Справа № 2-603/2010 рік
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2010 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючої - суддi Монташевич С.М.,
секретаря - Гаврилюк Л.С.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщенні суду в мiстi Долина справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити підвищення пенсії,-
П озивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов»язати відповідача здійснити їй за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року перерахунок підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановивши його у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначено ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести виплату підвищення із нарахуванням на отримані суми 20% підвищення за проживання в гірському населеному пункті. У зв'язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні просила розгляд справи проводити без її участі.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і згідно з нормами Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» має статус дитини вiйни, що підтверджується вiдповiдним штампом в паспорті, а також проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського. Вiдповiдно до ст. 6 Закону України "Про соцiальний захист дiтей вiйни" № 2195-IV вiд 18.11.2004 року дiтям вiйни пенсія або щомiсячне довiчне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замiсть пенсiї, пiдвищується на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсії за віком. Розмір зазначеної допомоги згiдно ст. 6 Закону України «Про статус гiрських населених пунктiв» пiдлягає збiльшенню на 20 вiдсоткiв громадянам, яким надано статус особи, що проживає, працює (навчається) на територiї населеного пункту, якому надано статус гірського. В 2006 роцi дiю ст. 6 Закону № 22195-IV було призупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 piк», а в 2007 pоці - п. 12 cт. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 piк". Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 09.07.2007 року № 6-рп/2007 року положення п.12 cт. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 piк" були визнанi неконституційними і такими, що втратили чинність. З 01.01.2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 piк та про внесення змін до деяких законодавчих aктів України» положення ст. 6 Закону № 2195-IV всупереч положень ст.ст. 22, 64 Конституцiї України знову були змiненi та викладенi в новiй редакції, згiдно якої встановлювалось, що дiтям вiйни (крім тих, на яких поширюється дiя Закону України "Про статус ветеранів вiйни, гарантії їх соцiального захисту") до пенсії або щомiсячного довiчного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмiрi надбавки, встановленої для учасникiв вiйни. Цi положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 piк та про внесення змін до деяких законодавчих aктів України» рiшенням Конститупiйного Суду України № 10-рп вiд 22.05.2008/2008 року також були визнанi неконституційними. Проте управлiння Пенсiйного фонду Украйни в Долинському районi Івано-Франківської області з невiдомих причин не проводить їй перерахунок щомісячного пiдвищення пенсiї як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вищезазначенi перiоди. На подану нею письмову заяву відповідач відмовив в проведенні вказаного перерахунку в зв'язку з чим вона змушена була звернутися в суд з даним позовом.
Представник відповідача не з'явився в судове засідання, звернувся в суд із заявою, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності. При цьому подав письмові заперечення на позов, де вказав, що позовні вимоги не визнає, оскільки Управління ПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області не виплачувало дітям війни передбачене Законом України « Про соціальний захист дітей війни» щомісячне підвищення до пенсії у зв'язку з відсутністю коштів у Пенсійному фонді. При визначенні розміру доплати управління керувалося чинним законодавством, в тому числі Законами України «Про Державний бюджет на 2006-2009 роки». З 01.01.2008 року позивачці проводиться доплата до пенсії у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті України» у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,2 грн. та з 01 жовтня 2008 року - 49,1 грн. Управління проводило позивачці вказані виплати, тому проси в відмовити в задоволені позову.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-УІ від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Таким чином з 01.01.2008 року положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були викладені в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік .".
Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік ", визнаних неконституційними.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Отже, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. діяла і 22.05.2008р. відновила свою дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, в якій було зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів» встановлено, що розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується відтиском штампа «Дитина війни» за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА у паспорті серії НОМЕР_2, що виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 01.04.1997 року (а.с. 8) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, а тому на неї поширюються положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також вона є особою, яка проживає на території гірського населеного пункту, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1, реєстраційний № 1785 (а.с. 5, 8).
Таким чином суд вважає, що позивачка мала право на отримання щомісячного підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом .
Проте, як вбачається із заперечень представника відповідача та встановлено в судовому засіданні, УПФ України в Долинському районі при нарахуванні підвищення до пенсії дітям війни з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. керувалося Законом України «Про державний бюджет України на 2007р.» та з 22.05.2008 року керується постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року. Однак, суд не може погодитися з правильністю нарахування позивачці підвищення до пенсії як дитині війні у розмірах, визначеними цими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи наведене та виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, посилання відповідача на Закон України «Про державний бюджет України на 2007р.», Закон України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та положення постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивачки, а тому суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивачці надано статус дитини війни, то вона має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». В судовому засіданні встановлено, що вiдповiдне пiдвищення пенсії позивачці ОСОБА_2 як дитинi вiйни за перiод з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року не виплачувалось, а з 22.05.2008 року виплачується в розмiрi 10% прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осiб .
А тому, з урахуванням пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та законами України про державний бюджет на відповідні роки, за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по час винесення рішення суду - 14.06.2010 р.
Вимога позивачки про зобов'язання відповідача призначити їй в подальшому щомісячне підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не підлягає до задоволення, оскільки у відповідності до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави і суд не вправі вирішувати питання про призначення та виплату будь-яких коштів на майбутнє.
На підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», постанови Кабінету Міністрів України № 647 від 11 серпня 1995 р. «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» №497 від 11.04.2000 року, ст.ст. 1, 8, 15 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити підвищення пенсії задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з нарахуванням 20 % підвищення за проживання в гірському населеному пункті за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 14.06.2010 року.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: