Справа № 132/3850/21
3/132/164/22
17.01.2022 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано та проживаючої: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.44-3 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №441412 від 20.11.2021, 20.11.2021 року об 11 год 25 хв в м. Калинівка по вул. Незалежності, 40 в магазині «Ромашка» продавець ОСОБА_1 працювала без негативного тесту на COVID та документів, що підтверджують отримання повного курсу вакцинації від COVID чим порушила вимоги Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, а саме карантинні обмеження.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання 17.01.2022 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилася, хоча завчасно сповіщалася про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавала.
Частиною першою статті 268 КУпАП передбачено обсяг прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і в тому числі право на особисту участь особи в судовому розгляді. В той же час нормами вищезазначеної ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, у своєму рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 (пункти 4.1, 4.2) Конституційний Суд України роз'яснив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З цих підстав суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 44-3 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 мала об'єктивну можливість бути присутньо. в судовому засіданні, оскільки була обізнана про складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлялася про час і місце розгляду справи судом, однак не вжила заходів для явки до суду, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшла наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Отже вказана норма закону відсилає на інший акт законодавства.
За вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У розумінні вимог ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАБ №441412 від 20.11.2021 щодо ОСОБА_1 зазначено тільки, що вона порушила вимоги, згідно постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року , при цьому ні пунктів, ні підпунктів не зазначено, що унеможливлює впевнитися, що саме порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та визначитися з об'єктивною стороною інкримінованого адміністративного правопорушення.
При цьому протокол містить запис «п.1 п.3-5», який закреслено.
Згідно з приписами п. 7 Розділу ІІ Іструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 №1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, в порушенні особою (яка є суб'єктом правопорушення) правил щодо карантину людей, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в редакції яка діяла на час вчинення правопорушення, з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на усій території України встановлено карантин.
Рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на території Вінницької області встановлено "червоний" рівень епідеміологічної небезпеки з 00.00 год 18 листопада 2021, який діяв до 15 грудня 2021 року.
Підпунктом 1,4 пункту 3-5 Постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 на території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється, зокрема, приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;
приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв'язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом (квітами, рослинами), добривами, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб'єктів господарювання; торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень; провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв'язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, ремонту комп'ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів, перукарень та салонів краси за попереднім записом; виконання робіт із збирання і заготівлі відходів; провадження діяльності з надання телекомунікаційних послуг. Приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність з надання телекомунікаційних послуг, здійснюється за попереднім записом;
Обмеження, передбачені підпунктами 1-7, 9, 14 та 16 цього пункту, не застосовуються за умови наявності у всіх учасників (відвідувачів, користувачів), крім осіб, які не досягли 18 років, та організаторів заходу (співробітників закладу, ринку) негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до здійснення заходу (відвідування закладу, ринку), або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
До протоколу про адміністративне правопоурешння, органом який склав протокол не додано жодного доказу, про те, що саме ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність з надання послуг, а також те, що така є фізичною особою-підприємцем чи доказів того, що ОСОБА_1 працевлаштована в магазині «Ромашка», не надано доказів про фіксацію даного порушення, фото-, відеозйомки, показів свідків.
До протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було долучено жодних належних та допустимих доказів про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №441412 від 20.11.2021 року за відсутності інших доказів, не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02),«Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, враховуючи, що при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано вимог закону, не викладено повно фактичних обставин правопорушення, указаний протокол не може бути взятий до уваги.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Згідно статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зібрані у справі докази не достатні для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 44-3 , 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
.Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, йогопредставником, або прокурором у випадках, передбаченихз частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: С. В. Ставнійчук