154/1754/22
1-кп/154/311/22
21 липня 2022р. Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Володимирі за засобом відеофіксації кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030510000272 від 04.06.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Краснодар, Російська Федерація, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не судимого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 , 01 червня 2022 року, близько 07-00 години, перебуваючи за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, який введений Указом Президента №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р., який відповідно до Указу Президента України №2263-ІХ від 22.05.2022р. продовжено дію воєнного стану на 30 діб, зайшов до спальної кімнати своєї матері ОСОБА_4 , де відшукав у картонній коробці належні їй грошові кошти в сумі 19 500грн., та шляхом вільного доступу таємно викрав, спричинивши потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснив, що потерпіла є його мати, з якому вони проживають разом. Дійсно 01 червня 2022р. вранці він зайшов до її кімнати, взяв гроші, з яких біля 10000грн., витратив на власні потреби. Придбав собі машинку для стрижки, навушники, гітару, решту грошей вилучила поліція. Суму викрадених грошей, які зазначені в обвинувальному акті не оспорює. У скоєному щиро кається, висловив вибачення потерпілій, має намір працевлаштуватися та змінити свій спосіб життя, просить суворо не карати.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
При цьому суд з'ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з'ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз'яснив обвинуваченому, та всім учасникам справи що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи та кваліфікацію інкримінованого праопорушення в апеляційному порядку.
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, є повністю доведеною, а дії правильно кваліфікованими за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, позицію потерпілої, яка претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, та просить обрати покарання необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого. Також суд бере до уваги особу обвинуваченого, який за останній час неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, перебуває на профілактичному обліку як «кривдник», разом з тим вперше притягається до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, зі слів підробляє приватним чином, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку в психіатричній лікарні та наркодиспансері не перебуває, висловив вибачення потерпілій за вчинені дії, яку запевнив у намірі щодо працевлаштування та зміні способу життя і своєї поведінки на краще.
Обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає сприяння розкриттю злочину та щире каяття.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст.75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Таким чином, вирішення судом питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання ґрунтується на наведених вище вимогах.
Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням думки сторони публічного обвинувачення, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обтяжуючих, а також з врахуванням сукупності всіх обставин, які характеризують особу винного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону з випробуванням.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази по справі повинні бути визначені відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді особистого зобов'язання залишити до набрання вироком законої сили.
Речові докази: грошові кошти в сумі 9580грн., - повернути власниці, потерпілій ОСОБА_4 ; машинку для стрижки марки «Monte» та навушники марки «Kraken X» - повернути володільцю ОСОБА_5 .
Арешт майна, накладений ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 08.06.2022р. скасувати.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя : ОСОБА_6