірки не підлягає судовому оскарженню, Суд зазначає, що в цьому випадку позивач не оскаржує ані власне акт, ані окремі його положення, а ставить під сумнів дотримання процедури відповідачами 2 та 3 при проведенні перевірки, що в цілому відповідає вимогам статті 5 КАС України. Тому Суд не знаходить підстав для закриття провадження у зазначеній частині позову.
Щодо виявлених під час перевірки порушень містобудівного законодавства.
Як вже зазначено вище, відповідачі наполягають, що позивачем, як начальником Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради допущені наступні порушення в діяльності Відділу:
- не дотримано вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Київської області», а саме: видавались будівельні паспорти та містобудівні умови на територіях селищ Гостомель, Ворзель (згідно переліку, том 1, а.с. 68-76) вже після набрання законних самоврядних повноважень Гостомельською ОТГ;
- всупереч вимог містобудівного законодавства видано містобудівні умови та обмеження без затвердження детального плану території та з порушенням вимог Генерального плану м. Ірпеня (згідно переліку, том 1, а.с. 76);
- містобудівні умови і обмеження (згідно переліку, том 1, а.с. 77) видавались з порушенням визначеного статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» строку видачі.
Стосовно видачі містобудівної документації щодо об'єктів будівництва на територіях селищ Гостомель, Ворзель, Суд зазначає таке.
Рішенням Ірпінської міської ради від 23.11.2015 затверджено Положення про відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради (далі - Положення), відповідно до якого Відділ є структурним підрозділом міської ради, підзвітним і підконтрольним міському голові, департаменту містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури Київської обласної державної адміністрації та Мінрегіону.
За змістом Положення основними завданнями Відділу є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури та території міста Ірпінь та селищ Гостомель, Ворзель та Коцюбинське.
Відділ відповідно до покладених на нього завдань надає замовникам, серед іншого, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок та інші вихідні дані на проектування об'єктів архітектури для нового будівництва.
Судом не встановлено та сторонами не доведено, що станом на час виникнення спірних правовідносин Ірпінською міською радою вносились зміни до зазначеного Положення в частині припинення/зміни повноважень Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради.
Позивач слушно зазначає, що Відділ самостійно не визначає свої завдання/повноваження та не може самостійно вносити зміни до Положення.
Відповідачі наголошують на порушенні позивачем вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Київської області». Проте, за змістом зазначеного розпорядження воно лише визначає адміністративні центри та затверджує території територіальних громад Київської області згідно з додатком. Зазначеним розпорядженням не вносились зміни до будь-яких інших нормативно-правових актів, а відтак не зрозуміло, яку саме частину зазначеного розпорядження, на думку відповідачів, порушив позивач.
У відзиві на позов відповідач-3 зазначав, що з прийняттям зазначеного розпорядження Відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради автоматично втратив повноваження на видачу містобудівних умов та паспортів щодо земельних ділянок в межах селищ Гостомель та Ворзель, проте така позиція відповідача-3 сприймається Судом критично, оскільки не підтверджена посиланням на будь-які норми законодавства.
Крім того, відповідно до статті 221 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.
За змістом частини другої статті 221 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи, зокрема, містобудівні умови та обмеження, зміни до них, відмова у їх наданні, скасування містобудівних умов та обмежень; будівельний паспорт забудови земельної ділянки, зміни до нього та повідомлення про відмову в його наданні.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 №559 створення та внесення відомостей про містобудівні умови та обмеження, їх зміна, відмова у їх наданні, скасування та зупинення містобудівних умов та обмежень, внесення відомостей про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які видані до запровадження експериментального проекту, виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності є обов'язковим для всіх уповноважених органів містобудування та архітектури з 01 вересня 2020 року по 30 листопада 2021 року.
Тобто, всі зазначені вище МУО та будівельні паспорти щодо земельних ділянок на територіях селищ Гостомель, Ворзель, видавались Відділом з використанням Реєстру будівельної діяльності. При цьому, доступ до відповідного функціоналу позивачу після прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Київської області» скасований не був, відповідні заяви суб'єктів господарювання щодо видачі містобудівної документації надходили через зазначений реєстр саме до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради.
З огляду на зазначене, Суд вважає, що у позивача не було правових підстав не розглядати зазначені заяви, наслідком яких стала видача спірних МУО та будівельних паспортів щодо земельних ділянок на територіях селищ Гостомель, Ворзель.
Щодо твердження відповідачів про те, що всупереч вимог містобудівного законодавства Відділом видано містобудівні умови та обмеження без затвердження детального плану території та з порушенням вимог Генерального плану м. Ірпеня, Суд зазначає таке.
Так, з Акта перевірки від 25.11.2021 убачається, що мова йде про МУО, видані щодо земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та 1-б/3.
Судом встановлено, що відповідно до Генерального плану м. Ірпеня зазначені земельні ділянки відносяться до зони змішаної багатоповерхової забудови Ж-5 (призначена для розташування 5-9 поверхових житлових будинків та супутніх споруд повсякденного обслуговування). Зазначений факт відповідачами не спростовано.
Під час розгляду справи відповідач 1 наполягав, що МУО щодо зазначених ділянок містять дані, які суперечать Генеральному плану м. Ірпеня, а саме: дозволено будівництво 11 поверхів та щільність забудови ділянки 43%.
З наявної у справі копії зазначених МУО (том 2, арк. 91) суд встановив, що ними дозволено будівництво заввишки 33 метри, що не є тотожнім 11 поверхам, як це помилково зазначає відповідач 1.
Крім того, чинний на час виникнення спірних правовідносин зонінг м. Ірпеня не визначав гранично допустиму щільність забудови ділянок.
Отже, і у цій частині доводи відповідачів є безпідставними.
Також відповідачі наполягають на тому, що Відділом безпідставно видано ряд МУО по АДРЕСА_3 (щодо 16 земельних ділянок) без розроблення детального плану території.
Суд вважає такі доводи відповідачем безпідставними з огляду на таке.
Зазначені території охоплюються Генеральним планом м. Ірпеня, що відповідачами не заперечувалось.
У той же час, Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо подібних ситуацій.
Зокрема, у постанові від 29.04.2020 у справі №816/1752/17 Верховний Суд дійшов такого правового висновку:
«Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану. При цьому, така підстава відмови у наданні містобудівних умов та обмежень як відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану, є неправомірною».
Суд вважає цей правовий висновок застосовним і до обставин цієї справи, а отже і у зазначеній частині висновки відповідачів є безпідставними.
Окремо відповідачі наполягали, що містобудівні умови і обмеження (згідно переліку, том 1, а.с. 77) видавались з порушенням визначеного статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» строку видачі.
В цій частині Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем дійсно зазначені порушення не спростовані.
Позивач слушно наголошує, що згідно з п. 6 частини четвертої статті 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Позивач зазначає, що відповідачі 2 та 3 не склали протокол відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та в подальшому не оприлюднили такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Проте, Суд вважає, що невчинення посадовими особами ДІАМ зазначених дій, жодним чином не спростовує виявлені під час перевірки порушення містобудівного законодавства.
Проте, аналізуючи зміст зазначеного порушення, суд вважає його не значним та таким, що не може бути єдиною підставою для визнання позивача особою, що систематично порушує містобудівне законодавство.
Порушення строків видачі зазначених МУО у всіх випадках не були великими (найбільше - 42 робочі дні). Такі затримки були під час епідемії Covid-19, тобто мали певний об'єктивний аспект. Крім того, судом не встановлено випадків звернення осіб, щодо яких встановлені факти несвоєчасної видачі МУО, із скаргами на дії Відділу та позивача особисто.
Таким чином, в межах розгляду цієї справи Судом встановлено відсутність порушень містобудівного законодавства в діяльності Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради, які могли б свідчити про наявність підстав для звільнення позивача, як начальника зазначеного відділу.
Щодо твердження відповідачів про той факт, що спірне Подання не може бути предметом позову, адже воно не є актом індивідуальної дії, Суд зазначає таке.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 17.02.2021 у справі №815/310/17 Верховний Суд виснував таке:
«Колегія суддів відзначає, що вищезгадане подання є наслідком виконання основних завдань нагляду та реалізації повноважень Держархбудінспекції стосовно притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. При цьому, таке подання за своєю суттю і правовою природою не підпадає під ознаки нормативного акта або акта індивідуальної дії, позаяк має лише рекомендаційний характер для органу, який здійснив призначення посадових осіб об'єкта нагляду, зазначених у поданні, і не вирішує жодних питань про права та обов'язки цих осіб, не змінює їх обсягу.
Остаточне рішення про звільнення вказаних у поданні посадових осіб від виконання обов'язків прийматиметься органом, який здійснив їх призначення (у даному випадку міським головою), а тому таке подання, на цій стадії правовідносин, саме по собі не може створювати жодних юридичних наслідків, як для осіб, яких воно стосується, так і для органу, у якому ці особи проходять публічну службу».
Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі №815/310/17 і Суд не вбачає підстав для не застосування зазначеного правового висновку Верховного Суду.
Отже, в частині вимог про скасування подання Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України від 29.11.2021 №2/03/17-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Відділу містобудування, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки зазначене подання саме по собі для позивача жодних юридичних наслідків не створює.
Суд звертає увагу, що встановлена під час розгляду справи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16.
Отже, позовні вимоги в частині скасування подання Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України від 29.11.2021 №2/03/17-21 задоволенню не підлягають.
У той же час, за змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Всі зафіксовані в акті перевірки від 25.11.2021 №СН01:4673-0018-0616-9749 порушення спростовані наявними в матеріалах справи доказами, поясненнями позивача та встановленими судом обставинами.
Суд звертає увагу, що в силу сталої практики Верховного Суду акт перевірки не може бути окремим об'єктом судового розгляду (про що вірно зазначали відповідачі).
Проте, наведені в акті перевірки від 25.11.2021 №СН01:4673-0018-0616-9749 твердження відповідачів (які не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи) щодо наявності в діяльності Відділу порушень містобудівного законодавства очевидно повинні бути враховані органом, який здійснив призначення позивача, при розгляді зазначеного вище подання.
З огляду на викладене, враховуючи встановленні у справі обставини, з метою належного захисту прав позивача Суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідачів під час проведення позапланової перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, яка оформлена Актом від 25.11.2021 №СН01:4673-0018-0616-9749, зокрема, щодо фіксації в акті перевірки ряду порушень містобудівного законодавства, які фактично були відсутні в діяльності Відділу.
За вказаних обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до копії квитанції від 21.12.2021 №7676108 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1816 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної інспекції архітектури та містобудування України у розмірі 908 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Павліва Олега Тарасовича та Головного інспектора будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державно-будівельного нагляду Попело Марії Юріївни під час проведення позапланової перевірки у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, яка оформлена актом від 25.11.2021 №СН01:4673-0018-0616-9749.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ - 44245840).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 21 липня 2022 р.