20 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/18270/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця")
на рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2"
(далі - ТОВ "Укртранслогістика-2")
до АТ "Українська залізниця"
про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії,
30.05.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) АТ "Українська залізниця" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі №910/18270/20, а справу передати на новий розгляд. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження та зупинити дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/18270/20.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає:
суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №926/3397/17, від 23.09.2015 у справі №914/2846/14, від 06.07.2016 у справі №914/4540/14, від 10.03.2021 у справі №607/11746/17, від 27.02.2018 у справі №910/5110/17, від 23.07.2019 у справі №910/13249/17, від 17.12.2019 у справі №916/547/19, від 30.10.2019 у справі №385/227/15-ц (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази (повідомлення від 03.03.2020, від 31.03.2020, від 29.05.2020), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах; при цьому скаржник, посилаючись на дану норму процесуального права як на підставу для відкриття касаційного провадження, не вказує норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та не обґрунтовує необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо відповідної норми для правильного вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2022 касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі №910/18270/20 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, визначено, що скаржнику необхідно: чітко зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи; надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме на суму 481 028,32 грн.
Ухвала Верховного Суду від 16.06.2022 отримана скаржником 22.06.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101617362792.
04.07.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) АТ "Українська залізниця" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги та касаційну скаргу в новій редакції, зі змісту яких вбачається, що, обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування статті 76 ГПК України в частині визначення належних доказів при вирішенні питання встановлення факту одностороннього розірвання договору з ініціативи однієї із сторін.
Також скаржник надав до Верховного Суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/18270/20 у сумі 481 028,32 грн.
Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник одночасно заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови у даній справі.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постанову Північного апеляційного господарського суду прийнято 22.02.2022, скаржником постанова отримана 09.05.2022.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд вважає, що строк на касаційне оскарження в даному випадку був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню, а подані матеріали достатні для касаційного розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Матеріали касаційної скарги АТ "Українська залізниця" відповідають вимогам статті 290 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження.
Крім того, АТ "Українська залізниця" просить зупинити дію оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду у касаційному порядку. В обґрунтування такого клопотання скаржник вказує, що наразі в господарському суді міста Києва розглядається справа №910/8923/21 за позовом АТ "Українська залізниця" до ТОВ "Укртранслогістика-2" про стягнення неустойки у розмірі 46 811 688 грн. за невиконання ТОВ "Укртранслогістика-2" умов замовлень за договором від 17.03.2020 № 99-41515562/2020-001. Неустойка є предметом розгляду в обох справах. Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2021 зупинено провадження у справі №910/8923/21 до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №910/18270/20.
Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для такого зупинення, підтверджені належними доказами. У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Проте наведені у заяві доводи скаржника не підтверджені належними доказами, ґрунтуються на його власних припущеннях та не дають підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного провадження, тому у Касаційного господарського суду відсутні підстави для задоволення зазначеної заяви.
Крім того, як зазначалося, ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі №910/8923/21 зупинено провадження у справі до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №910/18270/20, а тому немає необхідності у зупиненні дії оскаржуваних судових рішень.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
Оскільки зупинення дії судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних рішень Суд відхиляє заяву АТ "Українська залізниця" про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 119, 234, 290, 294 ГПК України, Верховний Суд
1. Поновити акціонерному товариству "Українська залізниця" пропущений строк подання касаційної скарги.
2. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/18270/20 за касаційною скаргою акціонерного товариства "Українська залізниця".
3. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 23 серпня 2022 року о 12:15 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.
4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
5. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 11.08.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд".
6. Клопотання акціонерного товариства "Українська залізниця" про зупинення дії рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі №910/18270/20 відхилити.
7. Повідомити учасників справи, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
8. Витребувати матеріали справи № 910/18270/20 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.
9. Копію ухвали надіслати до господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов