73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"11" жовтня 2007 р. Справа № 4/307-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнський пісок"с.Подокалінівка Цюрупинського району Херсонської області
до Цюрупинської районної ради м. Цюрупинськ Херсонської області
про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень
за участю представників сторін:
від позивача - директор Черепович В.А., адвокат Корчма Ю.О.
від відповідача - головний спеціаліст Луценко В.П.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області № 243 від 14.09.2007 року справу передано на розгляд судді Ємленіновій З.І.
Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення 12 сесії п'ятого скликання Цюрупинської районної ради №203 від 27.07.2007року, яким скасовано розпорядження голови районної ради від 25.05.2004року №75 «Про надання погодження на розробку родовищ корисних копалин місцевого значення», посилаючись на те, що зазначене рішення не відповідає вимогам закону.
Він зазначає, що всупереч вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спірним рішенням відповідач скасував розпорядження голови районної ради від 25.05.2004року №75 «Про надання погодження на розробку родовищ корисних копалин місцевого значення», не зазначивши при цьому яким саме вимогам закону не відповідає спірне розпорядження та не врахувавши того, що зазначене розпорядження голови від 25.05.2004року приймалося в міжсесійний період і в наступному було затверджене рішенням 13 позачергової сесії 24 скликання №158 від 27.07.2004року, яке на день розгляду справи ніким не скасоване.
Відповідач позовні вимоги не визнає, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що спірним рішенням було скасоване розпорядження голови районної ради від 25.05.2004року №75 «Про надання погодження на розробку родовищ корисних копалин місцевого значення», оскільки відповідно до п.22 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»зазначене погодження надається виключно на пленарному засіданні районної ради. Він також зазначає, що посилання позивача на ст.55 зазначеного закону є безпідставним, так як зазначені в розпорядженні питання не були делеговані сесією голові районної ради.
Справа розглядалася з перервою, яка оголошувалася в засіданні 04.10.2007року.
Дослідивши матеріали справи, а також надані додатково сторонами докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Розпорядженням голови Цюрупинської районної ради №75 від 25.05.2004року надано погодження ТОВ «Південноукраїнський пісок»на розміщення кар'єру по видобутку піску на земельній ділянці площею 50 га, що знаходиться на території Подокалинівського родовища пісків, на землях державної власності за межами села Подокалинівка Цюрупинського району.
В наступному, рішенням 13 сесії (а не 12 сесії, як зазначає позивач в позовній заяві) 5 скликання Цорупинської районної ради №203 від 27.07.2007 року скасовано розпорядження голови районної ради №75 від 25.05.2004року, як таке, що прийняте всупереч вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Підставою прийняття рішення №203 від 27.07.2007року зазначено ч.2 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», протест прокурора Цюрупинського району від 11.07.2007року та врахування рекомендацій постійної комісії районної ради з питань мандатної, депутатської діяльності та етики, регламенту ради, законності та правопорядку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підставою визнання незаконним та скасування правового акту органу місцевого самоврядування є його невідповідність законові або прийняття акту не уповноваженим органом.
Крім того, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом спору є рішення 13 сесії п'ятого скликання Цюрупинської районної ради №203 від 27.07.2007року, яким скасовано розпорядження голови районної ради від 25.05.2004року №75 «Про надання погодження на розробку родовищ корисних копалин місцевого значення», яким ТОВ «Південноукраїнський пісок» надано погодження на розміщення кар'єру по видобутку піску на земельній ділянці площею 50 га, що знаходиться на території Подокалинівського родовища пісків на землях державної власності за межами села Подокалинівка Цюрупинського району.
Пунктом 22 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються відповідно до закону питання про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу.
Крім того, відповідно до частини 7 статті 55 та ч.8 статті 59 зазначеного закону голова районної ради видає розпорядження в межах своїх повноважень.
Однак, всупереч вимогам зазначених норм, голова Цюрупинської районної ради прийняв розпорядження №75 від 25.05.2004року, яке не відноситься до його компетенції і не було делеговане йому радою.
Посилання позивача в позовній заяві на те, що розпорядження №75 від 25.05.2004року прийнято головою районної ради відповідно до п.18 частини 6 та частини 7 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»не грунтується на вимогах закону, оскільки відповідно до зазначених норм голова районної ради має право вирішувати інші питання, дорученні йому радою, та видавати розпорядження в межах своїх повноважень, але будь-яких доказів того, що питання про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів були делеговані Цюрупинською районною радою голові ради, суду не надано.
Судом відхиляються і посилання позивача на те, що до спірних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦК України повинна застосовуватися аналогія закону встановлена ч.2 статті 241 ЦК України щодо наступного схвалення розпорядження голови ради №75 від 25.05.2004року рішенням 13 позачергової сесії 24 скликання № 158 від 27.07.2004року, яким були затверджені прийняті головою ради розпорядження, в тому числі і №75 від 25.05.2004року.
По-перше, статтею 241 ЦК України врегульовані питання вчинення правочинів представником з перевищенням повноважень. Предметом спору є не правочин, а акт органу місцевого самоврядування.
По -друге аналогія закону, встановлена статтею 8 ЦК України, застосовується щодо цивільних відносин, які не врегульовані цивільним кодексом України, іншими актами законодавства або договором. Для застосування положень цієї статті потрібно дотримання двох необхідних умов, а саме: відносини, про які йдеться у статті, мають перебувати в межах правового простору, що регулюються цивільним законодавством ; ці відносини не врегульовані конкретними правовими нормами, що містяться в законах, інших нормативних актах чи звичаях ділового обороту.
Спірні ж правовідносини врегульовані спеціальним законом, а саме - Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому аналогія закону до них не може застосовуватися. Крім того, відповідно до ч.2 статті 1 ЦК України до спірних відносин цивільне законодавство, в тому числі і статті 8 та 241 ЦК України, взагалі не застосовується.
Відхиляються судом і посилання позивача на рішення Подокалинівської сільської ради Цюрупинського району №493 від 15.04.2004року про надання позивачу погодження на видобування піску на території Подокалинівського родовища пісків площею 50 га на землях державної власності за межами села Подокалинівка Цюрупинського району, оскільки відповідно до статті 10 Закону України «Про надра»та статті 151 Земельного Кодексу України зазначене питання надання дозволу на погодження видобування піску на землях за межами села Подокалинівка не відноситься до компетенції сільської ради.
Безпідставне і посилання позивача на те, що рішенням 13 сесії Цюрупинської районної ради 24 скликання №158 від 27.07.2004року по суті узгоджено з позивачем дозвіл на користування надрами, оскільки відповідно до вимог закону надання дозволу віднесено до виключної компетенції ради, тобто саме рада повина була прийняти рішення щодо надання дозволу, а не затверджувати розпорядження видане неуповноваженим органом, оскільки такий спосіб не передбачений законами України. До того ж цим рішенням лише затвердженні окремі розпорядження голови районної ради, однак ніяких узгоджень надання позивачеві дозволу на користування надрами рада не приймала.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Саме виключно районною радою відповідно до вимог п.22 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішуються питання прийняття рішення про надання дозволу на використання природних ресурсів, а також про скасування такого дозволу. Районною радою питання надання позивачу дозволу та прийняття відповідного рішення з цього питання в порядку та у спосіб передбачений законами України не вирішувалося, а розпорядження №75 від 25.05.2004року прийняте головою ради з порушенням вимог закону та за межами компетенції, тому і Цюрупинська районна рада, приймаючи рішення сесії №158 від 27.07.2004року, діяла не у спосіб, передбачений законами України.
Посилання позивача на ч. 10 ст.59 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не приймається судом як підстава позовних вимог, оскільки зазначеною нормою визначено загальний спосіб захисту порушеного права щодо визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування в судовому порядку, що кореспондується також і з пунктом 1 частини 2 статті 162 КАСУ. Однак відповідачем спірним рішенням було скасовано, а не визнано незаконним розпорядження №75 від 25.05.2004року.
Таким чином, спірне рішення 13 сесії п'ятого скликання Цюрупинської районної ради №203 від 27.07.2007року, яким скасовано розпорядження голови районної ради від 25.05.2004року №75 «Про надання погодження на розробку родовищ корисних копалин місцевого значення»відповідає вимогам закону, а тому правові підстави для його скасування як такого, що не відповідає вимогам закону, відсутні.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина постанови.
Керуючись ст. 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.І. Ємленінова
Постанова підписана суддею
15.10.2007року.