Справа № 692/568/22
Провадження № 3/692/432/22
21.07.2022
21 липня 2022 року смт. Драбів
Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Левченко Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 514173 від 04.06.2022р., ОСОБА_1 04.06.2022р., о 11:20 хв., АДРЕСА_1 , ухилялась від виконання передбачених законом обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме мати під час виховання дітей перебувала з явними ознаками алкогольного сп'яніння, в будинку за місцем проживання безлад, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення заперечувала. Пояснила, що має напружені відносини з своєю свекрухою ОСОБА_5 , яка й викликала працівників поліції, вважаючи що раз у домоволодінні ОСОБА_1 знаходяться сторонні особи, то там відбувається вживання алкогольних напоїв. При цьому сама ОСОБА_5 до домоволодіння не заходила, ОСОБА_1 не бачила, стан прибирання у будинку оцінити не могла. Також вказала, що 04.06.2022р. у її домоволодінні дійсно перебували сторонні особи, однак алкогольні напої не вживали, ремонтували огорожу домоволодіння, оскільки сам чоловік ОСОБА_1 за станом здоров'я подібні дії вчинити не може. Зазначила, що алкогольні напої не вживала, у її будинку безладу немає. Також вказала, що працівники соціальних служб 04.06.2022р. до неї не приходили, відвідали на наступний день, склали акт, якого зараз при собі не має. Вину у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнає.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що вона підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Однак, матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення вимог чинного законодавства.
Згідно фабули правопорушення, сформованої у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 514173 від 04.06.2022р. ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених законом обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своїх дітей, оскільки перебувала з ознаками алкогольного сп'яніння, за місцем проживання безлад.
На підтвердження вини ОСОБА_1 додано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 514173 від 04.06.2022р., рапорт поліцейського СРПП ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНГП в Черкаській області Жала В.В., письмові пояснення ОСОБА_5 від 04.06.2022р.
Інших доказів суду не надано.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Надані на розгляд суду матеріали не мають жодних відомостей, що достовірно підтверджують вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв за обставин, вказаних у протоколі серії ВАВ № 514173 від 04.06.2022р., або перебування вдома з ознаками алкогольного сп'яніння, вказані ознаки у зазначеному протоколі не визначено, окрім того огляд особи щодо перебування її у стані алкогольного чи іншого сп'яніння у встановленому законом порядку не проводився, даний факт іншими доказами, окрім протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень ОСОБА_1 не підтверджується.
Повідомлення до служби 102, зафіксоване у рапорті поліцейського Жала В.В., стосувалось недогляду батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дітей та перебування батьків у стані сп'яніння.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 04.06.2022р. вона прийшла до своїх внуків в АДРЕСА_1 , та виявила, що її невістка ОСОБА_1 та син ОСОБА_8 перебувають у стані алкогольного сп'яніння, за дітьми ніхто не доглядає, в будинку безлад, такі випадки є непоодинокими, тому вважає, що її невістка ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків по догляду за дітьми.
Суд оцінює критично письмові пояснення ОСОБА_5 , як не підкріплені належними доказами та упереджено спрямовані на притягнення до адміністративної відповідальності невістки ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що працівники поліції допустились помилки при фіксації даного адміністративного правопорушення, оскільки не опитали щодо обставин подій, що мали місце 04.06.2022р., о 11:20 год., в АДРЕСА_1 , чоловіка та жодного з дітей ОСОБА_1 , які вказані у письмових поясненнях ОСОБА_5 та не зафіксували стану умов їх проживання у будинку на момент складення адміністративних матеріалів, не встановили інших осіб, що могли б бути свідками правопорушення. Протокол серії ВАВ № 514173 від 04.06.2022р. не містить жодних відомостей щодо свідків та/або потерпілих внаслідок дій ОСОБА_1 , зокрема статус ОСОБА_5 не визначено.
Інших даних щодо вчинення ОСОБА_1 дій по невиконанню своїх батьківських обов'язків по відношенню до дітей матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Таким чином, факт неналежного виконання батьківських обов'язків шляхом перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння по місцю свого проживання та факт безладу у будинку, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, яким визначено межі судового розгляду, не знайшли свого підтвердження під час дослідження у судовому засіданні, оскільки не підкріплені належними доказами.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином матеріали справи про адміністративне правопорушення, не дають достатніх підстав та доказів для висновку про винність ОСОБА_1 у інкриміновану їй діянні та наявності у її діях події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 184, ст. 247, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, суд -
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.О. Левченко