21 липня 2022 року Справа № 280/1243/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915) про визнанім протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради № 30 від 24 листопада 2021 року про відмову ОСОБА_1 у відведенні та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- зобов'язати Запорізьку міську раду прийняти на найближчій сесії міської ради рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Ухвалою суду від 31 січня 2022 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовна заява обґрунтована тим, що у змісті оскаржуваного рішення відсутнє будь-яке законне нормативне обґрунтування відмови у затвердженні проекту землеустрою, що суперечить вимогам земельного законодавства. При цьому, рішення Запорізької міської ради жодним чином не мотивовано, будь-яких підстав або обґрунтувань для прийняття рішення про відмову ані у рішенні міської ради, ані у пояснювальній записці до вказаного проекту рішення, ані в протоколі № 13 від 19 травня 2021 року засідання постійної комісії з питань земельних відносин не наведено. Вказані факти свідчать про очевидну незаконність та безпідставність прийнятого міською радою рішення. До того ж, будь-яких інших правових підстав для незатвердження проекту землеустрою, окрім як необґрунтованої відмови, у Запорізької міської ради також не було, що підтверджується наданими відповідями № К-8187-Ш від 14 грудня 2021 року на звернення позивача та № 16832/03-32/02 від 17 грудня 2021 року на адвокатський запит. Вказує, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
У позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх№.16004 від 18 квітня 2022 року), відповідно до якого зазначає, що згідно пояснювальної записки до проекту рішення «Про відмову гр. ОСОБА_1 у відведенні та передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 » обґрунтуванням необхідності прийняття вказаного рішення є пункт 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», регламентом Запорізької міської ради, затвердженого рішенням від 25 серпня 2016 року №64 визначається порядок діяльності ради та її органів і посадових осіб. Після підготовки рішень, їх перш за все виносять на розгляд комісії з питань комунальної власності, приватизації, архітектури та земельних відносин міської ради. За умови узгодження з профільною комісією, відповідні проекти рішень за результатами опрацювання виносяться на розгляд Запорізької міської ради у встановленому законодавством та Регламентом міської ради порядку. 24 листопада 2021 року Запорізькою міською радою прийнято рішення №30 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у відведенні та передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
У відзиві просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Розглядаючи справу по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ветеран війни - учасник бойових дій, 16 листопада 2017 року, на підставі статей 116, 118 Земельного кодексу України, звернувся до Запорізької міської ради з заявою про виділення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
30 вересня 2020 року Запорізькою міською радою на 53 сесії Запорізькою міської ради прийнято рішення «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 учаснику бойових дій, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) та подальшої передачі її у власність.
На підставі вказаного рішення міської ради, у відповідності до вимог статті 118 ЗК України позивачем 05 листопада 2020 року замовлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у ФОП ОСОБА_2 , який є виконавцем робіт із землеустрою.
Згідно протоколу №13 від 19 травня 2021 року постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації архітектури та земельних відносин, щодо розгляду питання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) доручено начальнику управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради Сколибог Ю.О. підготувати та винести на розгляд чергового засідання сесії міської ради два проекти рішення «Про відведення та передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_2 шосе між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 (площа 0,1000 га) та «Про відмову у відведенні та передачі у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та 18/5 (площа 0,100 га)».
На виконання протоколу №13 від 19 травня 2021 року управлінням з питань земельних відносин підготовлено два проекти рішення «Про відведення та передачу у власність гр., ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_2 шосе між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 (площа 0,1000 га)» та «Про відмову у відведенні та передачі у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 (площа 0,100 га)
Згідно пояснювальної записки до проекту рішення «Про відведення та передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_2 шосе між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 (площа 0,1000 га)» зазначається що обґрунтуванням необхідності прийняття проекту рішення є рішення сесії міської ради №44/134 від 30 вересня 2020 року «Про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1000га по АДРЕСА_2 шосе між житловими будинками АДРЕСА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) метою прийняття проекту рішення є врахування звернення гр. ОСОБА_1 рішення міської ради від 30 вересня 2020 року №44/134 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки бойових дій, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», та Земельний кодекс України.
Згідно пояснювальної записки до проекту рішення «Про відмову гр. ОСОБА_1 у відведенні та передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 » обґрунтуванням необхідності прийняття вказаного рішення є пункт 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», регламентом Запорізької міської ради, затвердженого рішенням від 25 серпня 2016 року №64 визначається порядок діяльності ради та її органів і посадових осіб. Після підготовки рішень, їх перш за все виносять на розгляд комісії з питань комунальної власності, приватизації, архітектури та земельних відносин міської ради. За умови узгодження з профільною комісією, відповідні проекти рішень за результатами опрацювання виносяться на розгляд Запорізької міської ради у встановленому законодавством та Регламентом міської ради порядку.
24 листопада 2021 року Запорізькою міською радою прийнято рішення №30 «Про відмову ОСОБА_1 у відведенні та передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Аналізуючи правомірність оскаржуваного рішення, тобто відмову у затвердженні проекту землеустрою з наведених підстав, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 за своєю заявою отримав дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.
Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
З наведеної норми вбачається, що орган місцевого самоврядування зобов'язаний у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Підставою для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність є погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно підставою для відмови у відведенні земельної ділянки та надання її у власність може бути лише відсутність проекту землеустрою або наявність непогодженого проекту.
Обґрунтуванням необхідності прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у відведенні та передачу у власність земельної ділянки є пункт 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», регламентом Запорізької міської ради, затвердженого рішенням від 25 серпня 2016 року №64 визначається порядок діяльності ради та її органів і посадових осіб. Після підготовки рішень, їх перш за все виносять на розгляд комісії з питань комунальної власності, приватизації, архітектури та земельних відносин міської ради. За умови узгодження з профільною комісією, відповідні проекти рішень за результатами опрацювання виносяться на розгляд Запорізької міської ради у встановленому законодавством та Регламентом міської ради порядку.
Суд зазначає, що підстави такої відмови не передбачені Земельним кодексом України. Необхідно звернути увагу відповідача на те, що регламент Запорізької міської ради не може суперечити чинному законодавству.
Таким чином, необхідно зазначити, що рішення постійної комісії з питань комунальної власності не може бути підставою у відмові позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки у розумінні Земельного кодексу України.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Запорізьку міську раду прийняти на найближчій сесії міської ради рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України “Про місцеве самоврядування”).
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відбувається вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Отже, прийняття рішення щодо затвердження проекту землеустрою на відведення земельної ділянки у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)до чинного законодавства належить до виключної компетенції міської ради, тобто є дискреційними повноваженнями Запорізької міської ради.
Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проєктом нормативно-правового акта.
Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за органом виконавчої влади, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши орган виконавчої влади дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу певну свободу розсуду при прийнятті рішення.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб'єкт владних повноважень при прийнятті певного рішення та не може втручатись у дискреційні повноваження такого суб'єкта на користь позивача, окрім випадків, коли для прийняття такого рішення виконані всі умови, визначені законом.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права є зобов'язання Запорізьку міську раду повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з урахуванням мотивів суду викладених у цьому рішенні.
Таким чином в іншій частині позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на мотивувальну частину цього рішення.
Відповідно до приписів частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915) про визнанім протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради № 30 від 24 листопада 2021 року про відмову ОСОБА_1 у відведенні та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Зобов'язати Запорізьку міську раду повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , між житловими будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з урахуванням мотивів та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1488,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 21 липня 2022 року.
Суддя Д.В. Татаринов