Справа № 2-449/2010 рік
25 травня 2010 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Монташевич С.М.,
з участю секретаря - Гаврилюк Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Долині справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії по інвалідності, стягнення коштів, зобов'язання нараховувати та виплачувати пенсію відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
Позивач просить суд визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області в перерахунку йому пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, що становить прожитковий мінімум для непрацездатних, визначений Законом України «Про державний бюджет України»; зобов'язати провести перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до вказаних статей Закону з 05 листопада 2009 року.
Свої вимоги мотивує тим, що він належить до першої категорії, є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 2 групи, інвалідність пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У квітні 2009 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак йому було в цьому відмовлено.
Такі дії відповідача вважає неправомірними. Так, відповідно до ст. 54 ч. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому як інваліду 2 групи повинна нараховуватися державна пенсія в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія відповідно до ст. 50 цього ж Закону в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком. Крім того, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їй соціального захисту» йому належиться доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. А також він має статус особи, яка проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, а тому розмір його пенсії збільшується на 20 %.
Мінімальна пенсія за віком встановлюється законом про державний бюджет України на певний рік. Таким чином, розмір його пенсії, виходячи із чинного законодавства, повинен становити з 05.11.2009 року 6351,54 грн.
З невідомих йому підстав відповідач при розрахунку його пенсії по інвалідності проігнорував вимоги Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про прожитковий мінімум», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про загальнообов»язкове державне пенсійне забезпечення», а посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету», відповідно до якої розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлюється, виходячи з розрахункової величини 19 грн. 91 коп.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, зіславшись на вищевказані обставини, просив позов задоволити.
Представник відповідача позов не визнав, подав заперечення на позов та пояснив, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки він, посилаючись на положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вважає, що розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та пенсії по інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також розмір підвищень, передбачених ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", повинен розраховуватись виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак, частиною 3 ст. 28 даного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Крім того, Кабінету Міністрів України надано право визначати порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи та визначати порядок надання роз'яснень цього Закону. Рішення, прийняті Кабінетом Міністрів України, є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади. Кабінетом Міністрів України 03.01.2002 року було прийнято постанову № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». Підпунктами «а», «б», «є» пункту 2 Постанови встановлено що, виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка проводиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", додаткових пенсій, призначених згідно з цим Законом та підвищень, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Надалі для розрахунку пенсії застосовувались також положення постанов Кабінету Міністрів України: № 894 від 13.07.2007 року, № 1293 від 27.12.2005 року, № 530 від 28.05.2008 року. Таким чином відповідач, виконуючи положення вказаних постанов Кабінету Міністрів України, діяв відповідно до вимог Конституції України та чинного законодавства і прав позивача не порушив. Позивач при проведені своїх розрахунків також повинен був врахувати, що положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлювалися додаткова пенсія та пенсія по інвалідності в розмірах процентного співвідношення до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, були чинними в період з 01.01.2008 року і до 22.05.2008 року, до дня прийняття рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами. Представник позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності №127 від 18.01.2010 року звернувся 18.01.2010 р. від імені ОСОБА_1 до управління із письмовою заявою про переведення довірителя з пенсії з одного виду на інший, тобто з пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (яку він отримував на той час) на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами, тому, оскільки позивач звернувся до управління у встановленому порядку 18.01.2010 року, то саме з цього дня позивача управлінням переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Заслухавши пояснення сторін, дослiдивши та оцiнивши здобутi й перевiренi в судовому засiданнi докази в їх сукупностi, суд вважає, що даний позов пiдлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серіїНОМЕР_1 від 11.12.2009 року, інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.01.2010 року, довідка серії МСЕ № 0273255 від 04.12.2009 року, інвалідність встановлена з 03.11.2009 року без переогляду, а також має статус громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 09.02.2010 року, реєстраційний номер 6208, а тому він має право на пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього Закону (а.с. 8-9).
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» п енсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що о собам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
В ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня - 498 грн., з 01 листопада - 573 грн., ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»: з 01 січня - 695 гривень, з 01 квітня - 706 гривень.
Згідно зі ст.ст. 5, 6 ч.2 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», особам, які проживають на території населеного пункту, якому надано статус гірського, розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги збільшується на 20 %.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
Як вбачається із заяви про перерахунок пенсії від 18.01.2010 року та розпорядження № 201527 від 04.03.2010 р. ОСОБА_1 був здійснений перерахунок пенсії по інвалідності з 18.01.2010 року (а.с. 37-38).
Таким чином позивач отримав право на отримання державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком,, починаючи з 18.01.2010 року, з моменту звернення до УПФ України в Долинському районі з відповідною заявою, з урахуванням збільшення на 20 % за проживання в населеному пункті, що має статус гірського.
Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Станом на 03.11.2009 року ОСОБА_1 був визнаний учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 02.03.1995 року (а.с. 34).
Отже, у період з 03.11.2009 по 17.01.2010 року мав право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається з пояснень представника відповідача, даних ним в судовому засіданні, та згідно відповідей управління Пенсійного фонду України в Долинському районі № 1547/03 від 25.02.2010 року та № 141/М-13 від 04.03.2010 року позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.01.2010 року. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, зокрема для інвалідів ІІ групи, не можуть бути нижчими ніж 8 мінімальних пенсій за віком. Згідно пп. «а» п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету" розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону і додаткових пенсій, передбачених Законом установлювалися, виходячи з розміру 19,91 грн. Перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом провадять із 01.01.2008 р. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Мінімальну пенсію інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, визначено в розмірі 150 % від прожиткового мінімуму. Додаткову пенсію інвалідів 2 групи, призначеної відповідно до ст. 50 Закону, визначено в розмірі 20 % від прожиткового мінімуму. Виходячи з наведеного, законних підстав щодо застосування іншого порядку визначення розміру пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не має (а.с. 11-12).
Однак, суд не може погодитися з правильністю нарахування позивачу пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача. Суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати положення ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.
Що стосується вимоги про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови перерахувати та виплатити позивачу пенсію в належному розмірі , то в судовому засіданні встановлено, що позивач мав на увазі бездіяльність відповідача, а саме: ненарахування відповідачем позивачу пенсії по інвалідності у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. Суд не приймає аргумент представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Вказана вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача в подальшому здійснювати перерахунок розміру основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то дана вимога не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Таким чином є неможливим зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, так як відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
Отже, виходячи з принципу пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов'язати провести перерахунок та виплатити призначену позивачу державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законами України про державний бюджет на відповідні роки, починаючи з 18.01.2010 року, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , починаючи з 03.11.2009 року.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 53, 54, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 5, 6 ч.2 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії по інвалідності, стягнення коштів, зобов'язання нараховувати та виплачувати пенсію відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Долинському районі щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі провести перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_1 недораховану суму державної пенсії, починаючи з 18.01.2010 року, виходячи з розміру не менше як 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи 03 листопада 2009 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Долинському районі на користь держави 37,00 (тридцять сім) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: