Справа № 2-а-394/2010 рік
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2010 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючої - суддi Монташевич С.М.,
секретаря - Гаврилюк Л.С.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права на виплату соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.03.2007 року по 01.03.2009 року; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язати відповідача нарахувати йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.03.2007 року по 01.03.2010 року в розмірі 3931,30 грн. та провести їх виплату із нарахуванням на отримані суми 20% підвищення за проживання в гірському населеному пункті в розмірі 786,26 грн., зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати йому щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Розгляд справи просив проводити у його відсутності.
Свої вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни. З першого січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007-2008 роках йому така допомога не виплачувалася. Управління ПФ України в Долинському районі з невідомих йому причин проявило бездіяльність по відношенню до проведення зазначених перерахунків підвищень пенсії та їх виплати. Його законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, що послужило причиною звернення до суду з даним позовом.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, подав заперечення на позов, в яких зазначає, що управління ПФ України в Долинському районі не виплачувало дітям війни передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у зв'язку з відсутністю коштів у Пенсійному фонді та відсутністю програмного забезпечення, яке б давало можливість проводити відповідні нарахування. Крім цього, визначення мінімального розміру пенсії за віком, згідно якого позивач проводить свої розрахунки, визначено лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. І таким чином зазначене визначення мінімального розміру пенсії за віком до обчислення підвищень згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуватись не може.
При визначенні розміру підвищення управління керувалося чинним законодавством, в тому числі Законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік», «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Починаючи з 22.05.2008 року по даний час позивач отримує підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Крім того, законом встановлений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення даного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З рішеннями Конституційного суду, на які посилається позивач, він був ознайомлений або повинен був бути ознайомлений ще у 2007 році та у 2008 році відповідно, так як доступ до даних рішень був всезагальним і відкритим. Однак до суду з даним позовом він звернувся уже після спливу строку позовної давності, тому наполягає на обмеженні вимог позивача річним строком. Просив відмовити в задоволені позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності приходить до висновку, що даний адміністративний позов належить до часткового задоволення з врахуванням наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується відтиском штампа «Дитина війни» за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА у паспорті серії НОМЕР_1 від 05.06.1998 року, виданого Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, а тому на нього поширюються положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 5).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається …мінімальний розмір пенсії за віком… Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
В ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив з 01 січня - 498 грн., 01 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі 573 грн.
Таким чином позивач мав право на отримання підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом .
Проте, як вбачається із заперечень представника відповідача та встановлено в судовому засіданні, УПФ України в Долинському районі при нарахуванні підвищення до пенсії дітям війни з 22.05.2008 року керується постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року. Однак, суд не може погодитися з правильністю нарахування позивачу підвищення до пенсії як дитині війні у розмірах, визначених цією постановою.
Пунктом 8 зазначеної постанови Кабінету міністрів України встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. В п. 15 постанови визначено дату набрання чинності постанови, а саме: з 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача. Суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 цього кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З адміністративним позовом до суду позивач звернувся 09.03.2010 року вже після пропуску річного строку звернення до адміністративного суду та не навів поважних причин його пропуску. Одночасно на факт пропущення позивачем вказаного строку вказує відповідач як на підставу для відмови у задоволенні позову.
Приймаючи до уваги, що позивачем не представлено жодного доказу про поважність причин пропущення строку звернення до суду за період з 01.03.2007 року по 08.03.2009 року, враховуючи, що судом не встановлено, що зазначений строк порушений позивачем з поважних причин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення строку для звернення до суду за захистом своїх прав і зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку суми підвищення до пенсії за вказаний період задоволенню не підлягають.
Позов в частині стягнення невиплаченого підвищення до пенсії у твердій грошовій сумі не підлягає до задоволення. Оскільки управління Пенсійного фонду України в Долинському районі проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов'язку вчинити дії, пов'язані з перерахунком підвищення до пенсії дитині війни, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, слід зазначити, що згідно норм вищевказаного закону дітям війни виплачується не соціальна допомога, а підвищення до пенсії.
Що стосується вимоги про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови у виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, то в судовому засіданні встановлено, що йдеться про бездіяльність відповідача, а саме: ненарахування відповідачем позивачу підвищення до пенсії як дитині війни. Суд не приймає аргумент представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Вказана вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то дана вимога не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів особи. Таким чином є неможливим зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, так як відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки позивачу надано статус дитини війни, він має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». В судовому засіданні встановлено, що у 2009-2010 роках відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року . А тому, враховуючи наслідки застосування пропуску строку для звернення до суду за період з 01.03.2007 року по 08.03.2009 року, у урахуванням пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та законами України про державний бюджет на відповідні роки з нарахуванням надбавки за проживання в гірському населеному пункті за період з 09.03.2009 року по 01.06.2010 року, тобто по час винесення рішення, а позов задовольнити частково.
На підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 5, 6 ч.2 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», постанови Кабінету Міністрів України № 647 від 11 серпня 1995 р. «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись ст.ст. 11, 71, 99, 100, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з нарахуванням на отримані суми 20 % підвищення за проживання в гірському населеному пункті за період з 09.03.2009 року по 01.06.2010 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня оголошення постанови, а у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.
Суддя:
Постанова в повному обсязі виготовлена 04 червня 2010 року.