21 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/158/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю. - головуючого, Берднік І. С., Мачульського Г. М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 (головуючий суддя Чередко А. Є., судді Мороз В. Ф., Кузнецов В. О.) у справі
за позовом Криворізької міської ради
до фізичної особи-підприємця Штефан Світлани Сергіївни
про повернення земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтажу тимчасових споруд,
Короткий зміст позовних вимог
1. Криворізька міська рада (далі - Криворізька міськрада, позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця Штефан Світлани Сергіївни (далі - ФОП Штефан С. С., відповідач) про зобов'язання привести у придатний для використання стан земельну ділянку площею 0,2985 га з кадастровим номером 1211000000:06:055:0105, що знаходиться на вул. Павла Глазового (Балакіна) у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, шляхом демонтажу тимчасових споруд та огорож за власний рахунок та повернути її територіальній громаді м. Кривого Рогу в особі Криворізької міськради за актом приймання-передачі.
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку щодо повернення земельної ділянки позивачу у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 10.10.2007.
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020, позовні вимоги задоволено.
4. Судові рішення мотивовано тим, що договір оренди земельної ділянки припинив свою дію, оскільки між сторонами не було укладено додаткову угоду відповідно до рішення Криворізької міськради від 29.09.2010 № 4088, яке у зв'язку з цим згідно з пунктом 4 втратило чинність щодо відповідача, земельна ділянка ФОП Штефан С. С. позивачу не повернута, тому позовні вимоги є обґрунтованими.
5. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020, в якій, посилаючись на вирішення судом першої інстанції питання про його права та інтереси як особи, яка не брала участі у справі, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
6. Суди розглядали справу неодноразово.
7. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.05.2021 відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 на підставі частин четвертої, п'ятої статті 272 Господарського процесуального кодексу України.
8. Судове рішення мотивоване тим, що доводи апеляційної скарги про те, що права та інтереси ОСОБА_1 були вирішені оскаржуваним рішенням, оскільки судом першої інстанції не враховано наявність його майнового інтересу до спірної земельної ділянки з огляду на укладення між ним та ФОП Штефан С. С. договору про спільну діяльність із будівництва майнового комплексу (автостоянки) на спірній земельній ділянці з подальшим рівним розподілом прибутку від діяльності такого майнового комплексу (автостоянки) між сторонами договору, були розглянуті Центральним апеляційним господарським судом під час розгляду апеляційної скарги ФОП Штефан С. С. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20. Зокрема, ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2020, від 24.11.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, та у задоволенні відповідного клопотання ФОП Штефан С. С., в яких наведені ті ж самі доводи, що і в цій апеляційній скарзі.
9. Верховний Суд постановою від 23.09.2021 ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 904/158/20 скасував, справу передав до Центрального апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
10. Суд касаційної інстанції зазначив, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
11. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
12. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою 03.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 залишив без руху.
13. Надав скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку; належних доказів сплати судового збору у сумі 2 881,50 грн.
14. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.01.2022 відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20.
15. Ухвала суду мотивована тим, що скаржником не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (скаржник), в якій скаржник просить ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 скасувати, справу направити для її розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії прийняття апеляційної скарги до провадження.
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
17. Підставою касаційного оскарження є частина друга статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
18. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/158/20 суд апеляційної інстанції повинен був відкрити апеляційне провадження.
19. ОСОБА_1 вказує, що процесуальне законодавство не містить презумпції знання особи про судове рішення у справі, учасником якої ця особа не є, та за висновками Верховного Суду, апеляційний суд не має можливості перевірити, чи має скаржник право на поновлення строку, оскільки на даній стадії не має права зробити висновок про те, чи прийняте оскаржуване рішення про права, інтереси та (або) обов'язки особи, на стадії відкриття апеляційного провадження, тобто саме тоді, коли вирішується питання про існування підстав для поновлення строку.
20. Отже, на думку скаржника, питання стосовно пропуску процесуального строку та підстав і доказів про поновлення строку на апеляційне оскарження має бути вирішено у процесі розгляду скарги скаржника по суті апеляційного розгляду.
21. При цьому ОСОБА_1 вказує, що ухвалою Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 925/1600/16 цю справу було передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження судом за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції звернула увагу на те, що без доведення обставин, що суд першої інстанції ухвалив рішення про права, інтереси та (або) обов'язки не залученої особи, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для з'ясування причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
22. Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/158/20, направляючи справу № 904/158/20 до суду апеляційної інстанції, послався на правові висновки, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 та зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020.
23. Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, не відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , передчасно надав оцінку доводам апеляційної скарги у частині відсутності вирішення прав, інтересів та обов'язків ОСОБА_1 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020.
24. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
25. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
27. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
28. Предметом касаційного перегляду є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, відтак з'ясуванню підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та правомірності застосування судом апеляційної інстанції вищезгаданої процесуальної норми.
29. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 у квітні 2021 року звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
30. На обґрунтування права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначив, що є особою, яка не брала участі у справі, а місцевим господарським судом було вирішено питання про її права та інтереси.
31. Крім того, у апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, згідно з яким ОСОБА_1 зазначає, що участі у розгляді справи він не брав, процесуальних рішень у справі не отримував. Лише 20.04.2021 позивач листом від 20.04.2021 повідомив скаржника як заінтересовану особу про результати остаточного розгляду даної справи у суді касаційної інстанції з наданням копій відповідних судових рішень у справі, що в свою чергу призвело до порушення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі.
32. З огляду на викладене ОСОБА_1 просить визнати причину пропуску строку подання апеляційної скарги поважною, враховуючи подання скарги в межах встановленого частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України строку з дня ознайомлення з рішенням суду, у зв'язку з чим він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
33. Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
34. З наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить нормам процесуального законодавства.
35. У розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
36. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
37. Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
38. Виходячи зі змісту частин другої та третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14).
39. Разом з тим відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
40. Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції
41. За приписами частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
42. У постановах від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
43. Однак з приписів частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України не вбачається безумовного обов'язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
44. Наведена норма не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
45. Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 Господарського процесуального кодексу України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами Господарського процесуального кодексу України.
46. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19.
47. Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 подана ОСОБА_1 згідно із вхідним штампом канцелярії господарського суду про прийняття апеляційної скарги 21.04.2021.
48. Останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 13.08.2020. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
49. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою 03.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 залишив без руху.
50. При цьому за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги з огляду на таке.
51. Суд апеляційної інстанції встановив, що за матеріалами справи ОСОБА_1 довіреністю від 06.03.2020 був уповноважений ФОП Штефан С. С. представляти її інтереси у справі № 904/158/20 та на підставі цієї довіреності 29.01.2020 ознайомився з матеріалами справи, брав участь в судовому засіданні 11.03.2020 при розгляді справи та подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, 22.07.2020 подав заяву свідка в порядку статей 88- 89 Господарського процесуального кодексу України.
52. Крім того, ОСОБА_1 звертався до апеляційного суду з клопотанням про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою від 22.10.2020. З клопотанням про залучення ОСОБА_1 до участі у справі як третьої особи у листопаді 2020 року, в задоволенні якого також було відмовлено ухвалою від 24.11.2020, звертався і представник відповідача адвокат Лісовий Д .О.
53. Разом з тим, ОСОБА_1 був присутній у судових засіданнях під час розгляду справи в апеляційному суді, в тому числі при ухваленні постанови за результатами розгляду апеляційної скарги ФОП Штефан С. С. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у цій справі, що підтверджується відеозаписом судового засідання.
54. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відповідно до частин першої, третьої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі Судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
55. Апеляційний господарський суд встановив, що електронна копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 24.07.2020 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/90564692), а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі.
56. Отже, ОСОБА_1 було достеменно відомо про розгляд справи № 904/158/20 та ухвалення у ній рішення, а також про прийняття апеляційним судом рішення у справі за результатами її апеляційного перегляду, втім апеляційна скарга була подана ним лише 21.04.2021, тобто після касаційного перегляду судових рішень у справі, що, на думку апеляційного суду, свідчить лише про намагання останнього затягнути виконання судового рішення у справі.
57. При постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження судом апеляційної інстанції враховано подальше невиконання скаржником вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2021 щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших поважних підстав, оскільки, як встановлено судом, 19.01.2022 ОСОБА_1 подано клопотання про долучення до матеріалів апеляційної скарги доказів сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги, згідно з яким на обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, зокрема, щодо передчасності висновків суду апеляційної інстанції про наявність передбачених частиною другою статті 261 Господарського процесуального кодексу України підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
58. При цьому скаржник звертає увагу на те, що, передаючи справу № 925/1600/16 на розгляд об'єднаної палати, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила, що без доведення обставин, що суд першої інстанції ухвалив рішення про права, інтереси та (або) обов'язки не залученої особи, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для з'ясування причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
59. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20, тобто не усунуто недоліки апеляційної скарги, про які було вказано в ухвалі апеляційного суду від 03.12.2021.
60. Разом з тим, у постанові від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду від 30.07.2018 у справі № 5023/4200/11 від 08.10.2018 у справі № 1/30-28/19, від 15.01.2019 у справі № 921/310/16-г/3 та від 25.03.2019 у справі № 904/8201/16 (щодо вирішення на стадії відкриття апеляційного провадження питання про те, чи стосуються оскаржувані рішення прав, інтересів та (або) обов'язків скаржників), оскільки встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.
61. Отже, доводи скаржника, що питання стосовно пропуску процесуального строку та підстав і доказів про поновлення строку на апеляційне оскарження має бути вирішено у процесі розгляду скарги скаржника по суті апеляційного розгляду, є необґрунтованими.
62. Крім того, предметом касаційного оскарження, за результатами якого Верховний Суд постановою від 23.09.2021 у справі № 904/158/20 направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, була ухвала апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 як особи, яка не брала участі у справі, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020, при ухваленні якої суд апеляційної інстанції керувався положеннями статті 272 Господарського процесуального кодексу України та виходив з того, що апеляційна скарга ОСОБА_1 фактично не містить інших підстав і доводів, відмінних від доводів, викладених в апеляційній скарзі ФОП Штефан С. С., які вже були розглянуті апеляційним судом під час прийняття постанови від 24.11.2020.
63. Разом з тим, у даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є пункт 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
64. З огляду на викладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що у справі, яка розглядається, підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є пропуск строку на подання апеляційної скарги та відсутність поважних причин для його поновлення, встановлення чого згідно зі статтями 254, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України здійснюється апеляційним судом саме на стадії відкриття апеляційного провадження, адже дотримання особою, якою подано апеляційну скаргу, в тому числі такої, яка не брала участі у справі, строку на її подання чи наявність поважних причин пропуску цього строку і є підставою для відкриття апеляційного провадження.
65. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
66. Отже, законним і обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність скаржником поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20, що з огляду на порушення ОСОБА_1 положень частин третьої, четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, яке (порушення) полягає у невиконанні ним вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2021, зумовлює правомірність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 цього Кодексу.
67. При цьому оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
68. Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідно до постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/158/20 суд апеляційної інстанції повинен був відкрити апеляційне провадження, є помилковими, оскільки вказана постанова не містить таких висновків.
69. Разом з тим, суд касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника, що суд апеляційної інстанції, не відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , передчасно зазначив про відсутність вирішення прав, інтересів та обов'язків ОСОБА_1 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020.
70. Проте це не призвело до ухвалення неправильного судового рішення, оскільки підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є саме пункт 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
71. Звідси, перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена у відповідності до приписів процесуального законодавства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
72. Згідно зі статтею 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
73. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
74. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
75. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Щодо судових витрат
76. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі № 904/158/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді: І. С. Берднік
Г. М. Мачульський