21 липня 2022 року Справа № 280/2216/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Гавриш А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» (72316, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. Будівельна, будинок 71/8; код ЄДРПОУ 19273338)
до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, б.12; код ЄДРПОУ ВП 44005647)
про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» (далі - позивач, ТОВ «ТАРА») до Запорізької митниці (далі - відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112090/2022/000005, оформлену 25.01.2022 року Запорізькою митницею.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Пузієм О.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 07.02.2022 серія АР №1084198.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 за №АД-382/2017/4411-05 (зі змінами, внесеними рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі 20.04.2018 за №АД-390/2018/4411-05) встановлені остаточні антидемпінгові заходи виключно для арматурного прокату (арматури) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанки діаметром від 5,5 до 14 мм (включно). Зазначає, що висновком ДП “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім.Я.Ю.Осади”, як акредитованою лабораторією, підтверджено, що надані на дослідження зразки відібрані за актом взяття проб (зразків) товарів, а саме круг діаметром 28 мм із сталі марки 40Х мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 4543-2016 і ГОСТ 2590-2006, 35 мм та 40 мм із сталі марки 45 мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 1050-2013 і ГОСТ 2590-2006 та не є арматурою чи катанкою. Таким чином, на думку позивача, оскільки товар заявлений до митного оформлення не відповідає опису, визначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі до такого товару не застосовується антидемпінгове мито у розмірі 15,21%. За таких обставин, позивач вважає спірну картку відмови протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 14.02.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.02.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03.06.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позову заперечує, зазначає, що відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 за №АД-382/2017/4411-05 (у редакції рішення від 20.04.2018 за №АД-390/2018/4411-05) оподаткуванню антидемпінговим митом товарів здійснюється відповідно до опису та кодів згідно з УКТЗЕД незалежно від марок сталі, виду пакування, цільового використання. Оскаржувану картку відмови було прийнято у зв'язку із невірним заповненням графи 47 митної декларації, а саме невірно заповнено спосіб розрахунку щодо повернення сплаченого за тимчасовою митною декларацією антидемпінгового мита по товарам з кодом УКТ ЗЕД 7228306900 та 7214997900, опис якого відповідає опису товару, зазначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, а тому відсутні підстави для повернення раніше сплаченого антидемпінгового мита. Таким чином, вважає, що оскільки товар заявлений до митного оформлення відповідає опису, визначеному у рішенні Комісії, до таких товарів застосовується антидемпінгове мито у розмірі 15,21%, отже у відповідача були законні підстави для винесення спірної картки відмови. Просить в задоволенні позову відмовити.
На підставі матеріалів справи судом встановлено такі обставини.
26.10.2020 між ТОВ «ТАРА» та акціонерним товариством «Оскольський електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова» (Російська Федерація) укладено контракт №СТАР/ОЕ-008270. 03.11.2021 продовжено дію зазначеного контракту до 31.12.2022.
24.12.2021 сторонами підписана специфікація №12 до вказаного контракту, згідно з якою позивачем придбано товар сортовий прокат в асортименті..
05.01.2022 декларантом до митного контролю та митного оформлення подано в електронному вигляді митну декларацію, якій присвоєно №UА112090/2022/000012 на товар:
- Товар № 1, заявлено в гр. 31 митної декларації як: «Прутки сталеві у вигляді-прямих відрізків, гарячекатані круглого поперечного перетину з легованої хромистої сталі марки 40Х, діаметром 28 мм, довжиною 4000-6200 мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверхні, одержаних у процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку. Комерційна назва: Пруток 28-В1-VI-ГОСТ 2590-2006/40Х-2ГП-КМС2-ГОСТ 4543-2016. Точність виготовлення прокату: В1. Кривизна, клас кривизни: IV. Група якості поверхні: 2ГП. З хімічним складом згідно сертифікатів якості виробника: С - 0,41 %, Si - 0,26 %, Мn - 0,72 %, S - 0,008 %, Р - 0,007 %, Сr - 0,98 %, Ni - 0,04 %, Cu - 0,03 %, Ті - 0,0015 %, Мо - 0,002 %, V - 0,004 %, W - 0,002 %, N - 0,008 %. Номер партії для діаметру 28 мм: 21. Номер плавки для діаметру 28 мм: 40076. Виготовлені згідно: ГОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент». Виробник АО «Оскольский электрометаллургический комбинат имени Алексея Алексеевича Угарова», країна виробництва RU, Торговельна марка у вигляді комбінованого товарного знака: із зображенням у вигляді об'ємної чаші без дна, що нагадує знак нескінченності і словесним елементом «METALLOINVEST OEMK». Згідно гр.33 митної декларації товар заявлено за кодом УКТ ЗЕД 7228306900;
- Товар № 2, заявлено в гр.31 митної декларації як: «Прутки сталеві у вигляді прямих відрізков, гарячекатані, круглого поперечного перетину, з вуглецевої делегованої сталі марки 45, діаметром 35 мм, довжиною 4000-6200 мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверхні, одержаних у процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку. Комерційна назва: Пруток 35-В1-IV-ГОСТ 2590-2006/45-2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ-1050-2013; Точність виготовлення прокату: В1; Кривизна, клас кривизни: IV; Група якості поверхні: 2ГП; Механічні властивості: М1; Твердість: ТВ1; З хімічним складом згідно сертифікатів якості виробника: С - 0,43-0,44 %, Si - 0,24-0,27 %, Мn - 0,55-0,61%, S - 0,004-0,010 %, Р - 0,007-0,008 %, Сr - 0,04-0,05 %, N - 0,01 %, Cu - 0,01- 0,02 %, N - 0,008-0,009 %, Аs - 0,001 %. Номер партії для діаметру 35 мм: 11. Номер плавки для діаметру 35 мм: 18622. Номер партії для діаметру 35 мм: 26. Номер плавки для діаметру 35 мм: 26211. Номер партії для діаметру 35 мм: 12. Номер плавки для діаметру 35 мм: 88609. Виготовлені згідно: ГОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент».
Прутки сталеві у вигляді прямих відрізков, гарячекатані, круглого поперечного перетину, з вуглецевої нелегованої сталі марки 45, діаметром 40 мм, довжиною 4000-6200 мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверхні, одержаних у процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку. Комерційна назва: Пруток 40-В1-VI-ГОСТ 2590-2006/45-2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ 1050-2013; Точність виготовлення прокату: В1; Кривизна, клас кривизни: IV; Група якості поверхні: 2ГП; Механічні властивості: М1; Твердість: ТВ1. З хімічним складом згідно сертифікатів якості виробника: С - 0,44 %, Si - 0,27 %, Мn - 0,58 %, S - 0,008 %, Р - 0,007 %, Сr - 0,04 %, N - 0,01 %, Сu - 0,02 %, N - 0,008 %, Аs - 0,001 %. Номер партії для діаметру 40 мм: 25. Номер плавки для діаметру 40 мм: 26211. Виготовлені згідно: ГОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент». Виробник АО «Оскольский электрометаллургический комбинат имени Алексея Алексеевича Угарова», країна виробництва RU, Торговельна марка у вигляді комбінованого товарного знака: із зображенням у вигляді об'ємної чаші без дна, що нагадує знак нескінченності і словесним елементом «METALLOINVEST OEMK». Згідно гр.33 митної декларації товар заявлено за кодом УКТ ЗЕД 7214997900.
05.01.2022 відповідачем здійснено відбір проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, які передано до Дніпровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби.
Крім того, 05.01.2022, за ініціативою позивача, в порядку передбаченому п.6 ст.356 Митного кодексу України (далі - МК України), за участі уповноважених представників позивача, відповідача та ДП “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” також були відібрані проби (зразки) вказаного товару з метою його ідентифікації та визначення чи є цей товар арматурою чи катанкою.
Крім того, 05.01.2022 декларантом подано та оформлено тимчасову митну декларацію №UA112090/2022/000017 в режимі ІМ 40 ТН на вище вказаний товар. Товар випущено у вільний обіг зі сплатою в повному обсязі всіх митних платежів. За тимчасовою митною декларацією №UA112090/2022/000017 від 05.01.2022 сплачено антидемпінгове мито (в графі 47 цієї декларації зазначено про нарахування на вказаний товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21%).
Митницею отримано висновок Дніпровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби №1420003700-0033 від 14.01.2022, згідно з висновками якого зазначено:
«Надана на дослідження проба № 1, заявлена в гр. 31 МД як «Прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані круглого поперечного перетину з легованої хромистої сталі марки 40Х, діаметром 28 мм ...» за визначеними показниками ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу із сталі легованої, іншої, діаметром менш як 80 мм ((28,00±0,02) мм). Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. На поверхні відсутні ямки, виступи, борозни та/або інші рельєфи. Будь-яке оброблення поверхні (плакування, фарбування, гальванічне або інше покриття) відсутнє.
Визначений в результаті дослідження якісний хімічний склад не суперечить зазначеному у гр. 31 МД.
Надана на дослідження проба № 2, заявлена в гр. 31 МД як «Прутки сталеві у вигляді прямих відрізков, гарячекатані, круглого поперечного перетину, з вуглецевої нелегованої сталі марки 45, діаметром 35 мм ...» за визначеними показниками ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу із сталі нелегованої, діаметром менш як 80 мм ((35,00±0,02) мм). Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. На поверхні відсутні ямки, виступи, борозни та/або інші рельєфи. Будь-яке оброблення поверхні (плакування, фарбування, гальванічне або інше покриття) відсутнє.
Визначений в результаті дослідження якісний хімічний склад не суперечить зазначеному у гр. 31 МД.
Надана на дослідження проба № 3, заявлена в гр. 31 МД як «Прутки сталеві у вигляді прямих відрізков, гарячекатані, круглого поперечного перетину, з вуглецевої нелегованої сталі марки 45, діаметром 40 мм ...» за визначеними показниками ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу зі сталі нелегованої, діаметром менш як 80 мм ((40,00±0,02) мм). Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. На поверхні відсутні ямки, виступи, борозни та/або інші рельєфи. Будь-яке оброблення поверхні (плакування, фарбування, гальванічне або інше покриття) відсутнє.
Визначений в результаті дослідження якісний хімічний склад не суперечить зазначеному у гр. 31 МД.
На даний час в експертному підрозділі дослідження кількісного хімічного складу, механічних властивостей, температур критичних точок сталей, визначення способу виготовлення даного товару, ідентифікація товару як прокат арматурний або катанку, встановлення призначення сталі (для армування, автоматна, швидкорізальна, інструментальна та інше) не видається можливим за відсутністю необхідного обладнання та експертних можливостей».
За результатами експертизи у оформленні митної декларації від 05.01.2022 №UA112090/2022/000012 відмовлено, про що складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA112090/2022/00004. Причинами для складання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA112090/2022/00004 зазначено: Невірно заповнена графа 47 митної декларації тов.№1: а саме не нараховане антидемпінгове мито зі ставкою 15,21% від митної вартості товару з кодом УКТЗЕД 7228306900 опис якого відповідає опису товару, зазначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі 20.04.2018 за №АД-390/2018/4411-05, яким внесено зміни в Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 за №АД-382/2017/4411-05. Невірно заповнена графа 47 митної декларації тов.№2: а саме не нараховане антидемпінгове мито зі ставкою 15,21% від митної вартості товару з кодом УКТЗЕД 7214997900 опис якого відповідає опису товару, зазначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі 20.04.2018 за №АД-390/2018/4411-05, яким внесено зміни в Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 за №АД-382/2017/4411-05. Порушені вимоги наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа". Декларантом протягом строків, встановлених статтею 255 МК України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації відповідно до положень п. 4 ч. 4 ст. 54 та ст. 269 МК України.
21.01.2022 позивачем отримано висновки №19 Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім.Я.Ю. Осади» з протоколами випробувань №28-242 від 19.01.2022, №29-242 від 19.01.2022, №30-242 від 19.01.2022, №31-242 від 19.01.2022, №32-242 від 19.01.2022, №33-244 від 17.01.2022, №34-244 від 17.01.2022, №35-244 від 17.01.2022, №36-244 від 17.01.2022, №37-244 від 17.01.2022, відповідно до яких: зразки металопродукції - круг діаметром 35 мм та 40 мм зі сталі марки 45, мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий за, виготовлений за ГОСТ 1050-2013 та ГОСТ 2590-2006, та не є арматурою чи катанкою; зразки металопродукції - круг діаметром 28 мм зі сталі марки 40Х, мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий за, виготовлений за ГОСТ 4543-2016 та ГОСТ 2590-2006, та не є арматурою чи катанкою.
У зв'язку з отриманням зазначеного висновку експертного дослідження, уповноваженою особою декларанта подана додаткова митна декларація №UA112090/2022/000187 від 25.01.2022, в пункті 47 якої зазначено суму мита у розмірі 15,21 %, що була сплачена за декларацією № UА112090/2022/000017 (код способу розрахунку - 70 «Сума податку, що була сплачена за попередньою, тимчасовою, періодичною декларацією, або декларацією, заповненою у звичайному порядку»). Ця ж сума мита була вказана, як така, що підлягає поверненню (код способу розрахунку - 99 «Сума податку, що підлягає поверненню»). Разом із додатковою митною декларацією №UA112090/2022/000187 від 25.01.2022 подано висновки №19 Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім.Я.Ю. Осади» з протоколами випробувань №28-242 від 19.01.2022, №29-242 від 19.01.2022, №30-242 від 19.01.2022, №31-242 від 19.01.2022, №32-242 від 19.01.2022, №33-244 від 17.01.2022, №34-244 від 17.01.2022, №35-244 від 17.01.2022, №36-244 від 17.01.2022, №37-244 від 17.01.2022.
За результатами розгляду поданих документів Митниця відмовила в оформленні митної декларації від 25.01.2022 №UA112090/2022/000187, про що складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA112090/2022/00005. Причинами для складання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA112090/2022/00005 зазначено: невірно заповнена графа 47 митної декларації, а саме невірно заповнено спосіб розрахунку, щодо повернення сплаченого за тимчасовою МД антидемпінгового мита по товарам № 1 код товару 7228306900, та тов.№ 2 код товару 7214997900 опис яких відповідає опису товару зазначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 № АД-390/2018/4411-05, яким внесено зміни в Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411-05. Відсутні підстави для повернення сплаченого раніше антидемпінгового мита по тов.№1 та №2. Порушені вимоги Наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа". Декларантом протягом строків, встановлених ст. 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації відповідно до положень п. 4 ч. 4 ст. 54 та ст. 269 МК України.
Позивач, не погоджуючись з Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA112090/2022/00005, звернувся з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що спірні правовідносини з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України регулюються МК України.
У відповідності до частини першої та другої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
Частина четверта статті 275 МК України визначає, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
У відповідності до частини дев'ятої статті 280 МК України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”, “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”.
Пунктом 2 статті 1 Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Згідно частин шостої та восьмої статті 16 вищевказаного Закону остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту. Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту. Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.
Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 27 грудня 2017 року прийняте рішення №АД-382/2017/4411-05 “Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації”, яким визначено, що протягом періоду дослідження демпінговий імпорт в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації призвів до значного зниження цін на подібний товар…існує причинно-наслідковий зв'язок між демпінговим імпортом в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації та істотною шкодою, заподіяною національному товаровиробнику… та застосовані остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
- Арматурний прокат (арматура) діаметром вiд 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром вiд 5,5 до 14 мм (включно), що класифiкуються згiдно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.
20 квітня 2018 року Міжвідомчою комісією прийнято рішення №АД-390/2018/4411-05, яким внесені зміни до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 АД-382/2017/4411-05, а саме викладено пункт 1 рішення у наступній редакції: “Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
- Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00”.
Згідно з частиною другою статті 44 МК України, у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Частиною третьою статті 44 МК України визначений вичерпний перелік товарів, сертифікат про походження яких подається обов'язково, а саме: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”, “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до частин першої-третьої статті 48 МК України орган доходів і зборів відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.
У відповідності до розділу XV “Недорогоцінні метали та вироби з них” УКТ ЗЕД до товарної позиції 7228 “Інші прутки та бруски з інших легованих сталей; кутики, фасонні та спеціальні профілі з іншої легованої сталі; порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей” належать: прутки та бруски з кремнієво-марганцевої сталі: інші прутки та бруски без подальшого оброблення після гарячого прокатування, гарячого волочіння або пресування: інші прутки та бруски без подальшого оброблення, крім кування: інші прутки та бруски: кутики, фасонні та спеціальні профілі: прутки та бруски порожнисті для буріння.
Рішенням Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 27.12.2017 (зі змінами, внесеними рішенням Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 №АД-390/2018/4411-05), встановлені остаточні антидемпінгові заходи виключно для арматурного прокату (арматури) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанки діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).
У листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №4413-06/10508-07 від 12.03.2019 визначено, що об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об'єктом застосування заходів, про що Мінекономрозвитку листом №4413-06/37204-03 від 22.08.2018 та № 4413-06/39034-03 від 05.09.2018 повідомляло ДФС.
Міністерство економічного розвитку та торгівлі України визначало вичерпний алгоритм ідентифікації арматури, катанки та сортового прокату шляхом проведення дослідження товару за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики, геометричні параметри профілю, марочний склад та клас міцності.
Також, визначено перелік лабораторій, які мають відповідну сферу акредитації для проведення таких досліджень.
З наведених положень слідує, що антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об'єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.
Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об'єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).
Отже, суд зазначає, що для застосування антидемпінгового мита не достатньо лише товарної класифікації за кодом УКТЗЕД без співпадіння товару по опису згідно рішення Комісії, оскільки рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів приймається в результаті проведення відповідно до процедур, визначених Законом №330, антидемпінгового розслідування відносно товару, який є об'єктом відповідного розслідування (пункт 27 частини першої статті 1 Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”).
Ініціювання такого розслідування відбувається шляхом подання в порядку статті 12 Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” скарги національним товаровиробником, з обов'язковим зазначенням товару, (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він є об'єктом демпінгу.
Суд вказує, що рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 прийняте відносно конкретно визначеного товару, опис якого наведено в рішенні і який може класифікуватись за визначеними в ньому кодами УКТ ЗЕД.
Зазначене не дає підстав вважати, що всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії, є об'єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом №330.
В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у рішенні Комісії №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають.
При визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.
Опис конкретної продукції (в тому числі арматурного прокату), вимоги щодо, зокрема, якісних характеристик, хімічного складу, призначення і сфер використання окремих видів продукції тощо визначаються нормативними документами (державними і міждержавними стандартами), затвердженими у встановленому законодавством порядку, положення яких дозволяють оцінити відповідність об'єктів стандартизації своєму призначенню.
Відповідачем не надано доказів, яким би підтверджувалося, що задекларований позивачем товар підпадає під дію антидемпінгових заходів відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05, або доказів того, що відомості, надані декларантом є неповними чи недостовірними, чи доказів відсутності обов'язкових реквізитів в електронній митній декларації чи подання митної декларації з порушенням вимог, встановлених митним законодавством як того вимагає ст. 264 МК України.
Крім того, відповідачем не спростовано висновки №19 Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім.Я.Ю. Осади» з протоколами випробувань №28-242 від 19.01.2022, №29-242 від 19.01.2022, №30-242 від 19.01.2022, №31-242 від 19.01.2022, №32-242 від 19.01.2022, №33-244 від 17.01.2022, №34-244 від 17.01.2022, №35-244 від 17.01.2022, №36-244 від 17.01.2022, №37-244 від 17.01.2022, у яких зазначено, що відібрані спільно з представниками Запорізької митниці зразки металопродукції - круг діаметром 35 мм та 40 мм зі сталі марки 45, круг діаметром 28 мм зі сталі марки 40Х, не є арматурою чи катанкою..
При цьому, суд вважає неповним та таким, що не може бути покладений в основу прийнятого спірного рішення висновок Дніпропетровського відділу з питань експертних досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Держмитслужби №1420003700-0033 від 14.01.2022, оскільки згідно даного висновку ідентифікація товару як прокат арматурний або катанку, встановлення призначення сталі (для армування, автоматна, швидкорізальна, інструментальна та інше) не видається можливим за відсутністю необхідного обладнання та експертних можливостей, про що зазначено у самому експертному висновку.
З системного аналізу чинного законодавства України та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення - картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем у зв'язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім того, заявлено про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7).
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару адвоката визначається за погодженням адвоката з клієнтом в договорі про надання правової допомоги.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (постанови від 17.03.2021 у справі №280/1266/19, від 25.03.2021 у справі №645/3044/17, від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а тощо), при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано:
- Договір про надання правової допомоги від 07.02.2022, згідно з умовами якого Бюро (Адвокатське бюро Пузія Олексія Вікторовича) бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт (ТОВ «ТАРА») зобов'язується оплатити надані послуги. Бюро відповідно до узгоджених сторонами доручень: а) підготовлює, підписує та направляє до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву до Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA112090/2022/00005 від 25.01.2022, клопотання, відповіді на відзив, апеляційні скарги, письмові пояснення, заяви по суті справи та інші документи процесуального характеру.. Відповідно до пункту 2.1. сторони Договору узгодили, що винагорода (гонорар) Бюро за надання правової допомоги по даному Договору має фіксований розмір та визначається наступним чином: підготовка позовної заяви - 3000,00 грн.; представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях в Запорізькому окружному адміністративному суді - 3000,00 грн. (за один судо/день); підготовка апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу - 5000,00 грн., підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей на відзив, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань - 2000,00 грн. за один документ; представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях в Третьому апеляційному адміністративному суді - 3500,00 грн. (за один судо/день);
- рахунок на оплату №21 від 08.02.2022, відповідно до якого вартість послуг з підготовки позовної заяви до Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA112090/2022/00005 від 25.01.2022 складає 3000,00грн.;
- платіжне доручення №381 від 08.02.2022, відповідно до якого ТОВ «ТАРА» сплатило на користь АБ ОСОБА_1 кошти в розмірі 3000,00 грн., призначення платежу - оплата за підгот. позову до Запорізької митниці скасув. Рішення про коригув.митної вартості та кар. відмови UA112090/2022/00005 від 25.01.2022 без ПДВ;
- акт про прийняття послуг з надання правової допомоги від 09.02.2022, відповідно до якого на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 07.02.2022 Клієнт оплатив Адвокату гонорар (винагороду) за надання правової допомоги в сумі 3000,00 грн.: підготовка позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду до Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA112090/2022/00005 від 25.01.2022, що включає: - ознайомлення з документами клієнта; - консультація клієнта, узгодження правової позиції; вивчення існуючої судової практики Верховного Суду; - складення тексту позову. Кількість витрачених годин - 6, вартість послуги - 3000,00 грн.
Оцінюючі надані докази, суд зазначає, що позовну заяву в даній справі складено та подано до суду представником позивача адвокатом Пузієм О.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 07.02.2022 серія АР №1084198. Предмет спору в даній справі узгоджується з предметом Договору про надання правової допомоги від 07.02.2022. Надані докази сплати адвокату коштів в сумі 3000,00 грн. містять інформацію, яка дозволяє ідентифікувати їх як такі, що сплачені у зв'язку зі складанням позову в даній справі.
Таким чином, надані докази підтверджують, що позивачем понесено витрати на правову допомогу адвоката в даній справі в розмірі 3000,00 грн.
Відповідач у відзиві заявляє про те, що вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, оскільки розмір гонорару 3000,00 грн. є неспівмірними, без врахування фактично витраченого адвокатом часу. Позивач вже неодноразово укладає договори про надання правової допомоги з адвокатським бюро Пузія О.В., у тому числі за такою категорією справ, тому відповідач вважає, що визначена сума за підготовку аналогічної позовної заяви є неспівмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Оцінюючі наведені аргументи, суд враховує, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а тощо.
Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, з якими він пов'язує неспівмірність заявлених витрат.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Отже, сам факт неодноразового укладання договорів про надання правової допомоги з певним адвокатом не суперечить чинному законодавству та в повній мірі відповідає меті надання правової допомоги у судовому процесі.
Крім того, за умовами Договору про надання правової допомоги від 07.02.2022, встановлення гонорару адвоката у фіксованому розмірі, незалежно від обсягу послуг та часу, витраченого адвокатом, відповідає приписам статті 30 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України.
Таким чином, суд констатує, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав жодних доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, а наведені відповідачем доводи та обґрунтування базуються виключно на припущеннях.
Водночас, Верховний Суд в постанові від 22.06.2022 у справі №380/3142/20 зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що у даній справі судом було залишено позовну заяву без руху з підстав невідповідності вимогам процесуального закону, у зв'язку з чим, зважаючи на якість наданих послуг з правничої допомоги, суд вважає, що розумним та справедливим є належний до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2 500,00 грн., які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112090/2022/000005, оформлену 25.01.2022 Запорізькою митницею.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРА», місцезнаходження: 72316, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. Будівельна, будинок 71/8, код ЄДРПОУ 19273338.
Відповідач - Запорізька митниця, місцезнаходження: 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, б.12, код ЄДРПОУ ВП 44005647.
Повне судове рішення складено 21.07.2022.
Суддя М.О. Семененко